Slava Ukraini або як наша збірна зробила крок до мрії: погляд із Шотландії

Шотландська преса підтримала Україну після перемоги в Глазго / Фото: Колаж: Сьогодні

Здавалося – календар зупинився. Спочатку півфінал плей-офф за право виходу до фінального турніру ЧС-2022 мав відбутися понад два місяці тому, але холодного раннього ранку першого літнього дня погода в Глазго мало відрізнялася від березневої. Червень вступив у свої права ближче до полудня, повітря прогрілося, яскраво світило ще спекотне сонце. А всі шляхи вели в "Хемпден-Парк" – де ввечері мало відбутися свято футболу. Але це – пізніше.

А на світанку мій літак, що майже дві години розтинав небо над щільною, мабуть, навіть надто завісою хмар, благополучно приземлився в аеропорту Глазго. Машина вже котилася льотним полем, коли салон раптом вибухнув... захопленим щебетанням групи бельгійських тітоньок. І хоча говорили французькою, але помилитись було неможливо: "Україна – це Європа! Україна – це Європа!"

В ілюмінаторі – картина маслом: на стоянці гордо красувався лайнер українських авіаліній – той самий, на якому наша збірна напередодні прибула до столиці Шотландії. Тож хотілося вірити, що наступною станцією його маршруту стане Кардіфф! Це мало вирішитися на футбольному полі "Хемпден-Парку".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На паспортному контролі добродушно налаштований прикордонник, досвідченим поглядом ідентифікувавши моє українське прізвище в німецькому паспорті, задерикувато примружився і, передбачаючи мою відповідь, із напускною серйозністю запитав:

- Алексе, яка мета вашого візиту?

- Футбольний матч Шотландія – Україна, – усміхаюся у відповідь. – Подивимося!

- Подивимося! – підморгнув мені підданий британської корони.

Головним івентом Великобританії у ці дні (поза конкуренцією!) є платиновий ювілей королеви Єлизавети – вона вже 70 (!) років на троні! А ось другою за значимістю подією середи був матч Шотландія – Україна. Про Фіналіссімо за участю чемпіонів європейського та американського континентів Італії та Аргентини ніхто й не згадував: подумаєш, чергова комерційна вигадка УЄФА! Тут на кону було щось значне, мабуть, велике, справжнє!

"У нас є своя мрія – вийти на чемпіонат світу! – схвильовано говорив Олександр Зінченко на передматчевій пресконференції. – Для українців! Для українських дітей! Вони так хочуть миру!"

Вболівальники – безліч фанатів – поспішали до Хемпдена. Серед них дуже багато українців – у синьо-жовтих футболках, із прапорами, шарфами. Біженці з України – люди, які рятуються від жахів війни. Підлітки, жінки, діти. Скільки їх зараз у всьому світі? Дуже багато. І у Шотландії – чимало. Наші були в чудовому настрої, передбачаючи футбольне дійство.

У доброму настрої перебували і шотландці. Господарі розраховували на сприятливий результат. При цьому чудово розуміючи: весь світ вболіває за Україну. Усвідомлюючи, що у разі успіху їх вважатимуть поганими хлопцями. Але все одно – подарунків ніхто не збирався. Це – спорт. Футбол. Вони 24 роки не були на чемпіонаті світу. І дуже туди хотіли.

Команди вийшли на поле під бурхливі овації. Українські футболісти – з накинутими на плечі синьо-жовтими прапорами. Гарно задуманий експеримент, який передбачає спільний спів (серед місцевих поширили листки з текстом гімну України в англійській транскрипції) успіхом не увінчався. "Ще не вмерла" співав лише наш сектор. Зате як натхненно, душевно! А шотландці свій гімн... прокричали, чи що. Мабуть, спів – не найсильніша їхня риса. А може, кількість вжитого віскі виявилася недостатньою.

Український сектор вмістив три з половиною тисячі осіб (виділити більше квитків для вболівальників синьо-жовтих господарі не мали можливості). Але як наші вболівали! Гарно, голосно, злагоджено! Місцеві фанати, знаменита тартанова армія, спочатку було обурилися, загули, але швидко схаменулися – більше наших не засвистували, і коли було потрібно, навіть чемно мовчали.

Наші футболісти своєю грою змусили їх замовкнути. Україна виграла – 3:1! І вийшла у фінал плей-офф кваліфікації світової першості. Безмовні шотландці. І на контрасті – зашкалюючий градус нашого українського щастя. Спільне святкування гравців та вболівальників, тріумфування біля підніжжя гостьового сектору.

Читайте також: Україна перемогла Шотландію. Що далі?

Через годину головні дійові особи ще перебували на стадіоні. Олександр Зінченко, Руслан Малиновський довго, хорошою англійською відповідали на запитання шотландських журналістів. Щасливий, стомлений, спустошений Петраков на пресконференції після матчу. Вболівальники – вони ще тут, на околицях арени. Пізній вечір. Група молодих хлопців, огорнувшись українськими прапорами, повертаються додому. Їм доводиться зупинятися часто. Кожен зустрічний шотландець хоче їх привітати, побажати удачі, намагається обійняти. "Scotland – the best!" – Відповідають їм наші...

На ранок кричущі заголовки всіх місцевих газет повідомляли про катастрофу шотландських надій, про нашу заслужену перемогу. А титульну сторінку однієї із шотландських газет прикрашав слоган "Slava Ukraini!".