Що це за двіж з "художницями" в Києві? Розкриваємо всі секрети чемпіонату Європи

Якщо до вашого інфопростору ще не залетіли пістряві зображення українських гімнасток у образах метеликів (принаймні так нам їх розшифрували), або ви ще не розібралися, що ж це за двіж з нашими "художницями", – зараз це виправимо.

Усе просто, хоч і, як завше, драматично. Цими днями, а точніше з 26 до 29 листопада, Київ удруге в історії прийматиме чемпіонат Європи з художньої гімнастики. Чемпіонат, значимість якого кардинально перевернулася за останні дев’ять місяців – у дуже різних сенсах.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Спершу змагання планувалися на травень, і ще на початку року в них відчувався передолімпійський присмак, атмосфера репетиції Токіо-2020 і навіть певний символізм. Адже 16 років тому – в олімпійському 2004-му – у Києві відбувся наш дебютний чемпіонат Європи з цього виду спорту, що якраз передував Іграм у Афінах.

Як тут не ввімкнутися ностальгії за одними з найкращих років художньої гімнастики України. Перед очима ж одразу останній виступ у кар’єрі Тамари Єрофеєвої: її єдиний вихід з булавами, червоний комбінезон, музика "Мулен Руж" та емоційне прощання з публікою. А ще – легендарне "Лебедине озеро" Ганни Безсонової, "Політ джмеля" Наталії Годунко та героїчні "піратки" на хвилях-полотнах.

Проте, з початком пандемії такі асоціації стали другорядними, а передчуття чемпіонату притлумилося. На перший план вийшов коронавірус, а з ним – карантин, нові заходи безпеки та нові правила життя й виживання.

Олімпійські ігри було перенесено на 2021 рік, а чемпіонат Європи, який усе-таки вирішили провести, хоч і в незвичні дати, перестав бути кваліфікаційним. Було вирішено, що в нинішній ситуації роздавати олімпійські ліцензії (принаймні в цьому виді спорту) зараз було б несправедливим, адже карантинні норми, захворюваність і наслідки пандемії надто різняться від країни до країни, аби очікувати на достатній рівень підготовки в усіх команд. Відповідно, можливість і бажання брати участь у змаганнях також є далеко не в усіх.

Саме тому список учасниць, серед яких більше ста гімнасток з 23 країн, цього року буде значно скромнішим, аніж ми звикли. Багато збірних і окремих спортсменок знялися або навіть не заявлялися на чемпіонат. Не буде, зокрема, Росії, Італії, Грузії, Греції, а також сильних болгарських і білоруських "груповичок". Пропустить змагання й одна з найкращих гімнасток Білорусі Кацярина Галкіна, яка відновлюється після операцій.

Україна також лишилася без лідерок минулого сезону. Бронзова призерка ЧС-2019 у вправах з булавами Влада Нікольченко, за словами головної тренерки збірної Ірини Дерюгіної, психологічно не готова до чемпіонату:

"Вона в стресі. Рік був психологічно важкий. Коли тільки перенесли Олімпіаду, було дуже складно взагалі втримати дітей у залі. Три людини з групових вправ пішли майже одразу. Влада каже, що не любить тренуватися, а любить виступати. А змагань не було. Це стрес, з яким вона поки не може впоратися".

Тим часом віцечемпіонка Юнацьких Олімпійських ігор-2018 Христина Погранична досі лікує травму ноги, яку отримала на Кубку Дерюгіної у вересні. Їхній пропуск може багато кого засмутити й насторожити, проте не забуваймо, що головні старти (сподіваємося) будуть усе-таки наступного року, і в дівчат ще є час, щоб повернутися до бойового режиму та подбати про фізичне й психологічне здоров’я.

Та відсутність деяких зіркових гімнасток у жодному разі не має применшувати значимість результатів тих спортсменок, які все ж виступатимуть у Києві. Так, лайнап явно не топовий, але в цьому виді спорту суперниць не обирають. І якщо вже турнір проводять і не знімають з нього статусу чемпіонату Європи, то й називатимемо його переможниць чемпіонками Європи, як називаємо олімпійською чемпіонкою Лорі Фан, яка виграла Ігри-1984 за відсутності СРСР та інших соціалістичних країн, що їх бойкотували.

На кого ж тоді дивитися?

Вартих уваги гімнасток на чемпіонаті все одно вдосталь. Для України це насамперед наша команда в групових вправах, яка є фавориткою змагань і, незалежно від результатів, завжди може забезпечити видовище. До оновленої в цьому сезоні п’ятірки "лебедиць" (спойлер до однієї з їхніх композицій, якщо ви ще не бачили) ввійшли Анастасія Возняк, Валерія Юзьвяк, Марія Височанська, Маріола Боднарчук та Діана Баєва.

Їхні головні суперниці – Ізраїль і Азербайджан, хоча сюрпризів можна чекати й від Естонії. Групи розіграють найбільшу кількість медалей: у багатоборстві, двох фіналах у окремих видах (5 м’ячів та 3 обручі + 2 пари булав) та команді, де їхні результати сумуватимуться з балами юніорок.

В індивідуальних змаганнях "синьо-жовті" вболіватимуть за Вікторію Онопрієнко, яка в цьому сезоні стабільно несподівано, хоч як оксиморонно це звучить, очолює збірну, та Єву Мелещук, яка також здатна дивувати, коли знаходить у собі запал. У 2020-му Вікторія виграла чемпіонат України й Кубок Дерюгіної та, здавалося, найкраще з команди впоралася з карантинною перервою. Тож буде цікаво поспостерігати, чи щось змінилося за останні два місяці.

Шанси на медаль і тим більше "золото" прогнозувати складно, тому що конкуренток вистачає й без росіянок та італійок. Серед них – ізраїльтянки Ліной Ашрам, яку можна вважати найсильнішою гімнасткою цього чемпіонату (щоправда, в 2020-му ми її майже не бачили, тому хтозна), і Ніколь Зелікман, наші часті гості – білоруски Анастасія Салос і Аліна Гарнасько, болгарки Боряна Калейн і Катрін Тасєва та багато інших. У неділю вони розіграють титул абсолютної чемпіонки.

Потихеньку звикатимемо й до нових імен під час перегляду юніорських змагань. Україну тут представлятимуть перспективні Меланія Тур, Каріна Сидорак та Поліна Каріка.

А що з безпекою?

Одне з найбільших занепокоєнь напередодні чемпіонату Європи викликала сама його доцільність та рівень безпеки, який організатори можуть гарантувати в часи зростання кількості випадків коронавірусу і в Україні, і взагалі в Європі. В середу в нас зафіксували рекордні 15 331 підтверджених захворювань за добу, а за кількістю тестувань на мільйон населення ми досі поза топ-100 у світі.

Але ці показники не були вирішальними. За словами міністра спорту Вадима Гутцайта, чемпіонат скасували б лише за повного локдауну, а карантин вихідного дня спортивних змагань не стосується.

Сумнівалася в тому, чи варто зараз ризикувати й проводити турнір, зокрема, суддя Лідія Виноградна. На своїй сторінці у фейсбуці вона описала ситуацію в Україні для іноземних читачів, поділившись, що серед її знайомих уже багато хворих на коронавірус і навіть є померлі, та розповівши про труднощі з пошуком вільних лікарняних ліжок.

"Наразі приїзд в Україну нагадує гру в російську рулетку, – підсумувала Лідія. – Але принаймні ви маєте знати, що граєте в неї, чи не так? Вибір за вами".

Для української спортивної спільноти ця позиція є досить непопулярною. Більшість – принаймні публічно – стверджують, що чемпіонат необхідний і що він може врятувати становище художньої гімнастики, яке за цей рік похитнулося, як і майже всі інші сфери діяльності. Як саме? Напевно, підтримавши змагальний дух та надавши гімнасткам платформу й можливість виступити й набратися досвіду, чого нині бракує.

Представник "Медіа Групи Україна", що опікуватиметься трансляцією змагань, Федір Гречанінов навіть – досить гіперболізовано – провів паралель з тим, як у Сараєво під час війни в 1993 році вирішили провести конкурс краси.

Порівняно з Кубком Дерюгіної, заходи безпеки обіцяють значно сильніші й помітніші: European Gymnastics розробив спеціальний протокол для організаторів. Хоча, якщо ви читали про систему організації цьогорічних змагань, скажімо, в американському фігурному катанні, де створювали "мінібульбашки" з майже повною ізоляцією учасників для домашніх турнірів, то гімнастичні обмеження вам здадуться досить лайтовими.

Європа відбудеться без глядачів, але подивитися змагання прийдуть і кілька VIP-гостей, а церемоніями відкриття й закриття рулитимуть ведучі каналу "Україна" Лілія Ребрик і Анатолій Анатоліч. Проте всі вони, як і учасниці, члени делегацій, волонтери, журналісти та інші акредитовані особи матимуть доступ до турніру лише з негативним тестом на ковід та в масках.

Маски, до слова, можна знімати лише гімнасткам – під час виступу або тренування. А перед тим, як торкатися предмета (крім свого, якщо він більше нікому не доступний), необхідно продезінфікувати руки й ноги. Запасні предмети, що лежать біля килиму, також мають бути стерилізовані. Церемонії нагородження будуть максимально безконтактні.

Між суддями цього разу встановили перегородки, що вже змусило посміятися фанів, які задумалися, чи сприяє це об’єктивнішому суддівству. Пересування по арені обіцяють контролювати, аби зменшити можливість контактів, а делегаціям рекомендують не виходити за межі місця проведення змагань і готелю. Хоча слід враховувати, що по дорозі на арену й назад (для місцевих) чи в черзі на здачу тесту досконало захиститися важко.

Медична готовність, регулярна дезінфекція, наявність засобів гігієни, план ізоляції людей, якщо в них виявлять коронавірус, щоденний моніторинг здоров’я гімнасток і членів делегацій – очевидні речі, без яких також зараз не обійтися. Подивимося, наскільки сумлінно всіх цих правил дотримуватимуться. Все-таки, коли заздалегідь присутній елемент недовіри й побоювання, буває приємно помилятися, якщо потім це не виправдовується.

Розклад змагань: http://kyiv2020.com/program/

Трансляція відбуватиметься на платформі OLL.TV, фінали в суботу та неділю покаже телеканал "Індиго". За межами України подивитися чемпіонат можна буде на Eurovision Sports (дорослі) та GYMTV.online (юніори).

Сюжети каналу "Україна" про наших учасниць ЧЄ:

Вікторія Онопрієнко: https://kanalukraina.tv/ua/episode/istoriya-uspeha-viktorii-onoprienko
Єва Мелещук: https://kanalukraina.tv/ua/episode/istoriya-uspeha-gimnastki-evy-meleshchuk
Анастасія Возняк (група): https://kanalukraina.tv/ua/episode/istoriya-uspeha-anastasiya-voznyak
Валерія Юзьвяк (група): https://kanalukraina.tv/ua/episode/istoriya-uspeha-gimnastki-valerii-yuzvyak