Новий лідер збірної! Шіснадцятирічна гімнастка виграла Кубок Дерюгіної. Наш репортаж

Якими б не були організаційні недоліки під час проведення Кубка Дерюгіної, вони не скасовують досягнень самих спортсменок. А їх було чимало, причому досить неочікуваних.

Головним сюрпризом стала Вікторія Онопрієнко: шіснадцятирічна гімнастка здобула головний титул абсолютної чемпіонки змагань, а також "золото" у фіналі з обручем і "срібло" зі стрічкою. Коли місяць тому Віка виграла чемпіонат України, здавалося, що це виключення з правил. До того ж відео звідти були недоступними, аби побачити все на власні очі. Проте, схоже, це не випадковість: Онопрієнко дійсно вирвалася в лідерки збірної. Принаймні на сьогодні вона має найкращу післякарантинну форму з чотирьох наших топ-гімнасток та найбільш впевнено виконує нові вправи.

"Карантин важко проходив, але, можливо, він пішов мені на користь. Зараз у мене все виходить, я в формі й хочу доводити, що я найкраща, – поділилася з "Сьогодні" юна чемпіонка, погодившись, що в скасуванні Олімпійських ігор через пандемію є й свої плюси. – Ми займалися і вдома, і надворі. Я жодного дня не пропустила. Щодня у мене було по два тренування. Неважливо – вдома чи в залі – я тримала себе у формі й вірила, що будуть змагання. Я дуже рада, що нам дали можливість провести цей турнір".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Віка розповідає, що Ірина Дерюгіна контролювала тренування й тоді, коли вони були онлайн на початку карантину, але додає, що "якщо ти людина своєї справи, ти маєш сама себе контролювати".

Вікторія й раніше досить яскраво про себе заявляла і вважалася однією з найсильніших у команді, та настільки виділилася серед інших уперше. Але конкуренція за потенційну поїздку на Олімпійські ігри в неї серйозна. З карантину всі виходять по-різному, тому списувати когось на першому ж старті немає сенсу – хтось може прийти в норму в інший час.

У нашої звичної №1 Влади Нікольченко цей сезон починався досить нестабільно й до пандемії, а карантин лише все ускладнив. Часом вона здавалася зовсім розгубленою на килимі, предмети падали з рук, елементи були нестійкими. Та періодично колишня Влада виривалася назовні й знову вражала напористістю. Після 5-го місця в багатоборстві наступного ж дня Влада виграла фінал з булавами, предметом, який приніс їй "бронзу" чемпіонату світу минулого року. Тож її пробивна натура нікуди не ділася, просто ще не перезавантажилася до кінця.

Христина Погранична також ще не відновила свій максимум. Значну частину карантину вона присвятила підготовці до ЗНО (яке, до речі, здала на високі бали), тому розпочала тренування трохи пізніше. Львів’янка єдина з українок не пройшла до фіналів Гран-прі: як і Влада, вона не впоралася зі складністю вправ, половина з яких – нові постановки, і посіла лише 6-те місце. В неділю їй дали шанс виступити поза конкурсом, але під час першої ж вправи з обручем Христя невдало впала й пошкодила ногу, тому наступні її виходи мусили скасувати.

Ще одна українка Єва Мелещук зупинилася за крок до п’єдесталу в багатоборстві й стала другою після Онопрієнко у фіналі з обручем і третьою в м’ячі.

Єдиними серйозними конкурентками, які змогли приїхати до Києва, були білоруски Аліна Горносько та Анастасія Салос. На двох вони зібрали 9 з 15 індивідуальних медалей, включно з двома золотими нагородами Аліни – з м'ячем і стрічкою. У Білорусі карантину не було, тому ситуація не дуже вплинула на робочий процес. "Ми закрилися в Палаці художньої гімнастики та жили й тренувалися там. Не виходили на вулицю тижнями й навіть місяцями", – розповіла Горносько.

Аліна Горносько і Анастасія Салос:

У групах конкуренції майже не було, їх усього було три, тому медаль була забезпечена автоматично. Наша збірна зібрала все "золото", обігравши Ізраїль та другий склад команди України. "Синьо-жовтих" груповичок ми в цьому сезоні побачили вперше, як і їхні потенційні олімпійські вправи (хоч ми ще й не знаємо напевне, чи вони лишаться до Токіо). Україна в цьому плані пішла класичним шляхом у всіх сенсах слова й обрала для постановки з обручами й булавами "Лебедине озеро" Чайковського, яке фани гімнастики і не тільки вже заслухали до дірок, а для м’ячів заради контрасту – електронну музику від Nero і ZHU.

Кубок Дерюгіної завжди був однією зі стартових точок змагань сезону й для багатьох – турніром прем’єр. Тож він таким і залишився, незважаючи на карантинні зсуви і відповідний другий початок сезону. А за два місяці дізнаємося, наскільки переконливою була Україна-організаторка в незвичному для себе карантинному режимі та чи дозволить ситуація в країні й у світі безпечно прийняти й відправити назад у більш ніж два рази більшу делегацію іноземних гостей, ніж минулого тижня.

Результати Гран-прі "Кубок Дерюгіної"

Багатоборство:

1. Вікторія Онопрієнко (Україна) 92.55
2. Аліна Горносько (Білорусь) 92.5
3. Анастасія Салос (Білорусь) 91.85
4. Єва Мелещук (Україна) 91.15
5. Влада Нікольченко (Україна) 89.6
6. Христина Погранична (Україна) 87.8

Фінали

Обруч:

1. Вікторія Онопрієнко (Україна) 23.65
2. Єва Мелещук (Україна) 22.65
3. Анастасія Салос (Білорусь) 22.65

М'яч:

1. Аліна Горносько (Білорусь) 25.5
2. Анастасія Салос (Білорусь) 24.75
3. Єва Мелещук (Україна) 24.2

Булави:

1. Влада Нікольченко (Україна) 25.6
2. Анастасія Салос (Білорусь) 24.6
3. Аліна Горносько (Білорусь) 23.65

Стрічка:

1. Аліна Горносько (Білорусь) 23.2
2. Вікторія Онопрієнко (Україна) 21.8
3. Анастасія Салос (Білорусь) 21.7