Канікули в Донецьку: Дітям немає чим зайнятися, а на єдино доступному курорті – бруд і дорожнеча

Через "спрощення" пропускної системи на лінії зіткнення між окупованими і мирними територіями України сотні дітей Донецька залишилися без можливості виїхати кудись на відпочинок. Не кожен з батьків зможе вивезти дитину в табір або до бабусі за відсутності автобусів, адекватних цін на послуги перевізників, але за наявності багатогодинного стояння на ПП. Якщо до всього цього додати обов'язкову наявність перепустки (яка є не у всіх) та нотаріально завіреної довіреності від другої половинки (батька) на провезення дитини, то можна зрозуміти, чому багато дітей проводять свої літні канікули в дуже неспокійному місці Донбасу.

Перші дні червня турботи щодо організації дитячого дозвілля взяли на себе пришкільні табори. "Моя 9-річна дитина ходила в цей табір з 2 по 19 червня з ранку і до обіду. Ми сплатили харчування: обіди – 15 гривень на день, а сніданки були безкоштовними. На жаль, дитина постійно скаржилася на те, що готують несмачно, тому я годувала її вдома. Табір складався з того, що діти гралися на майданчику під наглядом вчителів або малювали в класі. Кілька разів сходили в басейн. Потім табори закрилися і як бути працюючим батькам з дитиною молодшого шкільного віку – ніхто не сказав", – поділилася з Сегодня.иа мешканка Донецька Анастасія Кугук.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото: AFP

Бабусі, дідусі та інші родичі раптом стали недоступні – привезти до них дитину стало неможливо через нову пропускну систему. Нечисленні гуртки та секції в більшості закрилися на літо, причому не всі керівники впевнені, що відкриються восени. Дітвора ганяє по дворах, надана сама собі, і добре якщо є сусіди, які доглянуть.

"Моя десятирічна донька за два тижні прогулянок у дворі дізналася багато нового для себе. Вона побачила п'яних бомжів, сусідів, які випалюють мідь, наркоманів, поліцейських, які цих наркоманів зловили... Податися їй з друзями нікуди – місце нашого колишнього майданчика забрали під свою стоянку автовласники нашого будинку, – розповіла донеччанка Марина. – До найближчого майданчика треба йти хвилин 5, але там все розраховано на малюків – пісочниці, дитячі гірки, гойдалки. Дітям дорослішим це нецікаво".

Донеччани також зазначають, що невлаштовані на літо підлітки 13-16 років, надані самі собі, весь час проводять на вулиці в компаніях. Добре, якщо просто грають у футбол на шкільному полі – гірше, коли курять або п'ють пиво за рогом. "Нічні клуби закриті, в кіно піти – дуже дорого, атракціони в парку Щербакова працюють не завжди, тільки мотузковий парк щодня відкрито. Музеїв вважай немає, якісь акції, спортивні заходи проводяться, але про них ми дізнаємося вже після їх проведення. Інтернет-клубів також стало менше. Багато дітей сидять по домівках, дивляться телевізор і грають у комп'ютер. Їхнє літо ось таке, – поділилася мешканка Донецька Ірина Кізік. – Знову ж таки – якщо є десь гуртки за інтересами, секції чи спортзали, то про це ніхто не знає, реклами ніякої немає".

Фото: AFP

Велосипеди, ролики і скейти можуть зробити літо набагато яскравішим, але й тут проблеми.

"Ми живемо в Калінінському районі. Купили нещодавно синові велосипед. Вийшли на вулицю і зрозуміли, що вчитися кататися тут ніде. Асфальт на дорозі старий, здувся і потріскався. Пішли в парк шахтобудівників – там те ж саме. Загалом, син вчився їздити на велосипеді на п'ятачку біля будинку", – розповів Юрій Шевкуненко.

Єдине містечко біля моря, куди можна поїхати без перепустки – курортне селище Сєдове у Новоазовському районі, який контролюється бойовиками. Але умов для відпочинку тут, за словами курортників, які повернулися, м'яко кажучи, небагато. "Ми платили 50 гривень з людини, будиночок обійшовся відповідно в 150 гривень на добу. Три "радянські" ліжечка, шафа без дверцят і тумбочка віку мого дідуся. Пляж брудний, на ньому багато скла, з продуктами на ринку не просто погано, а огидно, ще й коштують більше, ніж у Донецьку, – поділилася донеччанка Юлія Ігрунова. – Людей реально менше, ніж раніше. Ніхто не хоче сюди їхати, бо все одно дорого і страшно – ми кілька разів чули постріли. Відчуття відпочинку не було взагалі, ми немов відбували покарання у 10 днів. Дитина у мене маленька, два роки, але і їй було нерадісно і нецікаво".