Дочка зірки "Динамо", актриса Катерина Кузнєцова: "Папа відлупасив мене за злодійство в супермаркеті"

Знаменитий захисник "Динамо" Олег Кузнєцов з дружиною Аллою вмовляли доньку Катю вступити до інституту іноземних мов, але похід в театр імені Франка на "Пігмаліон" так вразив 14-річну дівчину, що вона вирішила стати актрисою. Уже одна схожість з Клаудією Шиффер відкривала непогані перспективи, але її "зарубали" на іспитах до театрального. "Катя йшла на бюджет. Але в університеті, видно, вирішили, що ми можемо і заплатити. Пішли на контракт", – говорять в сім'ї.

Зараз Катерині – 27. Її можна побачити в 18 фільмах і серіалах. Живе в Москві, днями стала законною дружиною російського актора Євгена Проніна.

- Просто розписалися. Без урочистостей – політична ситуація не дозволяє, – розповіла нам Катя. – Думаю, влаштуємо гулянку вже навесні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Ви залишаєтеся Кузнєцовою?
- Так, тому що мене вже знають як актрису Катерину Кузнєцову. Громадянство теж не міняю – принципово. В силу всього, що відбувається, я ще раз для себе зрозуміла, що я українка. І абсолютно не схожа на москвичку. Буде зрадою вчинити подібним чином.

- Політична ситуація на кар'єрі не відбилася? Може, в Росії вам стали менше ролей пропонувати?
- На кар'єрі не особливо відбилася. Але морально останнім часом мені стало складно перебувати в Москві, тому що... Як би це пояснити... Мене вражає цинізм багатьох росіян. Але є й там інші люди, які поділяють мої переконання. І я цьому страшно рада. Що стосується чоловіка, то Женя всім серцем переживав, коли ще була майданівська історія. В цьому плані мені пощастило.

- Коли ви вперше відчули, що ви дочка знаменитої людини?
- Досить пізно. Років у 16, коли тато був тренером ЦСКА, або навіть пізніше, коли він з Леонідом Буряком працював у збірній України. У мені прямо всередині щось сіпнулося. Подумала: "О, я ж повинна прекрасно вчитися". А взагалі, я безмірно вдячна батькам за те, що виховувалася в дуже простій родині. Не вважаю себе золотою молоддю. Жили за коштами. Батько, будучи тренером збірної, міг спокійно пересуватися на метро.

- Глазго, 1990 рік. Що пригадується з періоду, коли батько перейшов в "Рейнджерс"?
- Нам надали величезний будинок, машину, купу знижкових карток. І от коли ми приїхали в цей заміський будинок, мама насамперед запитала: "А скільки сімей в ньому буде жити?". Хоча він був повністю наш. Пам'ятаю, у батька була страшна травма, його навіть відправили на операцію в Америку. Я постійно плакала, бачачи його з милицями. До речі, в Глазго по сусідству з нами жив Олексій Михайличенко з родиною. Часом я до того огидно себе вела, що тітка Інна, дружина дядька Льоші, бігла за мною по всьому селищу, де ми жили, з якоюсь качалкою, щоб мене шльопнути, а я майстерно тікала. Я була некерованою дитиною. І коли питала, чому у мене немає брата і сестри, мама казала: "Після тебе – не хотілося".

- Взаємини з Михайличенком підтримуєте?
- Він для нас як член сім'ї. Торік батькові виповнилося 50 років. Ми завели розмову, мовляв, треба покликати якогось тамаду на свято. Але коли до рук папи і дядька Льоші дійшов мікрофон, ми зрозуміли, що Саша Вишневський, який був у нас ведучим, просто не потрібен. Папа підхопив дядька Льошу, дядя Льоша – папу, і сміх полився рікою.

- До речі, як батька називали в компанії футболістів?
- Кузя. І мене так завжди називали. А мама папу тільки так і кличе: "Кузенька, Кузя..."

- Наскільки суворим батько був у вихованні?
- Батьки, бувало, мене били. По справі. І я не виросла скривдженою або закомплексованою. Один випадок стався в Глазго. Ми прийшли в супермаркет, і я почала тирити там дорогущі статуетки – не тому що вони дорогущі, я в свої чотири роки нічого в цьому не міркувала – просто хотілося зробити хороші подарунки батькам на Новий рік, а не банальні малюнки. І ось я вкрала для тата собачку, а для мами – балеринки з якогось кришталю. Коли ми прийшли на паркінг, у мене з куртки випала одна з статуеток, і тут батько мене розкусив. "Можеш рвати на собі волосся, але я повинен її покарати", – говорив він мамі. І коли ми приїхали додому, він взяв мене за шкірки і гарненько відлупасив.

- Батькові не хотілося взяти ремінь, коли через 20 років ви знялися в еротичній фотосесії?
- Ну, слухайте, вона була всього одна, і я там була прикрита. А в кіно я в еротичних сценах не беру участі. Для цього є дублер.

- У вас були спроби влитися в професійний спорт?
- Мене віддавали на теніс, фехтування. На футбольні ворота ставили, але м'яч летів в один кут, а я – в інший.