За лаштунками ЧС-2014: футбол із сараю і поцілунок після 0:4

- На чемпіонаті світу мені дістався Салвадор – так, в Бразилії є ще міста, крім Ріо і Сан-Паулу. Чому ми про Салвадор особливо нічого не чули? А просто місцеві команди абсолютно не блищать в плані футбольних успіхів. Так-то це мегаполіс, перша столиця країни, центр спекотного штату Баїя. Білий пісок пляжів (ті самі піщані кар'єри з генералами, вони адже салвадорські) кидається в очі ще здалеку, з ілюмінатора літака. Дивишся на берегову лінію і не віриш: весь досвід людини, який звик до пляжної штовханині, повстає проти такого безхазяйного достатку – рахунок йде навіть не на десятки, на сотні кілометрів. Додайте сюди дивно теплу воду Атлантики і зрозумієте, чому Баїя славна своїми курортами навіть за бразильськими мірками...

Тутешні соуси і приправи виб'ють з вас сльозу, а місцева кашаса нічим не здивує після горілки. Тутешні дівчата не похваляться спортивними фігурами, та вони й не намагаються приховувати те, чим природа щедро нагородила їх нижче пояса. Гуркіт і нестямні крики на вулиці – це всього лише забитий гол... Напевно, тут треба народитися, щоб сприймати Бразилію такою, як вона є. Вона абсолютно інша. Вона вся з контрастів.

За тиждень накопичилося стільки вражень і якихось стоп-кадрів в голові, що складно розставити все по ранжиру, сказавши, ось це взагалі сподобалося, а це кошмар. Фрагменти в пам'яті: нерви на межі паніки вночі на бідних вуличках Салвадора, коли навігатор наказав довго жити. Повсюдна, просто на межі фізичних можливостей посмішка будь-якого байанца: спеціально для тебе, дорогий гість, своїм ми так не посміхаємося. Пристрасно цілуються після 0:4 хлопець з португальським прапором і дівчина у футболці збірної Німеччини.

Укол в серце наздогнав мене не в першій столиці Бразилії, а на вузенькій путівці в Санто-Антоніо, в 400-х кілометрах від "Арени Фонте-Нова". Глушину, безіменна сільце, місцевий сільський пейзаж з буйством зелені. У вікні автобуса майнув черговий не будинок – сарайчик півтора на півтора. І ось там, з прочинених дверей на мене подивилася плазма у всю ширину стіни, а на плазмі – матч Австралія – Нідерланди в шикарному якості. Контраст, що збиває з ніг.
Сумнівів не залишилося, футбол для них і є сенс життя.

Віктор Соколов, журналіст каналів "Футбол 1" / "Футбол 2" спеціально для "Сегодня"