Словенська війна – за Україну!

Відкриваємо шампанське, це сталося! Прокляття "стиків" знято! Повтору Парижа-2013 в Маріборі-2015 не відбулося. 17 листопада 2015 року Україна вперше у своїй історії пройшла таки відбір на Євро, попутно помстившись словенцям за 1999-й.

Те, що матч-відповідь з балканцями стане "грою на розпеченій сковорідці" і власне футболу ми побачимо ненабагато більше, ніж емоцій, стало ясно ще до стартового свистка Гюнета Чакира. Поєдинку, як і першу зустріч у Львові три дні тому, передувала хвилина мовчання. Оголошення про це було зроблено словенською та російською (а не українською) мовами, що викликало бурю обурення переповненого синьо-жовтого фан-сектора. А коли в першій же атаці гостей Селезньов після відмашки суперника впав, як підкошений, і не вставав кілька хвилин, прийшла черга виражати свій гнів вже фанам господарів, почали скандувати якісь образи на адресу нашого форварда. Новакович навіть взявся жестами заспокоювати свою торсиду. А ось десятьма хвилинами пізніше трибунам вже ніхто не заважав виражати свої емоції – господарі відкрили рахунок. Після навісу справа П'ятов відбив один удар, але м'яч відлетів до неприкритого капітана балканців Цесара, і той головою буквально заніс його у ворота – 1:0. Окрилені успіхом і підбадьорювані натхненними шанувальниками словенці понеслися забивати ще, і в ці хвилини у нашій штрафній було дуже гаряче. Центр поля був програний нами начисто. Лише після півгодини гри українці, нарешті, освоїлися в киплячому казані "Людські врт" і стали відповідати досить непоганими контратаками. Але кінцівка тайму знову залишилася за господарями, що влаштували аналог фінального штурму. На щастя, безрезультатно. До роздягальні пішли за 0:1 по голах і при 2:3 за жовтими. Трибуни, треба сказати, пресували суддів постійно. Кожне рішення не на користь словенців (навіть якщо порушення відверте) зустрічали таким свистом і ревом, що просто жах. А в перерві місцева торсида танцювала так запально, наче їх збірна – вже на Євро.

Відразу після антракту гості ледь не відзначилися голом "з роздягальні", коли Коноплянка протягнув м'яч зліва в центр і смачно приклався з півкола штрафної. Не уникнути б господарям неприємностей, якби не реакція Хандановича, який видав диво-сейв. Балканці тут же відповіли двома небезпечними випадами, але і наші вже увійшли у смак – гра пішла на зустрічних курсах. Наставники команд додали потужності атаці, кинувши в бій Гармаша і Ілічича відповідно. Гра виглядала на одному диханні. Питання було тільки в тому, кому доведеться "видихнути" з полегшенням.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Під час виконання словенцями кутових або штрафних майже весь стадіон вставав. Мабуть, в надії зустріти гол на ногах. Але Пятов був непробивний, в одному з моментів витягнув м'яч у нижньому куточку і не давши Цесару оформити дубль. І на "Людські врт" стало зовсім гаряче. Місцеві фани закидали фаєрами нашу штрафну. Правда, Чакир гру не перервав – очевидно, в Туреччині таке в порядку речей. Розлючений ж Цесар зігнав свою злість на Кравцеві, який вийшов на заміну, ліктем розбивши йому голову до крові. Нерви у господарів здавали, і незабаром Бречко за хамський знесення Коноплянки був видалений. Після цього уболівальниками Словенії був фактично викинутий білий прапор. Вони почали скандувати "Руссія!", розуміючи, що для них це кінець в цій війні. Так і сталося. Вже на 97-й хвилині Ярмоленко увігнав м'яч у сітку воріт Хандановича (1:1), скориставшись передачею від Кравця, який догравав з перебинтованою головою. І на стадіоні понеслося: "Молодці!".

12 грудня в Парижі – жеребкування Євро-2016, нашого Євро. Україна буде у другому кошику.