Лілль напередодні матчу Німеччина – Україна: спекулянти, платні туалети і закритий міст

Головна тема неділі у Франції – масові заворушення , що супроводжували суботній матч Англія – Росія в Марселі . Всі випуски новин починаються з сюжету про наслідки зіткнень між фанатами двох збірних . Судячи з того , що в репортажах раз у раз звучить зрозуміле і без перекладу " рюс , рюс , рюс " , вважають, що заворушення спровокували росіяни .

Які вже з понеділка почнуть масову міграцію на північ – в Лілль. Тут в середу їх збірній доведеться провести другий матч на турнірі – проти Словаччини. На батьківщині Шарля де Голля очікують "східну навалу" з неприхованою тривогою. Поліцейські патрулі, і без того численні, тепер трапляються просто на кожному кроці. Причому, правоохоронці ходять не по двоє-троє, як прийнято у нас, а по чотири, п'ять, а то й по шість. На вокзалах, в торгових центрах та інших місцях великого скупчення народу – групи озброєних десантників в повній екіпіровці. До речі, заходи безпеки часом здаються навіть надмірно жорсткими. Наприклад, під час матчів, коли в фан-зоні особливо багатолюдно, для пішоходів закривають Ерфуртський міст, що зв'язує північну і центральну частину Лілля, але нависає прямо над фан зоною. Мабуть, з міркування того, щоб ніхто нічого не скинув вниз, на голови присутніх. Благо, паралельно, в якихось 200 метрах, є інший міст – Харківський, але гак все-одно робити доводиться.

Втім , у неділю в Ліллі було спокійно , хоча місто вже і наповнили тисячі українських і німецьких уболівальників . Останніх значно більше , в деяких місцях від скупчення чорно – червоно – жовтих німецьких прапорів просто рябить в очах . Однак , і наша збірна без підтримки не повинна залишитися . Тих , хто приїхав на футбол , не маючи квитків , вже " підгортають " спекулянти . Журналісту " Сегодня" місцевий барига пропонував квиток на гру номіналів в 45 євро за все за 100 одиниць в тій же валюті .

До речі, про ціни. Вони в Ліллі досить демократичні, в порівнянні з паризькими, у всякому разі – на продукти. В супермаркетах м'який сир брі – від 4,7 євро (135 гривень) за кг, тверді сири – від 6,7 євро (190 гривень). Пляшка недорого (але при цьому, досить пристойного) вина обійдеться вам в 3-4 євро (85-113 гривень), пляшка же води в 1,5 літра полегшить ваш гаманець лише на 20-25 євроцентів. А ось власники міських кав'ярень і ресторанів зорієнтувалися дуже швидко – туалети закладів безкоштовні тільки для відвідувачів, а людині "з вулиці" пропонується заплатити за відвідування санвузла від 50 до 70 євроцентів.

Якщо ж оцінювати організацію нинішнього Євро з позиції журналіста, то він поступається турніру, що проходив у нас чотири роки тому. Стюарди на стадіоні не можуть толком відповісти ні на одне питання, і не тому, що не говорять по-англійськи (хоча, це теж є), але елементарно не володіють інформацією, яку саме вони апріорі повинні доносити до приїжджих – і до вболівальників, і до журналістів. Через це суцільні незручності: приходиш в медіа-центр "П'єра Моруа", який розташований хоч і поблизу арени, але все-таки досить далеко від неї, і тільки тут з'ясовуєш, що акредитацію на матч потрібно отримувати не тут, а на самому стадіоні, на тому вході, повз якого ти проходив 10 хвилин назад. Доводиться повертатися, забирати свій пропуск, і знову "пиляти" в медіацентр на висілки.

Але це дрібниці, порівняно з тим, що організатори не надають акредитованим журналістам безкоштовний проїзд в міському транспорті. В Україні в 2012-му це було в порядку речей: на весь період турніру, у всіх приймаючих Євро містах. Така постанова була прийнята чи не на державному рівні. У Франції ж безкоштовний проїзд зробили лише для волонтерів, а вирішення питання по журналістах віддали на розсуд муніципалітетів. І кожне місто саме вирішує, чи може воно собі дозволити подібну "щедрість" чи ні. Мерія Ліона начебто дала добро, але тільки в дні матчу. А в Ліллі ні на які поступки не пішли: будьте ласкаві, панове журналісти, катайтеся на загальних підставах. Це, звичайно, не горе (вартість проїзду у всіх видах транспорту в Ліллі стандартна – 1,60 євро за одну поїздку), але гіркий осад все одно залишається.