Срібний призер ЧС Михайло Романчук: "Взяв би участь в запливі проти акули"

Відразу після ЧС в Будапешті Михайло відправився в Італію. Вийшовши на зв'язок, почав з вражень від чемпіонату в Угорщині:

- На початку сезону з тренером Петром Нагірним ставили задачу просто потрапити в трійку. Але апетит приходить під час їжі: після кваліфікації хотілося виграти, тому що потрапив у фінал з першим часом. Але поки не вийшло. На те Грегоріо Пальтріньері, якому я поступився, і олімпійський чемпіон – він ніколи не здається. Цей ЧС мені дуже сподобався. Угорці зробили з плавання шоу. Була крута організація. Автобус в готель приїжджав і вирушав рівно о тій годині, яка вказана в графіку – хвилина в хвилину.

- На минулому ЧС ви були 7-м на 1500 м.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Все-таки два роки пройшло. Прогрес має бути. З 2016-го було два третіх місця на ЧЄ, де попереду мене було два італійця (Пальтріньері і Деттен. – авт.). Потім на ОІ не дуже вдало виступив (не пройшов кваліфікацію. – авт.). Але ми з тренером зробили висновки, поїхали на етапи Кубка світу, де я став третім на короткій воді. Зрозуміли, що можемо показувати високі результати і на довгій. Що допомогло? Тренування – більше плавали. У тиждень виходило до 100 км. Пощастило, що з самого дитинства попався хороший тренер, який побачив в мені талант. Тому сподіваюся, якщо далі так будемо працювати, то все складеться якнайкраще.

- Ви виступали в останні дні. Вдалося Будапешт подивитися?

- Ми прилетіли тільки 27 липня, а стартував 29-го. До цього сиділи в Туреччині, щоб морально добре підійти до дистанції і не перегоріти. Приїхали, пропливли і поїхали (посміхається).

- На трибунах були ваші батьки. Як вони вас підтримували?

- Я їх не слухав перед стартом. Рідко кого тоді слухаю, крім тренера. Вони тільки побажали удачі, а вже після запливу раділи, кричали. Мама плакала, тато теж майже плакав, але тримався. І сестра була. Дівчина? Вона не змогла приїхати – у неї зараз підготовка до ЧС в Лондоні (Михайло зустрічається з української стрибункою в довжину Мариною Бех. – авт.).

- Медаль якось відсвяткували?

- Попереду ще є змагання, тому не варто розслаблятися. У мене тут, в Римі, ще клубний ЧС через тиждень – 8-9 серпня. А потім їдемо на Всесвітню Універсіаду в Тайвань. Тому в Україні буду тільки числа 28-29-го.

- Буде можливість відпочити?

- Так, нам дають три тижні відпустки. Думаю, зі своєю дівчиною поїду на Тенеріфе, щоб абстрагуватися від усього.

- У вас ще і 21-річчя скоро – 7 серпня.

- Проведу його в Римі. Уже протягом років чотирьох або п'яти свій день народження святкую не вдома, у Рівному, а десь за кордоном. Як вони проходять? Так звичайний день: тренування – поспати – тренування – поїсти (сміється).

- Чи дивилися заплив Майкла Фелпса проти акули?

- Дивився. Фелпса всі знають, але такий експеримент для популяризації плавання в цілому – дуже добре. Звичайно, якби колись з'явилася можливість, взяв би участь у подібному проекті.

- До ЧС ви були в Туреччині. А зазвичай де тренуєтеся?

- Майже весь свій час проводжу в Туреччині. У нас графік такий: три тижні там, одна – в Рівному. Два рази на рік їздимо на тренувальні збори в гори. У цьому році були в Іспанії – в Сьєрра-Неваді на висоті 2500 м.

- А море любите? Або вам води і в повсякденному житті вистачає?

- Люблю. Ось позавчора ми відплавали тренування і пішли на море. Це ж не басейн.

- Як ще розслабляєтеся?

- Люблю музику. Вона мене як заспокоює, так і піднімає настрій. Може налаштувати на змагання. Це в основному реп, хіп-хоп, але можу слухати все: від класики до року. Вчора вранці слухав Каньє Уеста.

- Бачила, ви квести любите.

- У минулому році ми дуже багато ходили по квестах. Напевно, пів-Дніпра тоді обійшли! Теми завжди різні. Найбільше сподобався квест про гроші: за мотивами фільму "11 друзів Оушена". Це весело, цікаво і розвиває логіку.

- Ще чимось логічним муштруєте мозок?

- Часу вільного мало – я краще відпочину (сміється). У мене мама – вчителька. Тому всі 11 років в школі, навіть коли їздив на збори, я завжди вчився. Зараз закінчую 4-й курс в Рівненському гуманітарному університеті, за який буду виступати на Універсіаді. Планую йти до них на магістратуру. Спеціальність – здоров'я людини. Чи цікаво? Ну якби я туди ще хоч якось потрапляв, було б цікаво (посміхається). Приїжджаю здавати іспити. Там ставляться з розумінням, допомагають, не ставлять палки в колеса: знають, що я не просто так прогулюю пари.

Нагадаємо, що на чемпіонаті світу Романчук поступився переможцю у дві секунди в запливі на 1500 метрів кролем. А ЧС-2017 став самим медальним для України.