- Віталій, твоє лідерство в бомбардирських перегонах УХЛ не стало несподіваним. Досить згадати торішню рекордну для УХЛ серію з 18 матчів, в яких ти набирав очки за системою "гол + пас". Звик ставити перед собою високі цілі?
- Насправді мета у мене завжди одна – приносити максимальну користь своїй команді. А звідси вже і випливають всі персональні досягнення. Коли є велике бажання, то виходить і високий ККД.
- Сам для себе зазначаєш, що якісь партнери по команді для тебе – більш фартові? В тому сенсі, що коли вони на майданчику, у тебе все краще виходить ...
- Останнім часом я граю в одній ланці з Коренчуком і Мазуром, і начебто у нас непогано виходить взаємодіяти. Хоча, в принципі, з ким би не поставили, я намагаюся з усіма знаходити спільну мову. А з приводу фартовості – за це відповідає Сергій Володимирович, наш тренер. Це його завдання, і він з ним добре справляється. Чуйка у нього хороша.
- Що трапилося з "Донбасом" восени, коли команда менш ніж за місяць зазнала в чемпіонаті чотири поразки? Ніколи раніше з вами такого не було.
- Та ми й самі не розуміли, що це була за "яма": чи то ми в той момент дали якусь слабину, чи то наші суперники показували свої найліпші ігри. Але, знаєте, може, нам і потрібно було досягти "дна", щоб від нього добре відштовхнутися. У всьому, що сталося, потрібно знаходити позитив і витягувати уроки. Зрештою, антирекорд – це теж рекорд, тільки зі знаком "мінус" (посміхається).
- А чому таким зім'ятим і швидкоплинним вийшло повернення в "Донбас" словацького тренера Юліуса Шуплера? Що пішло не так?
- Відразу скажу, що у мене про нього залишилися тільки хороші спогади: і як про тренера, і як про людину. Чому в нього не вийшло? Ну, я точно не відповім на це питання. Може, нам психологічно, ментально не підійшов тренер такого класу. Адже він звик працювати в серйозних клубах, з великими майстрами. А тут потрапив у команду, в якій навіть досвіду ігор в КХЛ майже ні в кого немає. Йому довелося перебудовуватися, хоча було видно, що Шуплеру цікаво з нами працювати. Він намагався показати нам, як треба, але у нас щось не виходило. Втім, це вже історія, і я не бачу сенсу мусолити цю тему. Зараз наш тренер – Сергій Вітер, і нам комфортно з ним працювати.
- Минулого сезону ти закинув неймовірну шайбу у ворота "Галицьких Левів" – кидком з-за спини. Грав на публіку чи в той момент діяти можна було тільки так?
- Ну, по-перше, рахунок на табло на той час дозволяв грати абсолютно розкуто (4:0. – Авт.). Якби була запекла боротьба, я б собі такого не дозволив. По-друге, мені завжди хочеться чимось порадувати уболівальників, які приходять нас підтримати. Адже вони хочуть отримати екшен: швидку комбінацію, красивий гол, ефектний силовий прийом, врешті-решт бійку. Тому я це більше робив для них, а не для себе. А те, що забив саме так, це не я придумав, бачив подібні голи в матчах НХЛ і КХЛ і захотілося повторити. Причому це не було експромтом, на тренуваннях таким часто зловживаю.
- Особисто для тебе стало несподіваним, що так впевнено заграє в УХЛ новачок чемпіонату "Дніпро", який одразу став для вас грізним і принциповим суперником?
- Та що тут скажеш: молодці, дуже добротна команда. Дай бог, щоб вони трималися на плаву в плані фінансів. Чим більше команд, з якими можна поборотися, зіграти на максимумі, на емоціях, тим цікавіше чемпіонат. Коли виграєш у всіх по 15:0, це дуже швидко набридає – і вболівальникам, і самим хокеїстам.
- Номер "9", під яким ти граєш, щось для тебе означає?
- Починаючи грати в хокей, я взяв собі №96 – за роком народження. Але коли потрапив до юнацької команди челябінського "Трактора", цей номер був зайнятий, і я взяв його першу цифру – 9. Ну, не "шістку" ж було брати (посміхається). Ось із тих пір я небайдужий до "дев'ятки". Коли вперше викликали до збірної України, грав з №27 – адже це в сумі теж 9.
- Ти лівий крайній нападник. Хто зараз, по-твоєму, кращий гравець цього амплуа в світовому хокеї?
- Особисто мені з праворуких нападників найбільше подобається Саша Овечкін.
- До речі, фільм "Легенда №17" про найкращого лівого крайнього всіх часів і народів Валерія Харламова дивився?
- Звичайно! Відмінний фільм, там добре зняті ігрові сцени. І при цьому цікавий сюжет, заснований на реальних подіях, відмінна гра акторів – такі фільми не можуть не подобатися. Навіть людям, далеким від спорту.
- А взагалі, який останній фільм на спортивну тему ти подивився?
- "Рух вгору", про баскетбольну збірну СРСР. Класне кіно! Зараз ось хочу подивитися "Тренера" з Данилом Козловським. Кажуть, теж крутий фільм, про футболістів.
- Через місяць збірна України розпочне підготовку до чемпіонату світу, провівши міжнародний турнір в твоїх рідних Броварах. Вже думаєш над цим?
- Поки ні. Зараз усі думки про чемпіонат країни. Дуже хочеться на паузу перед матчами збірної піти лідером в таблиці. Тоді і за збірну гратиметься веселіше.
Раніше ми писали, що "Донбас" виграв битву за друге місце в УХЛ: два хокеїсти закинули по 4 шайби.