Наш чемпіон НБА: "Драфт показав: хочеш чогось досягти, їдь із України"

Український чемпіон НБА Станіслав Медведенко розповів про Санона, якого в Словенії всі люблять, скаутах, які не хочуть їздити в Україну, майбутнє Михайлюка в "Лейкерс" з Леброном, трьох найгірших днях і участі в програмі Національної асоціації.

- Станіслав, свого часу з "Лейкерс" ви двічі ставали чемпіоном НБА. А цього року вперше на Драфті – найсильнішій лізі світу – обрали двох українців – Святослава Михайлюка та Іссуфа Санона, з яким ви співпрацюєте. Що цей Драфт говорить про наш баскетбол?

- З одного боку говорить, а з іншого – не говорить ні про що. Для мене, наприклад, це означає, що професійний баскетбол в Україні в жахливому стані. Це ще раз доводить: якщо хочеш чогось досягти, ти повинен їхати звідси. В Україну не їздять скаути. Коли раніше ми вели переговори з Саноном, жоден клуб не надіслав сюди свого скаута, щоб вони його просто подивилися. Словенську "Олімпію" ми за рахунок морально-вольових і відео переконали, що підписання Санона буде вірним рішенням. Тобто, навіть якщо у нас є перспективні хлопці, але вони не грають щільно і не мають можливості брати участь в якихось зарубіжних тренувальних таборах, то вони не розвиваються і з часом помирають як таланти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У нас, звичайно, починається рух в аматорському баскетболі. Все-таки перипетії з Михайлюком, Саноном, плюс збірна непогано почала виступати, – додають інтерес. Діти йдуть тренуватися. Але недостатньо залів, щоб тренери могли набрати групи, немає залів для дитячих і підліткових змагань. Я зараз беру участь у програмі ФІБА, був в головному офісі в Мюнхені, і ми як раз обговорювали, що в Україні немає залу, в якому профі-клуби можуть грати в Лізі чемпіонів. Вони не підходять за всіма стандартами. Якщо "Черкаські Мавпи" як чемпіон заявляться, то, вони, навіть не знаю, де гратимуть, можливо, в Києві або Південному. Так це професійні клуби, а що говорити про дитячий баскетбол. Ми навіть не можемо міжнародний турнір провести, тому що він коштує шалених грошей. А без спортивної інфраструктури нам далі рухатися нікуди.

- Під час NBA Global Camp на співбесіду з Саноном записалося 23 команди ... Очікували до нього такий інтерес і що в підсумку він опиниться саме у "Вашингтоні"?

- Він, м'яко кажучи, дуже добре проявив себе в тренувальному таборі в Тревізо. І кожна команда НБА мала право взяти інтерв'ю у нього 15 хвилин. Навіть незважаючи на те, що там були зірки молодіжного баскетболу набагато старші за Санона, максимум був у хлопця з Німеччини, по-моєму, 17 інтерв'ю, а у Санона – 24! Всі побачили його талант і хотіли з ним поспілкуватися, подивитися, яка він людина, чи вміє він розмовляти, які його подальші плани. Природно, ми проводили консультації, що йому треба сказати .... Сам Драфт був дуже гарячий, оскільки Іссуф сподобався багатьом. Перед його початком ми розуміли, що він піде десь в діапазоні 32-44. Так і вийшло, Санон пішов 44-м. Нам "Візардс" теж на руку – хороші зв'язки з цим клубом, з його генеральним менеджером.

- Тобто "Вашингтон" підходить Санону?

- Так дуже добре. Принаймні, ми відразу хотіли зняти нервову напругу. Тому що тільки він потрапив в словенську "Олімпію", ми почали підігрівати до нього інтерес, і практично всі клуби НБА приїжджали дивитися його в Любляні. Деякі скаути приїжджали двічі-тричі і сиділи в місті по три-чотири дні, дивилися його гру і тренування.

- А як ви підігрівали інтерес до Санона?

- У нас, я б навіть сказав, легендарне агентство (Entersport. – Авт .), яке вже протягом 40 років співпрацює з гравцями, а серед них були Тоні Паркер, Кириленко, Ворти. У нас хороша історія, репутація, ми знаємо багатьох скаутів, і вони розуміють – якщо ми говоримо, що якщо є хлопець, якого треба подивитися, то вони це сприймають всерйоз – сідають в літак, летять і дивляться.

- І ви говорили, що деякі прилітали по кілька разів ...

- Так, є така цікава історія. У нас з Марком Флешером – це президент нашого агентства – дуже хороші відносини зі скаутом "Нью-Йорка". Це той скаут, який рекомендував задрафтувати Порзінгіса, хоча більшість був проти. Але він має величезний досвід і репутацію, всі його послухалися. Так от, він просидів три дні в Любляні, подивився всі тренування, знімав все на відео, але, такий смішний момент, – для Санона це були три найгірші дні в "Олімпії", коли він тільки адаптувався і провів свої гірші матчі. І це вплинуло. Потім ми вже зустрілися з цим скаутом в Тревізо, вийшли на ланч, і він каже, мовляв, мені дуже подобається Санон, але ми вже визначилися, кого обираємо. А у них був пік чи 15, чи то 20, тобто, досить високий.

- Саноном цікавилися і минулого літа, його хотіли б бачити у себе і ряд коледжів із США.

- Ми були категорично проти коледжів. Якщо ви помітили, всі невисокі українські гравці, десь 1-3-е номеру, або ж взагалі не були задрафтувані і не грали в НБА, або ж, як Михайлюк, на Драфті пішли в останніх колах. Чому? В Америці 1-2-х номерів як собак і дуже висока конкуренція. Знаючи цей досвід, ми розуміли, що перший-другий номер повинен йти через Європу, через клуб з дуже хорошою підготовкою, а "Олімпія" в даному випадку був відмінним варіантом, бо у них дуже хороші тренери, які виховують гравців задньої лінії, і Горан Драгіч тому підтвердження. Взагалі "Олімпія" підготувала 16 осіб для НБА. І те, що Санон – практично маловідомий хлопець так пішов на Драфті, вважаю, це хороший перший крок в його подальшому розвитку.

- Михайлюк збирався на Драфт ще в минулому році, але відмовився ...

- Він непогано почав перегляди, але отримав травму. Було б глухо виставляти свою кандидатуру, якщо ти себе не проявив в тренувальних таборах. А в цьому році його котирування знизилися, адже якщо ти 4-курсник, твої шанси на Драфті погіршуються.

- В даній ситуації 47-й пік – це добре для Михайлюка і наскільки йому пощастило з "Лейкерс"?

- Вважаю, що команда Михайлюка трохи неправильно спрацювала з ним, тому він так запізно пішов. За талантом Святослав мав йти до топу-15, а при хороших розкладах так високо, як Лука Дончіч в цьому році (19-річного словенця "Атланта" обрав 3-м, але обміняла в "Даллас". – Авт .). Але сталося так, як сталося. Мені здається, що "Лос-Анджелес" буде для нього досить складним варіантом. "Лейкерс" зараз взяли Леброна Джеймса, підписали Рондо, Стівенсона, перепідписали Колдуелл-Поупа, плюс у них є купа молодих гравців, ті ж Інгрем, Кузма, Болл. На позиції Михайлюка дуже велика конкуренція. Наскільки я чув і розмовляв з тренерами "Лейкерс", вони будуть робити акцент на захист. У Святослава є хороші задатки захисника, і якщо він дуже сильно додасть в цьому компоненті, то в принципі шанси є. Залишається набратися терпіння.

Взагалі у нас в збірній з першими номерами завжди були великі проблеми. І в Україні може утворитися такий дует, як Санон – Михайлюк, який отримає грандіозний досвід, і потім реалізувати його в збірній України. Не думаю, що це буде зараз, але півтора-два роки у хлопців є на становлення.

- Із "Лейкерс" не зверталися до вас перед Драфтом, що не розпитували по Михайлюку?

- У мене хороші стосунки з "Лейкерс", ми бачилися в Тревізо з їх скаутом, знали, які у них вибори. Мені так здається, що якби не "Вашингтон" вибрав Санона, то його б забрав "Лейкерс". Така теж була розмова. Адже цей скаут працював в "Лос-Анджелесі", ще коли я там виступав. Природно, є ще Люк Волтон, тренер, з яким я грав. І вони цікавилися нашими хлопцями, розпитували.

- Останнього разу ми бачили Михайлюка в збірній на ЧС-2014. Наскільки він додав і чи потрібна йому збірна?

- Він виступав за хороший університет (Канзас. – Авт .) і виріс як гравець. Для нього це буде величезний плюс – приїхати у вересні в збірну. У Санон є клуб, і для нього такої цінності не буде, хоча його теж уже треба залучати до збірної, але це нехай вирішують тренери. А ось для Михайлюка ... Тим більше перший матч у нас з Іспанією, коли вона буде найсильнішим складом, і своєю хорошою грою він може відкрити всім очі, щоб фахівці подивилися на нього з іншого боку.

- А Санон у наступному сезоні ще залишиться в "Олімпії"?

- Ми так і розраховували, щоб його задрафтувати і відправити назад в Любляну. Він маленький ще, йому 18 років. Не хочеться його туди кидати в ці жорна, адже в НБА вже буде важка чоловіча конкуренція. Для Санона добре ще залишитися і попрацювати з тренерами з "Олімпії". Моя ініціатива була дати йому ще цей рік, щоб наростити жирок, оперитися і вже на наступний себе заявити. Справа в тому, що у нього такий неординарний талант – багато від нього нічого не чекають, а бере і стріляє. Не знаю, може, він щось утне зараз на літній лізі НБА, що йому просто дадуть контракт. І все. Але я б ще рік потримав в Європі.

- Що в Саноні такого особливого?

- Знаєте, я сам до кінця не вірив, що він може бути 1-м номером. Тому що №1 – це зовсім інший гравець, до цього повинен бути талант. І в принципі в "Дніпрі" через молодий вік і величезну конкуренцію на його позиції пряму свою роль він не міг грати, періодично бувало, але не регулярно, бо команда претендувала на чемпіонство, він не міг так розвиватися. А коли він переїхав в "Олімпію", з ним попрацювали тренери, він зовсім змінився. Він показав, що дійсно може грати 1-го номера. Я сам був здивований. Ось ця багатогранність його таланту плюс фізичні дані дуже сильно приваблюють людей. Потрібно не забувати, що Іссуфу дуже товариський, балакучий, за що його всі люблять і в команді дали прізвисько Провидець. (Сміється.) Всі легіонери його люблять, тренери люблять, а це свого роду талант розташувати до себе людей.

- Ну у нього дійсно цікаві коментарі. Якось сказав, що відчуває себе в "Олімпії" як Леброн Джеймс.

- Більшість його за це критикують, а я, навпаки, схвалюю, тому що у нього це не зазнайство, а він дійсно хоче бути Леброном або Вестбруком. Це дуже добре, він до цього прагне. І хочеться, щоб він і залишався таким прямим. Знаєте, у нього дуже високий IQ, він багато чого розуміє, сильно стежить за статистикою гравців.

- Ви увійшли до тренерського штабу збірної України на її першому ЧС-2014. Чи вірите, що нам вдасться пробитися на "світ" 2019-го?

- Я не панікер, але я не вірю в цю збірну. Я вірю в хлопців, все-таки у нас щодо гравців дуже хороша команда – вони отримали досвід в європейських клубах, грали вже і на чемпіонатах Європи, були шостими на ЧЄ. Я був тоді в цій збірній, бачив, як працює Фрателло. Це був механізм, який дійсно працював, а зараз такого механізму немає. Але якщо відберемо, то буду радий.

- А вам цікаво було б знову попрацювати зі збірною?

- Із задоволенням би попрацював. Але, на жаль, весь свій досвід я повинен поки реалізовувати за межами своєї країни. Але я розумію, що не можу стояти на місці, мені треба розвиватися. Тому і приєднався до програми ФІБА, зараз їду в Лас-Вегас для участі в програмі НБА по спортменеджменту. Вона схожа на програму ФІБА. Її сенс в тому, що, коли гравці завершують кар'єру, з ними спілкуються і допомагають знайти себе після баскетболу – стати тренером або спортменеджером, або ще кимось. І зараз вони влаштовують курси, діляться своїми напрацюваннями по командам, по скаутингу, тренерству. Це дуже мудрі речі. Вважаю, що мені дуже пощастило після баскетболу залишитися в баскетболі. А в НБА є навіть розкладка – тільки 30% гравців Ліги залишаються в баскетболі. Це досить мало, а в нашій країні, думаю, цифри ще менше.