Полковник про офіцера, який загинув під Дебальцевим: "Місто палало, а Діма під вогнем провів фотографування"

У селі Білокриниця Тернопільської області вчора поховали прес-секретаря сектора "С", капітан-лейтенанта Дмитра Лабуткіна.

Як розповів "Сегодня" заступник керівника штабу військової операції в Донецькій і Луганській областях полковник Валентин Федічев, Дмитро працював у Дебальцевому як військовий кореспондент. "От уявіть собі ситуацію: у Мінську тривають переговори. Російська сторона звинувачує українських представників, що Дебальцеве більше не є українською територією, що місто оточене і сьогодні-завтра впаде. Тому ми, в числі кількох офіцерів, отримали команду висунутися в Дебальцеве, зробити фотознімки на тлі відомих місць, пам'ятників, державних і відомчих будівель, довести, що там є і охороняються українські державні прапори. Після цього наші офіцери, разом із фотознімками, повинні були відправитися в Київ для бесіди з дипломатами – учасниками Мінських переговорів", – розповідає він.

На думку полковника Федічева, місія була вкрай небезпечною, оскільки до цього часу у місті перебували диверсійні групи противника, а також велися постійні обстріли із мінометів у бік штабу військових і 128-ї гірсько-піхотної бригади. "Прийшов БТР, ми завантажилися туди разом з офіцерами, в тому числі, і Дмитром Лабуткіним. Поїхали в Дебальцеве. Місто палало. Діма під вогнем провів фотозйомку і ми під обстрілом противника повернулися в штаб сектора "С"", – каже Валентин Миколайович.

Після цього, за словами полковника, вночі була сформована колона, яка повинна була вивести поранених на "велику землю", у напрямку Артемівська.

"Наші офіцери з фотодокументами повинні були відправитися в складі цієї колони, а потім літаком до Києва. До цього часу траса біля н. п. Логвинове, між Луганським і Дебальцеве, вже контролювалася бойовиками. Ми вирішили, що колона українських військових на БТР буде прориватися на північ, по ґрунтовій дорозі. На жаль, ми не знали, що ця дорога також перехоплена диверсантами. Тому наші бронетранспортери потрапили в засідку, був короткий бій, частина наших військових зуміла відійти і закріпитися на нових опорних пунктах. Бронетранспортер, в якому перебував Дмитро, мабуть, був підбитий із гранатомета. Він загинув, ледве встигнувши вискочити з палаючої машини", – каже полковник.

Дмитро, за твердженням Федічева, зробив все, щоб під час мінських переговорів Україна довела, що наші Збройні сили здатні протистояти російському агресору. "За цей доказ він поклав своє життя. Це достойний офіцер. Всі фотографії, які робив Дмитро, були доставлені в Київ до дипломатів іншим шляхом. Це про нього слова пісні про військових кореспондентів часів Другої світової: "Выпьем за победу, за мою газету, а не повезет, мой дорогой, кто-нибудь услышит, кто-нибудь напишет, кто-нибудь помянет нас с тобой", – згадує полковник.

Нагадаємо, Дмитро Лабуткін, якому у грудні цього року могло виповнитися 29 років, закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка". Проходив службу в Севастополі. Навесні 2014, після окупації Криму російськими військами, виїхав із Криму в Одесу.
21 січня Дмитро прибув у Краматорськ і поїхав на передову як журналіст. Зник журналіст 16 лютого 2015 у районі н.п. Дебальцеве. 19 лютого бойовики направили дружині Дмитра відео із записом з місця бою вздовж залізничної колії, де були тіла загиблих поруч із розбитим БТРом. Пізніше інформацію про смерть кореспондента підтвердила волонтер "Офіцерського корпусу" Алла Борисенко.

20 березня 2015 у Дніпропетровському морзі підтвердили, що одне з тіл серед загиблих українських військових, доставлених із Дебальцевого належить Дмитру. Зустрічали Героя 24 березня у Кременці, похорони відбулися в рідному селі його батьків. В офіцера залишилися дружина і донька.