Святослав Михайлюк: "Якщо ще й Лень приїде – це буде дуже-дуже хороша збірна"

Святослав Михайлюк вперше за чотири роки приъхав у збырну України. Колаж: Segodnya.ua

Збірна України продовжує боротьбу за вихід на ЧС-2023. І вперше за чотири роки їй допомагає зірка НБА – 25-річний атакуючий захисник "Торонто Репторз" Святослав Михайлюк. Свят вже взяв участь у матчах проти Грузії та Північної Македонії. А напередодні гри з Іспанією (відбудеться 7 липня о 19.00) відповів на запитання Segodnya.ua.

"Лень має приїхати на Євробаскет"

Матеріал підготовлено за підтримки генерального спонсора Національної збірної України з баскетболу Parimatch Ukraine. Компанія однією з першим публічно заявила чітку проукраїнську позицію та повністю ізолювала Росію ще у березні. Впродовж трьох місяців бренд Parimatch і команда допомагають ЗСУ виборювати те, що силою не відібрати – перемогу вільної нації.

- Свят, дуже багато говорили про ваш приїзд на це вікно кваліфікації – відбудеться він чи ні. Які фактори, зрештою, стали вирішальним при прийнятті рішення?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Існують правила НБА та ФІБА, що регулюють перебування гравця у збірній – у певний час, певні дати. Тож коли Україна і ФІБА між собою досягли домовленості про це, стало зрозуміло, що я зможу приїхати. Це було головним фактором, інакше я б не зміг провести більше часу у збірній для підготовки до Євробаскету.

Наш представник НБА прибув до табору національної команди. Фото: ФБУ

- Вболівальники у соцмережах вам пишуть, що треба було з собою до збірної і нашого другого представника у НБА – Олексія Леня – прихопити. Обговорювали з Льошою його приїзд? Чому не вийшло зараз і коли його чекати у команді?

- Він мав приїхати, але не зміг цього зробити за станом здоров’я – через проблеми зі спиною. Але повинен приїхати на Євробаскет.

- Як вас зустріли хлопці в команді, тренерський штаб, враховуючи, що минулого разу ви приїжджали до збірної у 2018-му? Встигли зігратися та адаптуватися?

- Мені дуже комфортно у збірній, оскільки я знайомий з усіма гравцями, які зараз перебувають у таборі команди – зі всіма я грав у збірних різних вікових категорій раніше. Тренерів також добре знаю.

Тому адаптуватися було не дуже тяжко – всі розуміють баскетбол, всі розуміють, як потрібно розставити акценти.

- Наскільки, за вашими відчуттями, змінився рівень команди відтоді, як ви востаннє приїжджали – він вищий, нижчий чи такий, як був?

- Я б сказав, що рівень високий – і ми маємо дуже хороші шанси вийти на чемпіонат світу, вдруге за всю історію. Всі грають на дуже високому рівні, всі – професіонали своєї справи. Склад команди оновився – багато гравців мого віку, молодих гравців, які тільки підтягуються до національної команди.

Тому, гадаю, за ці чотири роки рівень дещо підвищився. Бо молоді гравці щороку розвиваються і додають у професіоналізмі. Якщо ще й Олексій Лень приїде, думаю, це буде дуже-дуже хороша команда.

"У всіх дуже патріотичний настрій"

- Для нас усіх в Україні спорт і, зокрема, баскетбол, зараз, на жаль, не на першому місці. Бо всі наші думки, сили, емоції зараз спрямовані на війну – на те, щоб вижити і захистити свою державу. Наскільки тему війни обговорюють у збірній? І наскільки це впливає на загальний настрій і атмосферу у команді?

- Щодня бачимо якісь новини в інтернеті – завжди це читаємо і обговорюємо. Кожного дня є розмови про те, що відбувається в країні. У всіх дуже патріотичний настрій, всі хочуть виграти – і не лише через війну, а й тому, що це дуже важливі ігри для того, щоб потрапити на чемпіонат світу. Кожну гру сприймаємо, ніби останню.

- Наскільки на команду впливає те, що домашні матчі Україна вимушено проводить не вдома? Наскільки вам комфортно у Латвії? І як вам підтримка на трибунах, зокрема від українців, які змогли туди доїхати?

- Умови в Латвії дуже комфортні. До того ж дуже багато українців приїхали нас підтримати, тож це радує. Але, звісно, якби ми грали в Україні, це було б краще. Бо там зали, у яких ми грали все своє життя. Думаю, тоді б ми показали набагато кращу гру, але що є – те є. Робимо те, що можемо, у тих умовах, які маємо.

Свят вже взяв участь у матчах проти Грузії та Північної Македонії. Фото: ФБУ.

"Зранку набрав батьків – вони сказали, що почалася війна"

- Як ви особисто дізналися про те, що в Україні почалася війна? Згадайте, що робили 24 лютого?

- За тиждень до того, як почалася війна, у мене в Канаді гостювали батьки. А потім полетіли додому, в Черкаси. Пам’ятаю, як напередодні – десь о 10 вечора, розмовляв з ними по телефону – чутки про війну вже ходили, тож ми обговорювали, що вона може початися. А коли набрав їх о 8 ранку, вони повідомили, що почалося.

Після батьків також набрав близьких друзів, які також були в Черкасах.

Зараз моя сім’я теж в Україні. Сподіваюся найближчим часом їх побачити. Я поки не зможу приїхати, але сподіваюся, що вони зможуть приїхати до мене.

- Війна вже стала особистою для дуже багатьох українців – кожен має рідних, знайомих, друзів, які служать у ЗСУ. Можливо, ви теж можете розповісти історії про ваших знайомих, про те, як ви їх підтримуєте?

- Так, маю друзів у Черкасах, Одесі, які добровольцями пішли захищати країну. Спілкуюся з ними, наскільки це можливо, бо вони мають дуже складний графік. Зрозуміли, що наші ритми життя зараз відрізняються. Тому намагаюся підтримувати зв’язок настільки, наскільки у них є на це час.

"Батько допомагає переселенцям на Черкащині"

- Ви та Олексій Лень створили фонд "Надія для України". Розкажіть, будь ласка, детальніше, чим він займається, кому та як саме допомагає?

- Допомагає переселенцям в Україні. Кошти, які перераховуються Фонду, розподіляє мій батько, який перебуває у Черкасах. Він їздить по всій області – і надає допомогу біженцям. Купує необхідні речі для тих, хто цього потребує найбільше.

Мене дуже вразили історії людей, які знайшли прихисток у Корсуні-Шевченківському. Там мешкають родичі мого тата, тож я знаю, що місто прийняло дуже багато переселенців. Мої рідні допомогли їм з житлом, харчуванням, аби вони змогли пережити ці часи.

- Інші гравці НБА, можливо, ваші американські друзі, пропонували вам допомогу для українців за час війни?

- Так, дуже багато людей звертається – не тільки до мене, а й до Олексія Леня. Багато гравців хочуть допомогти – і багато гравців публічно засудили агресію Росії.

- Можливо, зможете залучити когось із зірок НБА? Номер Леброна Джеймса у вас залишився, наприклад?

- Так, номер залишився. Можу запитати – якщо він захоче цього, то без проблем.

"Тренер "Торонто" сказав, що у мене не було достатньо впевненості"

- "Торонто" завершив сезон наприкінці квітня. Вам вдалося відпочити? Коли почали тренуватись?

- Приступив до підготовки 26 травня. Тобто через 3 тижні після завершення сезону.

- Як загалом оцінюєте свій сезон в НБА, бо починався він оптимістично, а завершився, напевно, не так, як ви очікували?

- Так, спочатку все йшло добре, але потім, після 40 ігор, перестав грати. Таке часом трапляється. Не знаю, чому, але так є.. Хотілось би, звісно, краще. Зараз треба готуватися до нового сезону, щоб показати себе з найкращого боку.

- Після того, як ви стали менше грати, у вас була розмова з тренером – можливо, він пояснював, чому у вас ігровий зменшився?

- Під час сезону я про це не питав, але після сезону була розмова – тренер сказав, що у мене не було достатньо впевненості, почав хибити свої кидки. Також він почав зменшувати ротацію для команди – і хлопці почали краще грати, тому так.

Минулого літа Михайлюк підписав дворічний контракт із "Торонто". Фото: Toronto Raptors

"Відчуваю, що кожного дня форма стає кращою"

- А як оціните свій рівень нині у збірній, виходячи з матчів проти Грузії і Македонії? У грі проти македонців ви встановили рекорд результативності – 24 очки. Як відчуваєте, у якій ви зараз формі?

- Перша гра була дуже тяжкою, бо відбувалася майже відразу після перельоту з іншого континенту. Але тренери і гравці допомогли мені з адаптацію та акліматизацією. Відчуваю, що кожного дня форма стає кращою.

- На скільки відсотків зараз віддаєте збірній те, що можете, за власними відчуттями?

- Десь на 60-70%, напевно.

- Айнарс Багатскіс вас за щось критикував після цих двох матчів?

- Я б сказав, що завжди є моменти, за які можна критикувати у грі – і у мене вони, звісно, теж були. Тому, звісно, і критика присутня.

- У матчі проти Грузії було багато емоцій – і ви отримали неспортивний фол, і сутичка наприкінці сталася, у чому була причина?

- Грузинам не сподобалося, що ми взяли тайм-аут за кілька хвилин до закінчення матчу. Вважаю, що якби це була звичайна гра, і різниця очків була неважлива, – звісно, ми би цьго не робили. Але у цих умовах кожне очко в наступному раунді може стати вирішальним. Тому у цьому тайм-ауті я не бачу ніякої тренерської помилки. Ми все зробили правильно.

Михайлюк вважає, що збірна має гарні шанси зіграти на ЧС-2023. Фото: Parimatch Ukraine

- Вас здивувала перемога Грузії над Іспанією? Вона трохи зіпсувала нам загальну картину у турній таблиці…

- І так, і ні. Якщо ми виграємо в Іспанії, зробимо те, що маємо, сфокусуємося на власній роботі – ця гра не матиме ніякого значення.

- Коли ви минулого разу одягали майку збірної, то, власне, допомогли Україні отримати історичну перемогу над збірною Іспанії у Києві. Чим вам найбільше запам’яталася та гра? І які ваші очікування від сьогоднішньої гри проти Іспанії, враховуючи минуле?

- Це була дуже знакова перемога, вперше в історії. І зараз, дивлячись на ростер і гру нинішньої збірної Іспанії, думаю, що шанси у нас є, і вони високі. Якщо ми будемо грати так, як повинні, виконаємо настанови тренерів, будемо думати тільки про перемогу – гадаю, все буде добре.

- Як загалом оцінюєте наші шанси на вихід на чемпіонат світу? І чи можемо розраховувати, що стовідсотково побачимо вас на чемпіонаті Європи?

- Так, на 100% побачите на чемпіонат Європи, якщо, звісно, у мене все буде добре зі здоров’ям. Щодо чемпіонату світу, якщо переможемо Іспанію – шанси будуть дуже високі.