Жертвами агресії РФ на Донбасі стали майже 500 українок і понад 60 дітей – Геращенко

В результаті збройної агресії Росії проти України на Донбасі за більш ніж 2 роки майже півтисячі жінок і 68 дітей, ще понад півтори сотні неповнолітніх отримали поранення, повідомила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко під час виступу в Раді безпеки ООН.

"Протягом двох останніх років на Донбасі загинули 495 українських жінок. Я хочу згадати молоду жінку Олену Лафазан, яка загинула від обстрілів Маріуполя, намагаючись закрити своїм тілом свою дочку. Я хочу згадати юну маму Клима Клименка, котра врятувала хлопчика, закривши його собою під час обстрілу Краматорська в лютому 2015 року. З початку збройного конфлікту загинуло 68 дітей і 152 дитини отримали поранення", – заявила І. Геращенко в ході виступу на дебатах Радбезу ООН щодо жінок, миру і безпеки у вівторок, про що написала на своїй сторінці в Фейсбук.

Вона зазначила, що саме жінки і діти є найбільш уразливими в умовах цієї війни. За останніми даними, в Україні налічується 1 млн 700 тис. внутрішньо переміщених осіб – з них близько 900 тис становлять жінки та 236 тис. – діти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Геращенко також повідомила, що з початку російської військової агресії на Донбасі загинули 2 тис. 130 військовослужбовців Збройних сил України, серед яких 2 жінки. В результаті 1937 дітей стали сиротами. Залишилися вдовами 1213 жінок, а 1975 жінок втратили своїх синів. Ще 142 жінки чекають звільнення з полону ОРДЛО свої рідних.

"Це і є символ війни на Донбасі – російські чоловіки воюють проти українських жінок і дітей, вбивають і калічать їх, беруть їх у полон. Конфлікти завжди супроводжуються спалахами насильства щодо жінок і дівчат, а сексуальне насильство використовується як знаряддя війни. Нам відомі факти торгівлі людьми на тимчасово окупованих територіях, а також сексуального насильства та експлуатації, використання неповнолітніх у бойових діях, несумісні зі стандартами прав людини і неприйнятні в сучасному світі", – заявила у своєму виступі перший віце-спікер Верховної Ради.

Вона також навела низку прикладів гендерно-обумовленого насильства і злочинів щодо жінок і дітей, скоєних бойовиками на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, про які стало відомо останнім часом.

"За даними правозахисників, кожна 4-а особа, яка перебувала в ув'язненні у проросійських бойовиків, зазнавала гендерно-обумовленого насильства або стала свідком такого насильства. Правозахисники відзначають, що сексуальне насильство використовується як частина тортур – щоб посіяти паніку і страх серед військовослужбовців і населення", – зазначила Геращенко.

Вона підкреслила, що ці факти дають уявлення про реальну ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях України.

При цьому перший віце-спікер українського парламенту звернула увагу на те, що детальна інформація вкрай обмежена. Українська влада не має об'єктивної статистики з проблем гендерно-обумовленого насильства, оскільки на територіях, підконтрольних бойовикам, відсутні українські правоохоронні органи і неможливо збирати доказову базу про випадки сексуального насильства.

"У зв'язку з наведеними фактами хотіла б в черговий раз повторити звернення України в ООН – включити в сферу діяльності відповідних мандатів Організації проблеми сексуального насильства в ході спровокованого Росією збройного конфлікту на сході України. Дуже важливою для нас є не лише декларативна підтримка ООН, але і конкретні дії, відповідні механізми Організації з метою оцінки ситуації на місцях, і її відображення в доповідях Генерального секретаря і подальших рекомендаціях", – заявила Геращенко.

Вона також поінформувала про конкретні дії, які Україна робить в рамках проблематики "Жінки, мир і безпека" в умовах іноземної агресії та окупації частини території держави.

"З метою належного реагування на випадки насильства щодо жінок, одним з найближчих кроків парламенту стане ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашнього насильства та боротьби із цими явищами. Відповідні законопроекти вже подані на розгляд парламенту, і сподіваюся, що парламент ратифікує Конвенцію вже цієї осені", – розповіла перший віце-спікер Верховної Ради.