У селі Кодема люди переживають військові будні, сидячи в підвалах

Після обстрілів біля пункту пропуску Зайцеве мирні жителі "сірої зони" знову не сплять ночами. Село Кодема – на лінії вогню. Доставити туди продукти і ліки – велика проблема. Люди переживають військові будні, сидячи в підвалах. Серед місцевих жителів є загиблі і поранені. Як долає суворі випробування мирне населення в очікуванні тиші?

Василь п'є воду, тримаючи чашку трьома пальцями. Чоловік дивом вижив і трохи не позбувся кінцівок, коли майже рік тому підірвався на міні. Все сталося у звичайний робочий день. Два трактористи, проїхавши по полю всього сто метрів, почули вибух.
"Я і не відчував той біль, я глянув – на руках пальців немає", – каже Василь Кисельов, житель Кодеми.

З палаючого трактора Василя витягнув напарник. Тіло потерпілого обгоріло наполовину. В Краматорському опіковому центрі йому зробили двадцять вісім операцій.

Про пережите Василь говорить неохоче. Намагається взяти волю в кулак і навчитися ходити заново. У нього роздроблена п'ята. Через це операцію з нарощування шкіри поки не роблять – лікарі чекають, поки заживе кінцівка.

Це все, що залишилося від трактора, на якому квітневим ранком Василь виїхав на посівну. Фермер Микола Литовченко запевняє: перш ніж відправити працівників у поле, консультувалися з фахівцями.

Через бойові дії фермери зазнають колосальних збитків. У минулому році з вісімсот гектарів засіяли тільки сто, і то на свій страх і ризик.

Про роботу Василь поки не думає. Зараз головне – знайти гроші на операцію. Адже Кисельови живуть на допомогу по інвалідності і пенсію матері – а це близько двох тисяч гривень. Ледь вистачає на їжу та ліки. Тому набору виживання штабу Ріната Ахметова сім'я Литовченко особливо рада.

Щоб елементарно набрати води, людям доводиться близько двох кілометрів йти ось по такій дорозі. Іншого шляху до єдиної криниці просто немає.

Через обстріли біля Зайцевого запаси води люди поповнювали, ризикуючи життям. Але виходу немає – це єдиний колодязь з питною водою на три села.

Олені Трохимівні бігти під час обстрілу нікуди. Коли летять снаряди, вона сидить під парканом. 86-річна жінка пережила Другу світову, але зізнається – такого бачити не доводилося. Сусід Олени Трохимівни від прямого попадання снаряда ось в цей будинок помирав на очах пенсіонерки.

Чоловік помер у кареті швидкої допомоги. Олена Трохимівна постійно молиться. Каже, тільки так можна трохи заспокоїтись та забути про війну. Тут підтримки потребує кожен. Коли привозять гуманітарну допомогу – люди знають: про них не забули.

Ця черга біля пункту видачі допомоги Ріната Ахметова. Тільки за один день волонтери видали триста десять наборів жителям Кодеми, Отрадовки, Дачі та Миколаївки.

"Важливість цих селищ у тому, що вони знаходяться на лінії, в сірій зоні. тут лінії дотику буквально недалеко. Тут дуже проблематична доставка продуктів харчування. Думаю, що наші набори дуже допоможуть людям", – каже Павло Квасник, волонтер Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".