Іван Боришко помер 2013 року
Сонце в зеніті пече неймовірно. На вулиці самотні перехожі. Я йду за навігатором вже годину, абсолютно не будучи впевнений в успіху.
Ще перед поїздкою на Олімпійські ігри вирішив насамперед в Токіо відвідати могилу Тайхо Кокі або Кокі Ная, або Івана Маркіяновича Боришка.
Знайти, де похований Боришко, виявилося непросто. Довелося добряче погуглити і перекладати з японської. А знаючи, як іноді перекладач любить дивувати, то і впевненості в правильній адресі не було.
Залізнична колія, дорога, ставок, а де кладовище? Бачу якийсь паркан, обходжу його по периметру. О, буддистський храм. Кругом ні душі. Ліворуч могили. І як мені знайти потрібну? На надгробних плитах немає фото, дат. Всі написи японською. Відчай.
Виходжу на територію храму. Сідаю в тінь. Через кілька хвилин мене помітили, двері відчинилися і чоловік почав щось запитувати японською. У відповідь я показую скріншот з японської Вікіпедії про Боришка.
"А, Тайхо", – мій співрозмовник відразу зрозумів, що шукаю і покликав рукою за собою. Ми зупинилися біля могили. Чоловік показав, що з одного боку справжній відбиток руки Івана, а з іншого – його підпис.
"Ваташі ва Укураїна кара кімашіта. Тайхо Кокі ва Укураїна хітодесу", – я собі виписав цю фразу, щоб пояснити людям появу на кладовищі. Так перекладач переклав "Я приїхав з України. Тайхо Кокі – українець". Або мене вимова підвела, або перекладач щось не те запропонував, але діалогу у нас не вийшло. Чоловік лише співчутливо подивився і пішов.
Місця між могилами практично немає, тому робити фото дуже складно, та ще й проти сонця. І граніт дзеркалить.
Роблю кілька знімків і йду. Спочивай з миром, великий йокодзуна.
Хто такий Іван Боришко
Іван став наймолодшим володарем найвищого титулу в сумо – йокодзуни, виграв 32 Кубки імператора Японії і все життя жалкував, що його тріумфу не бачить батько.
Маркіян Боришко перебрався на Сахалін з села Рунівщина Харківської області на початку минулого століття. Там Маркіян одружився з японкою Кіе Ная і 1940 року у них народився хлопчик.
Маркіян назвав сина українським ім'ям Іван, а його дружина – Кокі, що означало японською щастя і радість. Але щастя було недовгим. Після закінчення Другої світової війни СРСР повністю окупував Сахалін. Наї дозволили виїхати до Японії, а Маркіяна репресували. Помер він 1960-го.
Іван, якого в Японії називали Кокі, захопився сумо в 16 років. І незабаром за великий розмах рук отримав від тренера прізвисько Тайхо – велика птиця.
І вже в 21 рік отримав найвищий титул в сумо – йокодзуна. В Японії він так і залишився наймолодшим носієм цього звання.
Тайхо 32 рази поспіль вигравав найпочесніший Кубок Імператора. Він став легендою сумо і дуже шанованою людиною в Японії.
Після завершення кар'єри Боришко пережив інсульт. Працював тренером, а потім директором музею. З чуток, 2002 року Кокі приїжджав до Рунівщини. Хоча інші джерела стверджують, що це був його помічник, який взяв для Івана української землі і води з колодязя.
Помер Іван Боришко 19 січня 2013 року.
Читайте інші репортажі "Сьогодні" з олімпійського Токіо:
- Олімпіада-2020: не плюнеш – не потрапиш. Випробувано на собі
- Люди, що ви наробили? Чому відкриття Олімпіади – найгірше в історії
- Більше шести не збиратися. Навіщо поліція Токіо стоїть у черзі
- На Олімпіаді виручають сакура і суші. Але буває і харакірі
- Ні тайфуну, ні акул. Кореспондент "Сьогодні" зацінив дивину Олімпійських ігор
- Баттл: японські суші проти українських. Ми спробували і оцінили
- Такого ноу-хау Україна ще не бачила. У Токіо гроші міняють в автоматах
- "Навіть дуже витривалі японці вже не можуть терпіти": одкровення волонтера