Головна Спорт Спортивні турніри Олімпійські ігри Токіо 2020

"Навіть дуже витривалі японці вже не можуть терпіти обмежень": як працює на Іграх єдина волонтерка з України

2 серпня 2021, 08:25

Студентка Анастасія Поліщук розповіла "Сьогодні", як потрапила на Олімпіаду в Токіо, що входить в її обов'язки і чому японці відмовлялися працювати на Іграх

Анастасія Поліщук працює на арені "Ніппон Будокан"

Коли чуєш українську мову за десяток тисяч кілометрів від Києва – це несподівано, подвійно приємно і спонукає до знайомства.

Анастасія Поліщук – єдина українка, яка працює волонтером на Олімпійських іграх в Токіо.

Три роки тому за програмою японського уряду Анастасія приїхала в Токіо на навчання. Її спеціальність міжнародні відносини, питання, пов'язані з Японією.

"Коли переїхала в Токіо, якраз почався відбір волонтерів на Олімпіаду. І я вирішила, а чому б не спробувати? Я міжнародний студент, а це хороша можливість познайомитися з різними людьми", – розповідає Анастасія.

Дівчина працює в залі дзюдо і карате. Чому саме тут? Вибору не давали.

"Коли я заповнила анкету, то вказала, що в дитинстві займалася карате і народними танцями. Розподіляли волонтерів за хобі. Опції вибору місця або виду спорту не було. Мене просто поставили перед фактом – або працюєш на арені "Ніппон Будокан", або ніде".

За словами Поліщук, волонтери працюють згідно з японським законодавством. Не більше п'яти днів поспіль. Зміни або вранці, або ввечері.

Яка її функція на Іграх? "Я належу до команди мовної підтримки. Коли потрібно, перекладаю для спортсменів. Іноді допомагають з перекладом іноземним ЗМІ або на пресконференціях.

Але оскільки українських уболівальників немає, а наших спортсменів тут мало, як і медалей, то роботи у мене небагато. Так що іноді потрібно придумувати, чим себе зайняти. Але сумувати не збираюся, це гарний час для знайомств".

"Ми можемо вільно пересуватися ареною і дивитися змагання. Це стосується тільки "Ніппон Будокан". На інші стадіони я не можу потрапити. Але все одно у мене перевага перед місцевими жителями – я можу дивитися Олімпійські ігри наживо. Бути тут і дивитися змагання – це насправді дуже круто. Особливо, коли на татамі українці. Ти вболіваєш від щирого серця. Радієш".

З ким би зробила селфі? "Хотіла з Дар'єю Білодід. Але це був перший робочий день волонтерів, перший змагальний день на Іграх. Її виступ був емоційним, тому не хотілося Дашу відволікати. Селфі не зробила, але дуже задоволена, що була там – раділа і сумувала разом з нею".

Багато японських волонтерів відмовлялися від роботи на Іграх. Через пандемію? "Ні, причина тут не в тому, що вони бояться заразитися коронавірусом. Вони відмовилися через умови праці. Наприклад, якщо тебе призначили волонтером на вулиці, то працювати постійно в масці дуже складно.

Моєму знайомому 70 років, він хотів працювати на Олімпіаді. Але побоявся, що в масці не витримає. Насправді дуже багато волонтерів – це люди похилого віку. Японці виходять на пенсію і хочуть чимось зайнятися. Але в таку спеку побоюються за своє здоров'я. Це і була основна причина, а не страх заразитися.

Ми регулярно проходимо тести, всі в масках, всюди антисептики, так що не думаю, що проведення Ігор допомагає поширенню коронавірусу".

Не всі в Японії підтримують Олімпіаду. "Насправді більшість позитивно сприйняло Ігри. Але люди втомилися. Коли минулого року було по 400-500 хворих на день, то локдаун був набагато жорсткішим. Зараз кілька тисяч хворих щодня – і все не так жорстко. Але психологічно люди втомилися. Навіть дуже витривалі, ввічливі японці не можуть вже терпіти обмежень. Багато хто прагне хоч на природі ходити без масок".

У Токіо не відчувається, що проходять Ігри. "Це тому, що немає екранів великих. А їх не ставили, щоб люди не товпилися. Японці це люблять. Вони навіть в ресторані примудряються створювати черги. Ігри проходять в липні-серпні, коли в країні максимально жарко і волого. Тому на вулицях ви нікого і не побачите. Але повірте, вони сидять вдома і дивляться Олімпіаду по телевізору".

Читайте інші репортажі "Сьогодні" з олімпійського Токіо: