
Перші чутки про те, що Шева може очолити збірну наших сусідів, з'явилися, коли він ще робив спроби порятунку Дженоа від вильоту із Серії А.
Тоді це здавалося цікавим, але дивним варіантом. Адже він тільки-но взявся за клубну роботу, а українські любителі футболу направили свої погляди на генуезький клуб, який нібито мав невдовзі стати справжнім грандом. Нове керівництво обіцяло чималі фінансові вливання, зокрема у гучні трансфери.
Читайте також: Українці не хочуть, щоб Шевченко тренував Польщу – опитування

Здавалося, що Шевченко повернувся до Італії на довгі роки – спочатку він збереже для "грифонів" прописку в елітному дивізіоні, потім виведе до єврокубків, потім побореться за чемпіонство та виграє перший тренерський євротрофей.
Але реалії роботи з командою з Генуї виявилися значно суворішими: 11 матчів, одна перемога в Кубку, три нічиї в чемпіонаті, сім поразок, виліт з Копи, місце у зоні вильоту чемпіонату і – ciao, Sheva!
Магом, чаклуном і чарівником для очевидно слабкої за складом команди Андрій Миколайович не став. Цікаво, що, незважаючи на рішення керівництва про прощання, контракт з українським аленаторе чинний до кінця червня 2024-го, і якщо за цей час він не очолить іншу команду, то продовжить отримувати свою належну зарплату в 2,3 мільйона євро на рік.
І тут знову активізувалися чутки про можливе запрошення Шевченка у збірну Польщі. Варто зазначити, що у більш ніж столітній історії "кадри" було лише три іноземні тренери: угорець Андор Хайду 1954-го, голландець Лео Беенгаккер з 2006-го по 2009-й і ось протягом минулого року прийшов і пішов португалець Паулу Соуза.
Подейкують, його раптове запрошення замість Єжи Бженчека стало наслідком вольового рішення керівництва місцевої Асоціації. У тамтешніх босів просто виникло бажання отримати безробітного іноземця, щоб порушити засади місцевої тренерської школи. Вибір припав на Паулу Соузу, він вивів поляків у плей-оф відбору на ЧС і не встояв перед контрактом від бразильського Фламенго.
Шевченко за п'ять років на чолі збірної України мав дуже непогані результати: 52 матчі, 25 перемог, 13 нічиїх – у середньому 1,69 набраного очка за матч. Перемога у групі Ліги націй, вихід на Євро-2020 з першого місця та шлях до чвертьфіналу цього турніру.
Хоча спочатку все ж таки було непотрапляння на мундіаль-2018, але вдома у Андрія Миколайовича був чималий кредит довіри, навіть незначний відсоток якого він не отримав у Дженоа.

Посада головного тренера збірної Польщі для Шевченка може вплинути на геополітичні відносини наших країн. "Кадра" точно набуде багатомільйонної кількості підтримки в Україні, уваги та популярності. Також численні українці, які виїхали на заробітки до Польщі, почнуть активно стежити за "біло-червоними" і підтримувати їх, зокрема й на місцевих стадіонах.
Проте треба розуміти украй важливий фактор: на кону в збірної Польщі потрапляння на ЧС-2022, стикові матчі. Перший з яких – проти збірної Росії у Москві, а в разі перемоги – зустріч із переможцем пари Швеція – Чехія вдома.
Андрій Шевченко проти збірної Росії – у нашій країні це протистояння набуде величезного інтересу. Гол Шевченка у ворота Філімонова на тих самих "Лужниках" згадуватимуть у всіх спільнотах.
Українець, який обіграв у 2022 році росіян на їхньому полі й поставив підніжку за крок до світової футбольної першості – ця подія може набути небаченої епічності. Але це все буде лише у разі перемоги збірної Польщі над збірною Росії та виходу до наступного раунду.
Так, в Україні Шевченко знову стане героєм, але в Польщі він отримає схвалення та підтримку вболівальницької армії лише у разі, щонайменше, отримання путівки на чемпіонат світу. Теоретичну перемогу над росіянами та поразку в наступному матчі сприймуть як велику невдачу.

Приймаючи пропозицію Польської футбольної спілки, Андрій Шевченко дуже ризикує. Ризикує значно більше, ніж погоджуючись очолити явно слабку Дженоа. У разі найменшої невдачі недавній провал в Італії накладеться на новий провал, і авторитет буде максимально підбитий.
Поразка українця в Москві істотно вдарить по його іміджу великого спортсмена ще й безпосередньо в Україні (адже у нас від "зради" до "перемоги" і навпаки – один маленький крок). А часу на підготовку майже не буде (напевно, менше тижня), як і права на помилку. І навіть якщо він отримає гарантії від польських функціонерів щодо продовження роботи в такому разі, тиск місцевої громадськості та преси буде просто колосальним.
Який багаж може отримати Шевченко, очоливши "кадру"? Йому доведеться керувати все ще фантастичним, незважаючи на 33-річний вік, Робертом Левандовським, голкіпером Ювентуса Войцехом Щенсним, Петром Зелінським з Наполі, Яном Беднареком із Саутгемптона та іншими гравцями, більшість з яких у своєму найкращому футбольному віці – 25-27 років. Загальна вартість складу, за оцінкою порталу Transfermarkt, – 269,8 млн євро (для порівняння: склад збірної Росії – 176,15 млн).

Не можна не згадати, що 2021 рік поляки під керівництвом Паулу Соузи розпочали не дуже вдало – у восьми матчах у них була лише одна перемога над Андоррою (3:0) та невихід із групи на Євро. Також мала місце серія із шести матчів без поразок з не найсильнішими суперниками, що завершилася на фініші року програшем від угорців (1:2). За цей період вони також розписали нічию з Росією у червневому товарняку (1:1).
У 2022 році "кадру", крім плей-оф ЧС-2022 , чекають поєдинки Ліги націй у дивізіоні "А". По два проти Уельсу, Бельгії та Нідерландів. Потім, ймовірно, спаринги у жовтні – листопаді, як сподіваються у Польщі, для якісної підготовки до чемпіонату світу.
Тримаємо кулаки за Андрія Миколайовича!