Переселенці вийшли на мітинг в Дніпропетровську

У Дніпропетровську пройшов мітинг переселенців з тимчасово окупованих територій, що відбувся в рамках всеукраїнської акції "Нам потрібен дім". "Сегодня" дізналася, що змусило людей вийти на вулицю, і які проблеми на сьогоднішній день є найбільш нагальними для вимушених біженців.

Переселенці розповідають: в першу чергу їх хвилює житлове питання. "Я зараз сиджу з маленькою дитиною, тому працювати можливості не маю. У сім'ї заробляє тільки чоловік, але робота непостійна, адже зі статусом переселенця влаштується в гарне місце проблематично, – розповідає перебралася до нашого міста з Донецька Наталія. – При цьому майже всі гроші йдуть на оплату житла, яке ми орендуємо, і "комуналку". А ще і жити на щось треба".

За словами переселенців, найбільше вони мріють про власні квартири. Люди сподіваються, що влада почує їх і знайде можливість запустити пільгові програми для переселенців, адже бездомними вони виявилися не зі своєї вини. "Тут не треба нічого винаходити, в тій же Європі спокійно можна оформити позику на покупку житла під 1-2% річних, ми це зможемо потягнути, адже і так зараз віддаємо приблизно ті ж гроші за оренду чужого житла, – говорить переселенка Анна. – На звичайних же умовах ми просто не зможемо цього собі дозволити – відсотки будуть з'їдати більше, ніж у нас є".

Житлове питання – не єдина проблема, хвилююча переселенців. Так, за словами громадської активістки Юлії Соколової, досить гостро стоїть питання соцвиплат для переселенців. "Існує проблема виплати адресної допомоги для великого контингенту молоді – це матері, які знаходяться в декреті, а також студенти, – зазначає Соколова. – Вони отримують допомогу, як працездатні особи – 442 грн на місяць. Хоча, за фактом, працювати вони не можуть, так як студенти вчаться, а матері сидять з дітьми. Виходячи з цього, вони повинні отримувати допомогу, як непрацездатні особи – 884 грн".

Ще один важливий момент – відсутність в регіоні системного надання допомоги для біженців, які прибули зі сходу країни, як юридичної, так і психологічної. Адже, як зазначають громадські працівники і самі переселенці, реабілітаційні центри розраховані виключно на бійців, а для мирних переселенців таких не існує.

Місцева влада від проблем переселенців не відхрещуються, але відзначають – багато вирішити не можуть. "Деякі з цих проблем просто не вирішується на місцевому рівні, – говорить начальник відділу молодіжної та сімейної політики управління у справах молоді та спорту міськради Наталія Сіланіна. – Ми можемо підтримати на місці якийсь проект, але не можемо зараз вирішити такі глобальні питання, як проблеми житла". Чиновник відзначає: свої пропозиції активістам потрібно оформити письмово і передати в мерію, щоб там могли подумати, чим можуть допомогти.