Кіно-Одеса: нагорода для Цоя, черга на "Фантомаса" і побачення нон-стоп

Перший в світі кінозал відчинив двері для одеської публіки за три роки до того, як брати Люм'єр до смерті перелякали потенційних кіноманів поїздом. Одеський ілюзіон з'явився завдяки винахіднику Йосипу Тимченку, який спільно з інженером Михайлом Фрейденбергом винайшов і сконструював кіноапарат. На білому простирадлі в холі готелю "Франція" демонстрували перші короткометражки – "кидок списа" і "вершника". Правда, один за іншим ілюзіони починають з'являтися в місті лише після "відкриття" кінотехнології французами. Новий атракціон припав до смаку городянам, адже тільки на вул. Дерибасівській "сінемасалони" зустрічалися чи не на кожному розі. Понад два десятки кінотеатрів функціонували в місті і в радянській час: за квитками шикувалися довгі черги. "Сегодня" згадала забуті подробиці з історії одеських кінотеатрів.

ІЛЮЗІОН УТОЧКІНА ПОКАЗАВ "ЧОРТІВ" І ЛІНДЕРА

У будівлі, поряд з яким стоїть пам'ятник одеському авіатору Сергію Уточкіну, в 1913-му його брати Леонід і Микола відкрили так званий ілюзіон "Кіно-Уточ-Кіно". Першими фільмами, які побачили глядачі, були датський фільм "Чотири чорти" і стрічка за участю французького актора-коміка Макса Ліндера. Уже в 1916-му заклад перетворився в популярний кінотеатр, який міг дати притулок під своїм дахом 339 глядачів. Два роки по тому одеські газети вихваляли кінотеатр: "Затишок, матове світло, центральна вентиляція, музичне тріо, зручні крісла. Щодня першокласна програма!" За радянських часів кінотеатр змінив кілька назв: "Червоний літун", "Червоний залізничник", імені Володимира Маяковського. Кіносеанси проходили тут до 2009-го, зараз приміщення займає кафе.
Старт
Вул. Дерибасівська, 22

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В "ОДЕСІ" — БІЛЬЯРД І ПОБАЧЕННЯ НОН-СТОП

Будівлю, в якій колись функціонував кінотеатр "Одеса", звели в 1909-му за проектом архітектора Тимофія Янчіса. Спочатку тут "квартирувало" суспільство офіцерів, для дозвілля яких в 1914-му відкрили кінотеатр "Арс", що демонструє переважно армійські стрічки. Подейкували, що в цьому ж будинку для військовослужбовців облаштували казино і більярдну. Кінотеатр "Одеса" знову відкрив двері вже після Другої світової війни і став на той час єдиним в Союзі шестизальний кінотеатром. "Великий, малий, червоний, синій і якісь ще два кольори – білий і блакитний, чи що", – згадують городяни. За словами старожилів, тут любили проводити побачення, адже в одному із залів завжди можна було застати кіносеанс.
630 м
Вул. Спиридонівська, 1/3

ЛЕКЦІЇ ДЛЯ НАРОДУ І ПАНОРАМНИЙ ЕКРАН

Будівлю нинішнього кінотеатру "Родина" звели в 1894-м за проектом одеського архітектора Юрія Дмитренка для Міської народної аудиторії, де читали лекції. Влаштовувати кінопокази в трохи видозміненому палаці почали вже в радянські роки. Тут знаходилися два кінозали: один з увігнутим екраном, розміром 24х11 м, на 800-900 місць і другий трохи менше. У той час вважалося, що головний зал працює за експериментальною технологією кінопроекції: під час сеансу одночасно працювали три проектора (кожен передавав зображення на свою частину екрану), так що глядачі бачили панорамну картинку. "Тут вперше в місті застосували багатоканальний звук з установкою акустичних пристроїв по всьому периметру залу", – писав у своїй книзі про Одесу Лев Штерн.
2200 м
Вул. Мечникова, 104

КІНОТЕАТР ПРИХИСТИВ КОМІКІВ І СТАВ БУДИНКОМ КЛОУНІВ

На місці Будинку клоунів в радянські роки працював кінотеатр " Дружба " , якому приписували " районне значення " . Саму будівлю звели вже після Другої світової війни , оскільки старовинні будинки на цій території в 1941-му впали через вибух авіаційної бомби – снаряд упав якраз на перехрестя . Співробітники Будинку клоунів згадують , що , заїжджаючи в будівлю в 2003-му , вони власноруч приводили кінозал в порядок , адже по сцені бігали миші , а підлога була провалена .
4720 м
Вул . Ольгіївська , 23

ЛІТНІ СЕАНСИ. ЗЙОМКИ В КІНО І НАГОРОДА ДЛЯ ЦОЯ

Був популярним у городян і літній кінотеатр у Палаці моряків, який відкрили в 1950-ті. Одесити згадують: вечорами тут завжди проходив тільки один сеанс, потім всі нехотя розходилися по домівках. У 1984-му дворик літнього кінотеатру засвітився в дитячому фільмі "Канікули Петрова і Васєчкіна, звичайні й неймовірні", а Віктор Цой за рік до трагічної ДТП отримав тут приз кінофестивалю "Золотий Дюк". Але через деякий час кінотеатр закрився. Нещодавно тут намагалися відновити кіносеанси, але, на жаль, марно.
6780 м
Приморський бул., 9

ОРКЕСТР НА БАЛКОНІ і ЧЕРГА НА "ФАНТОМАСА"

У будівлі кінотеатру "Вимпел" зараз працює супермаркет, а ще в кінці 1960-х черга в касу за квитками на "Фантомаса" тягнулася до тролейбусної зупинки. Кінотеатр на 350 місць почали будувати в 1955-му за проектом архітектора Беби Гамарник. За словами старожилів, "сінематека" була дуже затишною, а касир в маленькому віконці виписував синенькі квиточки. "У фойє на балконі грав оркестр і працював буфет. У сквері ще працював літній кінотеатр, куди ходили з подругою, прихопивши з собою пляшечку сухого вина", – ностальгують одесити.
12 800 м
Адміральський пр-т, 31