
Пізно вночі 14 квітня 1912 року Річард Вільямс з батьком Чарльзом сиділи в ресторані, коли почули легкий поштовх. Але навіть вухом не повели. Адже вони були на найнадійнішому судні у світі, яке просто не може потонути. Через кілька хвилин "Титанік" почав іти на дно.
Нащадок Франкліна
Чарльз Вільямс був успішним юристом, нащадком самого Бенджаміна Франкліна, одного із засновників США. Чарльз жив і працював у Швейцарії, де і народився Річард Норріс Вільямс. Або Дік, як називали його в родині.
Дік навчався у приватній школі Женеви і любив грати в теніс. В основному під керівництвом свого батька. Вільямс-старший був великий шанувальник цієї гри і заклав фундамент для створення Міжнародної федерації тенісу. У 1911 році Дік виграв чемпіонат Швейцарії, а через рік вступив до Гарварду.

В університетських справах і щоб провідати свою маму Дік і відправлявся в США. Разом з батьком вони купили квитки в перший клас. І насолоджувалися прекрасною подорожжю...
Батька вбила труба
Як тільки Вільямси зрозуміли, що сталося лихо, вони не кинулися рятуватися, а почали допомагати жінкам і дітям зайняти місця в рятувальних шлюпках.
Відомий епізод, коли дорогою на палубу Вільямс-молодший почув крики чоловіка, який не міг вибратися з каюти. Дік став ламати двері, а стюард, що пробігав повз них, пригрозив йому судом за псування майна. Через 80 з лишком років цей момент увійшов до фільму "Титанік", що зібрав 11 "Оскарів".
Лише коли "Титанік" почав розвалюватися, Вільямси стрибнули у воду. У цей момент на Чарльза звалилася труба з судна – він загинув одразу ж. Дік вчепився в шлюпку і дві години провів у крижаній воді поки не підійшла допомога з "Карпатії".
Герой війни і чемпіон Олімпіади
Ноги були сильно обморожені і лікар наполягав на ампутації, але Дік відмовився ставати інвалідом. І в цьому ж році виграв US Open у міксті!
Потім були перемоги на US Open в одиночному розряді – у 1914 і 1916 роках. Після яких Дік пішов на фронт Першої світової. Сміливо бився на території Франції і був нагороджений орденом Почесного легіону – однією з найвищих нагород країни.
Повернувшись з війни, Річард Вільямс продовжив грати в теніс. Виграв Вімблдон-1920 упарі, а в 1924 році став олімпійським чемпіоном у змішаному розряді.
Завершив тенісну кар'єру в 44 роки, а в 1957-му був введений в Міжнародний зал тенісної слави.