Мій Вімблдон: полуниця з вершками, хитання глядачів і заборона на селфі

Чотири турніри Великого шолома – Відкритий чемпіонат Австралії, Ролан Гаррос, Вімблдон і Відкритий чемпіонат США – відрізняються, природно, не тільки покриттям кортів. На Вімблдонському турнірі я втретє, і сьогодні розповім про те, що саме мені тут подобається, а що дратує.

ЩО ПОДОБАЄТЬСЯ

ТРАДИЦІЇ. Старійшина Великого шолома, а розігрують Вімблдон з 1877 року, прихильний традиціям, і це додає турніру якусь ауру. Виявляється у кожної дрібниці, що починається з традиційного оголошення перед відкриттям воріт для глядачів: "Прохання, заради вашої ж безпеки, не біжіть".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

КВІТИ. Вімблдон – це великий сад, заповнений прекрасними квітами, в основному зеленого, білого та фіолетового кольору. Фіалки, герань, троянди...

ПРЕС-ЦЕНТР. Як представнику пишучої братії, мені безумовно подобається великий багаторівневий прес-центр, де процедура запрошення гравців на інтерв'ю ретельно відпрацьована. Крім того, майже за кожним журналістом закріплено своє місце. Навіть ті, у кого немає столу з монітором, не сидять на підлозі, як на Ролан Гарросі, готуючи матеріали, щоб встигнути до дедлайну, – для інших тут є просто столи.

ВИХІДНИЙ. Такий посередині турніру існує тільки на Вімблдоні – в першу неділю змагань. Це допомагає перевести дух і персоналу, і гравцям.

ТІ Ж САМІ ОБЛИЧЧЯ. Один і той же склад персоналу щороку. Кожен на своєму місці, знає, що він робить, і ніколи не переплутає, де знаходиться будь корт, магазин або музей. Цим не може похвалитися той же Ролан Гаррос.

МОВА. Легкість комунікації з персоналом: вони розмовляють мовою, якою я володію. У Парижі велика частина прес-центру, де працівники ресторану, сек'юріті не володіють англійською.

ВЕРШКИ. Традиційна полуниця з вершками. І справа зовсім не в полуниці, а в чудових рідких (не солодких) жирних вершках. Британія славиться молочними продуктами. Ціна за порцію – 2,5 фунтів – залишається незмінною мінімум три роки.

ЩО НЕНАВИДЖУ

ХИТАННЯ. Ніхто не стежить за пересуванням людей на кортах 4-17. Люди встають і йдуть або приходять в будь-який момент гри. На цих кортах всі, хто завгодно, користується телефонами. А між кортами 4-11 відбувається постійне пересування людей, майданчики ніяк не огороджені один від одного.

ВУЗЬКІ ЛАВИ. Мікроскопічна відстань між рядами на кортах 4, 7, 11, 14-17. Оскільки глядачі часто приходять на пару геймів (бажаючи побачити всього потроху), постійно доводиться вставати і впритул притулятися до сидіння, щоб повз тебе насилу протиснулись глядачі-екскурсіонщики, які прийшли трохи подивитися.

ЗАТИСКАЮТЬ . Журналісти не мають права на безкоштовні квитки для друзів. Так, право на два квитки ціною більше 20 фунтів представники преси мають. Але ті, хто не приїхав на кваліфікацію, не має жодних шансів запросити друзів на матчі першого тижня турніру. На тому ж Ролан Гарросі кожен журналіст має право на два безкоштовні квитки для друзів. Причому шанси отримати квиток на будь-який день першого тижня дуже високі.

РОЗБАВЛЯЮТЬ. Жахлива безкоштовна розбавлена кава для журналістів. Так і хочеться запитати: навіщо переводити каву Lavazza і робити партнерам погану рекламу. Воду Evian можна попросити на прес-деск, але якщо про це знаєш. Це не люблять афішувати. На Ролан Гарросі безкоштовна вода Evian і Perrier – у вільному доступі в холодильниках, на кожному поверсі прес-центру.

БЕЗ ОГОЛОШЕННЯ. Зміни у розкладі матчів (а вони нерідкі) ніколи не супроводжуються оголошеннями ні для преси, ні для глядачів. На Ролан Гарросі зміни в розкладі можуть бути тільки у випадку тривалих матчів, а імена гравців, яких ставлять всупереч розкладом, можна побачити на табло ДО початку матчу.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

ПРЕС-ЦЕНТР. Цього року його територію ще більше розширили: нові приміщення для бродкастерів, кімнати для інтерв'ю і новий великий ресторан, що знаходиться під 14-м кортом.

ДРЕСС КОД. З'явилися невеликі послаблення в "обов'язковому тільки білому" для гравців: їм дозволили вдягати темну білизну. Суддя на вишці за звичкою викликав супервайзера, побачивши під сукнею Марини Еракович темну білизну, але новозеландці дозволили грати далі. Ніхто не заборонив грати в чорних шортах (під білими) і Маринко Матошевичу.

СЕЛФІ. Цього року глядачам заборонено використання на території Вімблдону штатива для селфі, а також електронних девайсів. Але якщо з першим на корти просто не пропускають, то за фотографуванням смартфонами і планшетами строго не стежать, хіба що на центральному корті.