Український чемпіон Європейських ігор Хлопцов: "Я не проспав заплив, позначилася різниця в часі"

Наш наймолодший чемпіон Євроігр Андрій Хлопцов розповів, куди витратить премію, чому проспав естафету і про футбол у дворі.

- Андрію, з Європейських ігор в Баку ти привіз "золото" і "бронзу". Чекав від себе такого результату?

- На "бронзу" на спині я не розраховував, а ось в батерфляї знав, що буду в призах. У Баку приїхали всі знайомі для мене суперники, знав, що можу бути швидшим за них. До того ж на 50 м батерфляєм я ще встановив особистий рекорд – 23,92. До цього було 24,40.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Тобі всього 16 років. Євроігри були першими великими змаганнями?

- Ні, в минулому році я був на юнацьких Олімпійських іграх в Нанкіні, але там я приплив останнім у фіналі на 50 м на спині.

- За медалі ти отримаєш 37500 гривень преміальних від держави. Це найбільший твій заробіток?

- Так, на плаванні особливо не заробиш. За 5 хвилин до фіналу згадав, що за "золото" ж ще 25 тисяч дають. Це поліпшило настрій (сміється).

- Як збираєшся витратити гроші?

- Віддам батькам. Ми кілька років тому побудували будинок і робимо ремонт. Він начебто майже закінчений, але ще потрібно дещо доопрацювати.

- Як думаєш, зможеш потрапити на Олімпіаду-2016?

- Сподіваюся (посміхається). Для цього потрібно проплисти норматив на будь-яких офіційних змаганнях. 50 м батерфляєм неолімпійська дисципліна, на жаль, а стометрівку я вже давно не плавав. У мене там був результат 54,9, а потрібно десь 52,4.

- З ким дружиш в команді?

- С Дашею Зевіною та Андрієм Говоровим ми хороші друзі. Поза турнірами у нас не виходить кудись вибиратися разом, а на виїздах часом гуляємо.

- Говоров в основному тренується в Італії. Тебе не кликав?

- Ні, але я і не хочу. Мене в Києві все влаштовує – школа біля будинку, басейн поруч, домашня їжа, що важливо. Плюс за кордоном доведеться міняти тренера, а в мене тренер – батько. Взагалі з України нікуди виїжджати не хочу.

- А в школі знають, що ти медалі виграєш?

- Звичайно. Коли я був в Баку, однокласники мені писали, вітали. З учителями поки не говорив. Я ж часто виїжджаю на збори, так мені роблять поблажки, дають завдання з собою.

- Який предмет більше всіх подобається, а який – ні?

- Мені цікава біологія, а от з математикою – проблематично (сміється). У мене з алгебри та геометрії сім балів.

- Ти перейшов в 11-й клас. Де далі хочеш вчитися?

- Продовжу плавати і піду в інфіз. Себе в майбутньому бачу тільки професійним плавцем.

- Хто твій кумир у плаванні?

- Таких немає, але подобається Чад ле Кло з ПАР. Я у нього і стиль запозичив – плаваю батерфляєм не з рівними руками, а трохи згинаю їх. Так легше.

- Ти носиш окуляри. Це проблеми із зором або стиль такий?

- З дитинства погано бачу. Зараз у мене "-1,5", але це ніяк не заважає. Доріжку бачу, дно бачу, табло іноді не бачу. Лінзи під час запливів не одягаю.

- А як вийшло, що ти проспав кваліфікацію естафети в Баку?

- Не те щоб проспав... Увечері у мене було нагородження, потім з тренером пішли на допінг-контроль. Я цілий день не пив воду, тому довго не міг здати аналіз і затримався. До села було їхати хвилин 40 на автобусі, до 12 я тільки добрався. Поки поїв, уже була перша, а ще ця різниця в дві години з Києвом зіграла свою роль. Вранці я навіть не почув будильник. Дивлюся, а до запливу 40 хвилин... На мене, звичайно, тренери дуже образилися. Ми з командою могли поборотися і за потрапляння у фінал.

- Чим будеш зараз займатися?

- Сезон почнеться тільки восени, тому планів на нього немає поки що. У мене канікули. Буду відпочивати, грати в футбол у дворі.