Призер Олімпійських ігор Рудольф Поварницин: "Про моє ноу-хау – коркові устілки – мало хто знає"

Спортсмени з України залишили чималий слід в історії стрибків у висоту. А про нюанси стрибків "Сегодня" розповів екс-рекордсмен світу і призер Олімпійських ігор Рудольф Поварницин.

ПРО СТИЛІ СТРИБКІВ. "Якщо зараз на якихось серйозних змаганнях раптом з'явиться людина, яка стрибає "перекидним", це сприйматиметься всіма як нонсенс. За великим рахунком, на сьогодні " Фосбері "- ідеальний стиль для стрибків у висоту. Важко сказати, що може ще змінитися в майбутньому: екіпірування, шиповки, покриття в секторах, але зміна стилю, на мій погляд, точно не передбачається".

ПРО "ЯМУ". "Стрибуни старшого покоління розповідали, що раніше навіть на тренуваннях перед кожним стрибком доводилося перекопувати яму з піском – щоб не впасти невідомо як і невідомо куди. Це була ціла історія. Зараз в цьому плані все простіше – мати".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Таке фото Богдана Бондаренка 60 років тому було неможливе. Стрибуни приземлялися в яму з розпушуваним піском завглибшки не менше 70 см, потім до піску стали домішувати тирсу... А пружні поролонові мати на Олімпіадах вперше з'явилися тільки в Токіо-1964. І став можливий "Фосбері".

ПРО ВЗУТТЯ. "Шиповки зараз робляться під замовлення, враховуючи індивідуальну особливість стопи, підйому, голіностопа. Плюс шиповка на поштовхову ногу робиться трохи важчою, ніж на махову, і має товстішу підошву і посилену п'яту. У наш час такого не було. Хоча, звісно, теж знімали всі мірки з ноги, намагаючись підібрати максимально відповідну модель з того, що було. Я, пам'ятаю, сам замовляв в ортопедичному інституті в Києві спеціальне пристосування, яке вставляв в шиповку для кращої фіксації гомілковостопного суглоба на поштовховій нозі. Зараз ці вставки у вигляді фіксуючої панчохи роблять вже самі виробники спортивного взуття. А ось про інше моє ноу-хау, впевнений, досі багато хто не знає. Тренер збірної Союзу Валентин Воїнов якось запропонував мені спробувати пробкові устілки, які вже використовували наші ковзанярі для кращого проходження поворотів. Я спробував, і дійсно – з ними ідеально виходило вбігати в дугу. Ось бачите, змусили видати мій невеличкий секрет!".

Велику увагу виробники стрибкових шиповок приділяють поліпшенню зчеплення з доріжкою під час розбігу і поштовху – не тільки за рахунок шипів, але і за рахунок гострого зубчатого рельєфу підошви. Коли ти вбігаєш в дугу на великій швидкості, тобі потрібно максимально схопитися з землею, триматися за землю". Як кажуть деякі тренери, якщо ти все правильно зробив на землі, то над планкою можна не працювати – перелітиш сам".

ГЕТЬ ЛАНЦЮГИ! "Мене дуже дивують сучасні хлопці, які виходять до сектора в годинниках, окулярах, ланцюжках, ще в чомусь. Я, навпаки, завжди намагався зняти все зайве, залишався в найлегшому, в чому тільки можливо. Колись, пам'ятаю, нам видали облягаючі комбінезони, на зразок тих, які у свій час практикували спринтери. Я в ньому стрибати не зміг – тіло як закуте. Мабуть, не одному мені було некомфортно, оскільки ці нововведення в нашому виді спорту так і не прижилися".

МЕЖА. "Яка межа людських можливостей в стрибках у висоту? Важко сказати. Можна за допомогою психофізичних вправ увійти в стресовий стан і викликати сплеск адреналіну. І на цьому тлі зробити багато чого цікавого. Знаю точно: висота в 2,5 м переборна, це питання часу. Навіть наш великий земляк Володя Ященко, який стрибав перекидним, коли встановлював світовий рекорд на 2,35 м, перелітав планку з запасом в 15-20 см. А стиль "Фосбері" дозволяє легше затягнути на висоту свій центр ваги, тож все можливо".