12 лютого 2010 року. З самого ранку Ванкувер наповнюється шумом, гамором, веселощами. Тисячі уболівальників і спортсменів із усього світу приїхали на зимові Олімпійські ігри. Увечері пройде барвиста церемонія відкриття Олімпіади. І раптом все почорніло... Смерть...
Читайте також: Гонки на собачих упряжках, коні і балет: невідомі Олімпійські ігри
Під час тренування загинув 21-річний саночник із Грузії Нодар Кумаріташвілі. На одному з найбільш крутих віражів сани Нодара перекинулися на швидкості понад 140 км на годину. Спортсмен перелетів через бетонну огорожу і вдарився об металеву конструкцію. Усе...
Представники оргкомітету Олімпіади-2010 заявили, що причиною загибелі спортсмена стала помилка, допущена ним самим.
Смерть Нодара Кумаріташвілі – не єдина в історії олімпійського руху. Згадаймо інші...
Стокгольм-1912. Португалець Франсішку Лазару був одним із фаворитів марафонського забігу. У день забігу на вулиці була пекельна спека, понад 30 градусів, і Лазару вирішив покрити свою шкіру жиром, щоб уникнути сонячних опіків. Але покриття порушило природну терморегуляцію організму і після тридцятого кілометра дистанції Франсішку знепритомнів. А через деякий час помер від зневоднення.
Смерть Лазара лягла в основу роману "Фортепіанне кладовище", який у 2006 році написав Жозе Луїш Пейшоту.
Лондон-1948. Чеська гімнастка Елішка Місакова – єдина в історії Олімпійських ігор, хто отримав золоту медаль посмертно. Вона померла в той день, коли збірна Чехословаччини стала олімпійським чемпіоном. На Ігри в Британію Елішка прилетіла разом із командою. Але відразу ж потрапила в лікарню. У спортсменки діагностували поліомієліт. Врятувати 22-річну дівчину не вдалося. На церемонії нагородження медаль Елішки отримала її сестра Мілослава, яка також стала олімпійською чемпіонкою.
Рим-1960. Командна гонка на 100 кілометрів стала для 23-річного датського велосипедиста Кнуда Йенсена останньою в житті. У 40-градусну спеку Кнуд за 20 км до фінішу впав із велосипеда через сонячний удар і отримав відкриту черепно-мозкову травму. Вона виявилася смертельною.
Інсбрук-1964. Білу Олімпіаду в Австрії затьмарили дві смерті. Вони трапилися до відкриття Ігор, але вже на олімпійських трасах.
Спочатку загинув 55-річний британський саночник польського походження Казімір Кай-Скшіпескі. Його сани вилетіли за межі жолоба.
А потім на тренуванні зі швидкісного спуску розбився 19-річний австралійський гірськолижник Росс Мілн. Він вилетів із траси і врізався в дерево.
Мюнхен-1972. 5 вересня відбулась найбільша трагедія в історії олімпійського спорту. В результаті нападу терористів палестинської організації "Чорний вересень" загинули п'ятеро спортсменів збірної Ізраїлю: важкоатлети – Зеєв Фрідман, Йосеф Романо, Давид Бергер, борці – Еліезер Халфін, Марк Славін.
Альбервіль-1992. Змагання по спуску на швидкість були включені в демонстраційну програму Ігор. Завдання спортсмена – набрати максимальну швидкість на певній ділянці траси. Під час тренування загинув швейцарець Ніколя Бошате. На швидкості 210 км/год він врізався в снігоприбиральну машину. Більше спід-скіїнг не включали в програму Олімпіад.