Ізраїльські танці під стрічкою і шпильки Дерюгіної: як пройшов фінал чемпіонату Європи

"Минуло 84 роки…" Пам’ятаєте цю фразу Роуз із "Титаніка", яка стала мемом? Приблизно такі відчуття виникали щоразу, коли починали рахувати, як довго в художній гімнастиці не було абсолютної чемпіонки Європи не з Росії (хоча інших великих турнірів це також стосується).

На щастя, чекали ми не 84 роки, але досить довгенько – 23. Саме на чемпіонаті Європи в Києві – вперше з 1997-го, коли континентальне багатоборство виграла українка Олена Вітриченко, – цей титул дістався гімнастці, яка виступала не під триколором, – Ліной Ашрам з Ізраїлю.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Росіянки цього року відмовилися брати участь у чемпіонаті в принципі, тому це "порушення традиції" трапилося б у будь-якому разі. Проте Ліной важко назвати випадковою чемпіонкою, знаючи її тривалу історію боротьби за статус найкращої в світі та наполегливий і поки що найпереконливіший наступ на домінацію росіянок.

За її плечима – 11 медалей чемпіонатів світу, чотири – Європейських ігор, і тепер уже три – Європи.

Ашрам повернулася на подіум буквально з першої спроби. В 2020-му вона ще ніде повноцінно не виступала: лише показала м’яч на літньому онлайн-турнірі.

А тут ми нарешті побачили і її обруч, який традиційно рве всіх на шмаття за кількістю навороченої роботи з предметом, і булави під шалений мікс поп-діви Бейонсе, і "Гаву Наґілу" зі стрічкою, що була найслабшою з чотирьох вправ, але запам’яталася характерними витанцьовуваннями Ліной, поки та чекала на повернення предмета з польоту. Зважаючи на те, що це ще навіть не її 100%, Ашрам зробила круту заявку на наступний сезон, хоч яким він буде.

Майже одразу після нагородження команда Ізраїлю поспішала на літак додому, тому їхня лідерка Ліной Ашрам встигла лише коротко поділитися враженнями від повернення на килим:

"У момент корони я весь час продовжувала тренуватися й працювати з моєю тренеркою Аєлет Зуссман. Зрештою, прийшов момент змагань. Дуже за ними скучила й рада, що вийшло приїхати сюди та перемогти. Київ змогла подивитися тільки з автобуса, але все, що побачила, дуже сподобалося".

Для Ізраїлю це черговий "перший раз" на вершині чемпіонату Європи в особистій першості. Їхня збірна покинула Київ з найбільшою кількістю нагород – 7 (по три "золота" й "срібла" та одна "бронза"). А Ніколь Зелікман, яка посіла 5-те місце в багатоборстві, хоч і не зачепилася за медаль, заслужила на звання "Міс Стабільність" багатоборства – настільки рівно й упевнено вона пройшла всі чотири види.

Чемпіонат по-домашньому і білоруський коронавірус

Та попри високий клас Ліной, їй було кому скласти конкуренцію. Більше того – вона була близька до втрати "золота". Білоруска Аліна Гарнасько настільки розійшлася та, як, мабуть, ніколи в кар’єрі, якісно відпрацювали з усіма предметами, що – подібно до груп напередодні – набрала точнісінько такі самі бали, як і Ашрам, – 100.9.

Її невпинні булави під рок-оперу "Моцарт" судді навіть визнали найкращою на цих змаганнях і поставили за неї 26.55 бала. Знову ж таки, вирішальною стала сума всіх оцінок за виконання, що виявилася вищою в ізраїльтянки.

Аліна своїми виступами була "шалено задоволена.

На сьогодні я показала максимум. І сльози в мене тільки від щастя, від хорошого виступу й чотирьох чистих видів. У чому були складнощі через пандемію? Було важко почати. У вересні відбувся перший турнір після великої перерви – Кубок Дерюгіної, і нам вдалося сюди приїхати й показати гідний результат. Після цього ми готувалися, тренувалися, були мінімальні виїзди. І вже зараз на чемпіонаті Європи була така домашня обстановка, що не було жодного хвилювання. Навіть мінімальна кількість уболівальників – тренерів і гімнасток – дуже підтримували. Обстановка в Києві була комфортна. Я вважаю, що були дотримані всі заходи безпеки, і все пройшло на найвищому рівні – Україна з цим впоралася".

Гарнасько також зізналася, що команді пішла на користь активніша змагальна практика, ніж у інших учасниць, адже, крім Києва, білоруски брали участь і в турнірі в Мінську:

"Це дуже допомогло. Є гімнастки, які ще ніде не виступили навіть через рік після останнього чемпіонату світу в Баку в 2019 році. Але в нас країна така: у нас нема коронавірусу, – розсміялася Аліна. – Тому був гріх просиджувати, коли є можливість і дозвіл на виїзд. Після чемпіонату, думаю, буде невелика реабілітація, і з січня піде жорстка підготовка до Олімпійських ігор".

"Бронза" чемпіонату також дісталася Білорусі, а саме – Анастасії Салос (96.5 бала), яка зуміла обійти сильну, але ще не до кінця відновлену після карантину болгарку Боряну Калейн. Салос абсолютно не поступається талантом і здібностями партнерці по команді, але їй досі трохи бракує стабільності, аби в один день однаково добре пройти всі види й поборотися за вищі місця. Історія, яка є знайомою нашій Владі Нікольченко.

Головна тренерка білорусок Ірина Лепарська це підтвердила й знайшла позитивні слова для обох дівчат:

"Настя трохи перезажалася. Вона може всі чотири види робити краще. Це приголомшлива гімнастка. Але Аліні все вдалося. Я за неї дуже рада, тому що ця дівчинка пройшла великий шлях невдач, операцій, лікувань, відновлень. Вона повернулася в спорт і повернулася дуже голосно".

Білорусь була представлена лише в індивідуальних змаганнях: груповички поборотися за медалі не змогли.

"На жаль, у дівчини з групи показало підозру на ковід, – пояснила пані Ірина. – До сих пір вона не підтвердилося, але є симптоми цієї хвороби, і нікого не хотілося підставляти".

"Назвати це художньою гімнастикою сумнівно"

Як і очікувалося, боротися з такими суперницями українкам було складно, хоч і, в теорії, реально. Влада Нікольченко, яку за два дні до змагань повернули до заявки замість Вікторії Онопрієнко, досить непогано розпочала, без грубих помилок пройшовши обруч, але далі все пішло на спад.

М’яч довелося рятувати після невдалого кидка, в булавах уже пішли втрати, а стрічка зовсім не слухалася й двічі поспіль виходила за межі килима (один із низ – разом із Владою). Як результат – лише 8-ма сходинка й рівно 90 балів.

Як пояснила головна тренерка збірної Ірина Дерюгіна, Вікторію замінили через її фізичний стан:

"Вона багато хворіла. За останній місяць три рази була з температурою 39. Ми прийняли рішення в останній момент, тому що вона була фізично слабше. А це хороша дитина, яку не можна було кинути тут на іржаві цвяхи".

Висловилася президентка Федерації художньої гімнастики й щодо Влади:

"Вона багато відпочивала цього року. Дівчинці 17 років, це психологічно дуже важкий вік. Складнощі в сім'ї, складнощі в житті. Коли немає сім'ї, немає нормальних батьків, які б просто направляли дитину й допомагали, це проблема. Над гімнастикою потрібно мінімум 80 годин на день працювати. Це страшна праця. Десять років готуєш, а потім, коли виходить дитина на майданчик, починаєш розуміти, що вона психологічно не може. Ось їй важко було. Унікальна дівчина, у світі такого немає дива. Але дані сьогодні – не показник. Показник – лише характер. Зараз ми шукаємо дітей, які мають характер та можуть вийти й відчувати себе як скеля".

Краще впоралася з хвилюванням на домашньому чемпіонаті Європи Єва Мелещук. Попри деякі помарки, вона посіла високе для себе 6-те місце (93.45), обігравши болгарку Катрін Тасєву та подолавши Нікольченко в трьох із чотирьох видів, у тому числі з м’ячем, за який отримала 24.85.

"Я щаслива, тому що це був довгоочікуваний чемпіонат, – потішилася Єва. – Чи справедливо оцінювали, не можу судити, тому що я була зосереджена на своїй роботі. Для мене було важливо вийти й зробити. Можливо, не вистачило чогось через те, що зробила не все, що було поставлено. Я пройшла стабільно, але не виконала всю картку: десь перестраховувалася, десь недороблювала. Але буду працювати над цим".

Ірина Дерюгіна результатами була задоволена менше та навіть звинуватила в них домашнє суддівство, а також поставила під сумнів заслуги неукраїнських гімнасток:

"У нашому виді спорту багато залежить від того, як пройде жеребкування. На цих змаганнях воно було не зовсім правильно зроблене. У перший день суддів, які мають категорію D1, було всього три. На індивідуальних – трохи більше. Але ці судді повинні були мати пріоритет на дві бригади. А в нас вирішувала все D3. У цій бригаді сиділа Білорусь та інші".

"Але я всіх вітаю. В першу чергу, Ашрам. Дівчина проявила волю, характер і не зробила помилок. Хоча назвати це художньою гімнастикою може бути сумнівно. Наприклад, гімнастка повинна торкатися головою ноги під час стрибка. А там до дотику – як до неба. Якщо порахувати по 0,3 бала за стрибок, які повинні зніматися, але не знімаються – і багатьом гімнасткам не знімаються, – то це все сумнівно й прикро. Сказали їм, що ми вже багато заробили медалей – треба поділитися".

Додамо ще одне відео Ліной, аби ви подивилися на власні очі, чи дійсно їй "як до неба" в стрибках:

Дерюгіна ще раз наголосила, що після початку пандемії "було складно втримати дітей. Потрібен був старт. Після нього можна хоча б видихнути й спокійно готуватися далі до Олімпіади. Тому що незрозуміло, що буде далі, які змагання в нас будуть і в якому охренізному стані ми будемо до наступного олімпійського року".

Читайте також: Героїнею чемпіонату Європи в Києві стала гімнастка з Ізраїлю

Україна всього на одну медаль поступалася Ізраїлю в командному заліку й завершила чемпіонат Європи з шістьма медалями: трьома золотими (командне, фінал з 5 м’ячами в групах, юніорський фінал з м’ячем Поліни Каріки), двома срібними (фінал з 3 обручами й 2 парами булав у групах, юніорський фінал зі стрічкою Каріни Сидорак) та однією бронзою (групове багатоборство).

"Цей спорт уособлює красу і жіночність"

Титульним партнером чемпіонату Європи з художньої гімнастики стала компанія Parimatch. Ми попросили її представника Вадима Місюру поділитися своїми враженнями від змагань. "Parimatch, як ви знаєте, активно підтримує спорт. Художньої гімнастикою у нас займаються тисячі дітей, а чемпіонат Європи – лише верхівка айсбергу. Цей спорт уособлює красу і жіночність, але ще це величезна праця, річки поту, неймовірні зусилля тренерів, дітей та їх батьків. Тому важливо було підтримати цей популярний вид спорту, якому зараз так непросто".

"Чемпіонат Європи – це важлива подія для іміджу нашої країни. У турнірі взяли участь 115 спортсменок, всього в складі делегацій України відвідали близько 500 представників 23 країн. Свято спорту вдався завдяки спільній роботі Міністерства молоді та спорту, Федерації гімнастики України і соціально-відповідального бізнесу.

Можна констатувати, що чемпіонат пройшов на високому рівні. Приємно відзначити, що українські гімнастки принесли збірній три золоті медалі, дві срібні та одну бронзову. Наші юніорки показали, що у нас підростає гідна зміна. Ці успіхи обов'язково повинні стати поштовхом у розвитку художньої гімнастики в Україні. Наша школа – одна з найсильніших у світі, і ми обов'язково будемо чекати від українських гімнасток медалей на майбутній Олімпіаді".