Лікар Сток-Мандевільського реабілітаційного шпиталю Людвіг Гуттман був затятим прихильником використання спорту для поліпшення якості життя інвалідів з ураженням спинного мозку.
Тому у 1948 році він зібрав британських інвалідів-візочників Другої світової війни і вигадав для них реабілітацію у вигляді змагань.
Це були Сток-Мандевілльські ігри колясочників і за часом проведення збігалися з Олімпійськими іграми в Лондоні.
Це наштовхнуло Гуттмана на думку – створення міжнародних змагань для спортсменів-інвалідів.
Його мрія стала реальністю у 1960 році. У Римі пройшли перші Паралімпійські ігри, у яких брали участь не тільки ветерани війни.
До столиці Італії приїхали 400 спортсменів на візках із 23 країн. З цього часу почався бурхливий розвиток паралімпійського руху в усьому світі.
Читайте також інші матеріали з рубрики "Історія однієї фотографії":
- Як Матіас Канда обігнав паровоз
- Чому Алі кричав на Лістона
- Без взуття на олімпійському подіумі – що сталося у Мехіко-1968
- Як за допомогою пакету подружитися з Мессі
- Біла футболка стала червоною від крові, але капітан не залишив Англію
- Шестеро проти Марадони
- Чому гонщики курили на "Тур де Франс"
- Пеле вчили виживати у джунглях
- Годинник підвів братів-шахраїв