Важкоатлет Дмитро Чумак: "Практично взяв на груди "золото" і з грудей змазав"

Віце-чемпіон світу з важкої атлетики Дмитро Чумак розповів нам про довгоочікуване повернення на поміст, дискваліфікацію за проступки спортсменів, яких не пам'ятає, про допінг-контроль щомісяця, картинг сина, безсоння в Нью-Йорку і сплячку в Парижі 

- Дмитро, як вам чемпіонат світу в Ашхабаді, як результат?

- В цілому медаль – це добре для країни. Але трошки собою незадоволений. Незадоволений тим, що занадто близько була золота медаль (у поштовху іранець Реза Бейралванд взяв 218 кг, Дмитро – 217. – Авт.). Коли ти за один кілограм до титулу, це засмучує ще більше, ніж якщо б відставав на 20. Відчуваю, що можна завойовувати золоті медалі. Впевненість з'явилася. Зараз я переходжу в більш важку вагову категорію. Це означає, що є де розгулятися. На змаганнях я важив 100 кг, а наступна категорія буде до 109.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Ви пробували підняти 221 кг, але не вдалося. У чому була помилка?

- Це не нова для мене вага, я її вже піднімав. Напевно, переживання позначилися, відповідальність. Потрібно трошки попрацювати, і до чемпіонату світу наступного, до Олімпійських ігор ми обов'язково будемо в кращій формі. Я давно мрію про золоту медаль. У 2019, думаю, мені вдасться не на 99,9%, а на 100% реалізуватися.

- Було образливіше, ніж коли завоювали "бронзу" в 2015-му?

- Я вже практично взяв на груди цю золоту медаль. З грудей останній підхід змазав. Двояке відчуття: начебто і прикро, а, з іншого боку, це мотивує. Ось вона, ця медаль – значить, можу! Значить, наступного разу потрібно просто мовчки робити.

- Скучили за великим змаганням? Адже збірна не виступала рік через бан за порушення антидопінгових правил.

- Минулого року це для мене був просто удар нижче пояса, коли нас не випустили на змагання. Абсолютно несправедливо по відношенню до спортсменів. Я тоді був у дуже-дуже хорошій формі, набагато кращій, ніж зараз. Скучив, безумовно. Я хочу частіше привозити медалі для країни. Слава Богу, вже пройшла ця дискваліфікація, і зараз у нас розв'язані руки. У грудні – Кубок Катару, у квітні – чемпіонат Європи.

- Ви вважаєте, що такий вид покарання не виправданий?

- Покарання має бути справедливим. Це стосувалося зовсім інших спортсменів, які виступали давно (у трьох українок – Ольги Коробки, Наталії Давидової та Юлії Калини – забрали медалі Олімпійських ігор-2008 і 2012. – Авт.). ВАДА провела реаналіз, піднявши старі допінг-проби. Яке я маю відношення до атлета чи атлетки, якщо бути точніше, яка виступала 10 років тому? У 2008 році навіть не був знайомий з тими спортсменами, в принципі, і не пам'ятаю їх. Я ж працював, готувався до старту, а мене не допустили.

- Сподобалася організація чемпіонату світу, атмосфера?

- Нагадало Олімпійські ігри: все масштабно, до деталей відпрацьовано. У Туркменістані був вперше. Не можу сказати, що я б там жив, але це цікава країна, красива. Це азіати, сповідують іслам і, звичайно, відрізняються.

- Ставлення не змінилося до нашої та інших восьми збірних, які були відсторонені?

- Думаю, все всі розуміють, всі адекватні люди. ВАДА робить добру справу, чистить спорт, але її рішення було дивним. Мені здається, можна було змусити спортсменів, які провинилися, виплачувати грошові компенсації або ж зробити обмеження щодо допуску на змагання. Наприклад, в рік дати ліцензії тільки трьом спортсменам від збірної. Це було б правильно, тому що дійсно найсильніші могли б виступати.

- Говорили про те, що нам можуть зменшити кількість олімпійських ліцензій.

- Це правило дійсно введене, але для всіх країн. З кожною позитивною допінг-пробою зменшується кількість квот. Зараз в України все добре: дві чоловічі, дві жіночі. Чотири учасники – цілком нормально. Більше може бути тільки 4 + 4 (максимальна квота на ОІ 2016 була 6 + 4, у України – 4 + 4. – Авт.). В одній категорії виступає тільки одна людина від країни. Збільшується конкуренція всередині збірної. Це ж добре! Правильне посилення. 

- Ви на цьому чемпіонаті наш єдиний медаліст. Збірна розраховувала на більше?

- У чоловічої збірної, думаю, всі намагалися максимально добре виступити, але не претендували на нагороди, крім мене. А в жіночій ставка була на Деху і Лисенко (Ірина стала 6-ю у категорії до 81 кг, Анастасія – 8-ю у +87. – Авт.). У чоловічій команді був ряд перебудов близько року тому: зміна тренерського складу, спортсменів. Потрібен час, поки цей механізм почне ефективно працювати. Думаю, до чемпіонату Європи команда буде більш яскрава, і я, як капітан, поведу її до золотих медалей (посміхається). 

- МОК і ВАДА вимагали, щоб країни, до яких було найбільше претензій, провели внутрішні антидопінгові реформи. У нас є прогрес?

- Найчастіше здаємо допінг-контроль, практично щомісяця, буває, і двічі на місяць. Я ось в цьому році вже 9 разів здав. Раніше було 1-2. Проводять семінари, більше інформують молодих атлетів. Уже пояснюється, що завжди, якщо випиваєш якусь таблетку від болю в голові або в шлунку, або будь-яке іншу речовину, потрібно спочатку її десять разів перевірити ще раз. Є список заборонених препаратів на сайті ВАДА – це відкрита інформація.

- Олімпійський чемпіон Олексій Торохтій говорив, що позитив в цьому всьому – той, що поки не було топ-збірних, була можливість підтягтися іншим країнам. Конкуренція дійсно зросла?

- Думаю, Олексій говорив в принципі про розвиток важкої атлетики, наприклад, Америки чи Латинської Америки. Але на світовому рівні Україна, Білорусь, Казахстан, Росія – країни-лідери. Ми завжди були лідерами, коли нам не заважали. Не можна сказати, що виросла конкуренція з боку інших країн, зросла кількість атлетів – у Колумбії, Мексики, Еквадору ...

- А у нас ця ситуація не відвернула українців від заняття важкою атлетикою?

- Ні. Я вважаю, що не це, а в цілому популяризація важкої атлетики вплинула на приріст. Коли я починав займатися, була абсолютно інша ситуація. Якихось 10 років тому в спортзалі в маленькому містечку (Дмитро народився в Скадовську. – Авт.) важкою атлетикою могли займатися тільки я і мій однокласник. Зараз – 5-7 осіб. Я бачу, скільки людей приїжджає на чемпіонати України, області. Завдяки підтримці федерації, спорт за останні 5 років просто вибухнув. У нас побудували комплекси – не знаю, чи є такі в Європі. Величезний спортзал на тридцять помостів, готель, їдальня, і все це в одному місці – просто космос! А бан вплинув тільки на основний склад збірної, і то, це виключно був моральний удар.

- Що ви знаєте про ситуацію чемпіона Європи Олександра Пелешенка? У квітні він отримав особисту дискваліфікацію. І було не до кінця зрозуміло, чи заслужено.

- Ну, дивіться. У нього був тиск високий, боліла голова – випив таблетку, а вона виявилася з сечогінним засобом (хлорталидоном. – Авт.). ВАДА вирішує, що він приховує якісь анаболіки. Ну що тут говорити? Не на змаганнях навіть – він просто вдома сидів. Нехай кожен вирішить, чи справедливо це – випити таблетку для голови і дискваліфікацію за це отримати. Ця таблетка не дає ніякого приросту сил, показників не покращує. Знаю, що він ходить у спортзал, підтримує фізичну форму.

- Як вам оновлені вагові категорії у важкій атлетиці?

- Я вже давно хотів змін, тому що виступав у категорії до 94 кг і постійно багато ганяв перед змаганнями – по 6 кг. Це недобре позначається на результаті. Тому, коли дізнався, що буде категорія до 102 кг, це був прямий подарунок для мене. Спасибі, IWF! Але вона виявилася не олімпійською. На Іграх буде 109. Можна набрати якихось 5 кг. Це в кайф, коли набираєш якісну м'язову масу, зміцнюєш ноги, спину.

- У вас є власний проект. Чим ви займаєтесь?

- Це мобільний додаток для штангістів, в якому зібраний весь мій 15-річний досвід у важкій атлетиці, певна методика тренувань. Моя перша медаль була в 2003 році – за 35 або 50 кг в сумі, коли виступав у категорії 38 кг (зараз Дмитру 28 років. – Авт.).

- Але ви і живі майстер-класи проводите?

- Мене запрошують досить часто. В основному в США, пару раз в Європу. Приходять не професійні атлети, а ті, кому це просто цікаво. У мене був навіть кардіохірург, йому років, напевно, 50. Каже: "Мені дуже подобається важка атлетика". Тренування у нього було о 5:30 ранку, тому що йому о 7:30 на роботу. Поки для мене семінари – виключно розвага, подорож. Зміг подивитися Нью-Йорк. Подобається це місто, у нього цікава енергетика. Не для кожного. Чув від багатьох, що просто терпіти його не можуть. Нью-Йорк – для молодих, енергійних, для тих, хто цілодобово хоче чимось займатися. Це драйвове місто, ніколи не спить.

- Проект назвали Truth Training. Який в це вкладаєте сенс?

- Це та сама істина – truth, яку я зрозумів за 15 років. Як тренуватися, що потрібно робити для результату. Література, яка зараз є з важкої атлетики, не на 100% актуальна. Зараз удосконалилися техніки, методики. Те, що написано в Інтернеті, може сильно відставати від дійсності. Мій додаток не розповідає, як могло б бути, а говорить, як потрібно робити. Там є певний алгоритм.

- Син у вас теж спортивний?

- Поки він займається загально-фізичною підготовкою: стрибки, біг, віджимання, прес. Штангу ще не піднімає. Перед цим його потрібно трошки зміцнити. Рік ще нехай поплаває, позаймається кроссфітом у межі розумного. Зараз йому 9, йому подобається картинг. Він показує хороші результати, перемагає, не боїться швидкості. Ваня ще коли ходити не вмів, машинками грався. Мені здається, це дитяче захоплення, а великі досягнення у нього будуть в іншому. Якщо вибере не важку атлетику, я не наполягатиму. Головне, щоб він відчув, як це – бути чемпіоном, щоб у будь-якій сфері хотів ним стати.

- У грудні у вас старт, а потім плануєте відпочинок?

- На тиждень обов'язково з'їздимо відпочити. Аліса хоче до Парижа. Хоча, якщо чесно, такої втоми, щоб хотілося поїхати відпочивати, я не відчував ніколи і, сподіваюся, не відчую. Якщо я втомлений, іду спати, відсипаюся, і цього мені достатньо. Думаю, в Парижі в готелі я добре висплюсь (посміхається).

Нагадаємо, що на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро Чумак показав 6-й результат.