"Бережіться невірних друзів": Равіль Сафіуллін – про скандал у Федерації легкої атлетики України

Равіль Сафіуллін / Фото: Сегодня|Спорт

Легку атлетику України потужно штормить. З одного з наймедальніших олімпійських видів спорту вона перетворилася на найскандальніший. У підсумку федерація залишилася без президента, а спортсмени – без головного тренера.

Чому так сталося, ми дізналися від безпосереднього учасника подій, вже колишнього глави ФЛАУ Равіля Сафіулліна.

Трохи більше як рік тому Равіль Сафович несподівано для багатьох очолив Федерацію легкої атлетики. Несподівано, бо не мав жодного стосунку до цього виду спорту. Раніше працював першим віцепрезидентом футбольного клубу "Шахтар", очолював Професійну футбольну лігу України, Міністерство молоді та спорту.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чому легка атлетика? Як тепер думає Сафіуллін, його покликали, щоб посунути з посади колишнього голову ФЛАУ Ігоря Гоцула, восьмирічна діяльність якого призвела до занепаду цього виду спорту.

"Я не планував іти в легку атлетику, проте після тривалого спілкування з Сергієм Бубкою, Оленою Говоровою, Вадимом Гутцайтом зрештою я погодився".

На виборах Сафіуллін переміг Гоцула за кількістю голосів – 16:11. Від попередника залишився нуль на рахунках та борги в 5,5 млн гривень. Тож довелося Равілю Сафовичу засукати рукави та розчищати авгієві стайні.

Але якщо фінансові проблеми можна вирішити швидко, то зі спортивними результатами це не працює. Нічого гріха таїти, легкоатлети невдало виступили на Олімпіаді-2020, всього одна медаль – Ярослави Магучіх.

І восени настав час обирати нового головного тренера. Ось тут і найшла коса на камінь.

Равіль Сафович запропонував кандидатуру Олександра Апайчева. А ось комісія ФЛАУ на чолі з першим віцепрезидентом організації Оленою Говоровою підтримала Михайла Хмеля, хоча спочатку її кандидатурою був Сергєєв О. А., який згодом знявся з конкурсу.

"Апайчев уже працював головним тренером збірної, але після Олімпіади-2012 на тлі корупційного скандалу у федерації написав заяву. І я, будучи тоді міністром, підписав її. Олександр Валентинович сьогодні працює в Таїланді, але після мого обрання ми почали спілкуватися. І тепер на виборах головного тренера я зупинився на його кандидатурі, оскільки був упевнений, що він може зупинити падіння цього виду спорту і підняти результати збірної на високий рівень. Ви навіть не уявляєте, яку він мені аналітику присилав – детально розбирав кожну дисципліну. Які в нас результати були, які є. Де ріст, чому падіння. Хто у резерві", – пояснює Сафіуллін свою позицію.

Але паралельно комісія ФЛАУ розглядала заяви всіх тренерів, які захотіли взяти участь у конкурсі. У комісію входило семеро людей: двоє за Апайчева, п'ятеро – за Хмеля.

Михайло Хмель народився в Казахстані, але його батько із Запоріжжя. Після навчання у Москві він приїхав працювати до Києва. Потім поїхав до Австралії, де працював з місцевими легкоатлетами, також тренував спортсменів у США, Нідерландах та Великій Британії. Працював в академії футбольного клубу Челсі, з такими гравцями, як Джон Террі та Ніколя Анелька.

Начебто кандидатура солідна, і не можна сказати, що Сафіуллін був настроєний проти Хмеля:

"Я зателефонував одному з авторитетних членів комісії ФЛАУ Віталію Петрову (це колишній тренер Бубки), дізнатися його думку. Віталій Афанасійович мені й каже: "Найсильніший з кандидатів – Апайчев, другий – Хмель, оптимальний варіант – якби вони пішли в парі" .

Я погодився, що це чудовий варіант. Я був прихильником того, щоб їх поєднати – тренер, який знає нашу кухню і працює за кордоном, плюс тренер, який має великий досвід роботи за кордоном, це чудовий тандем".

Після спілкування з Петровим Равіль Сафович телефонує Апайчеву і пропонує розглянути варіант роботи з Хмелем у разі перемоги в конкурсі. А Апайчев каже: "Я ж Мишка знаю добре". Далі вони домовляються про таке: Апайчев – головний тренер збірної, а Хмель – головний зі спринту… "Але перед самими виборами всі ці домовленості з боку Хмеля були забуті. Чому так сталося, я не знаю досі", – розповідає Сафіуллін.

Незважаючи на доводи президента ФЛАУ Равіля Сафіулліна, комісія на чолі з першим віцепрезидентом Оленою Говоровою зайняла іншу позицію, проігнорувавши його думку.

Їхні аргументи були такі: Апайчев – груба і жорстка людина. З ним важко працювати. Загалом, будь-хто, аби не Апайчев.

Равіль Сафович відбивав випади опонентів, порівнявши свого кандидата з легендами тренерського цеху Валерієм Лобановським та Ігорем Турчиним.

"У моєму розумінні строгість та дисципліна – це важливі риси. Лобановський був жорсткий? Дуже жорсткий! Але який результат був!

Ігор Турчин – прихильник залізної дисципліни, зробив жіночий гандбольний Спартак 13-разовим володарем Кубка європейських чемпіонів, 20-разовим чемпіоном Радянського Союзу! Це єдина команда з ігрових видів спорту, яка занесена до Книги рекордів Гіннесса. Київський Спартак, а не футбольні Реал чи Барселона", – каже Сафіуллін...

Головного тренера національної команди затверджує комісія Міністерства спорту. Вже напередодні був очевидний конфлікт між Сафіулліним та Говоровою, які відстоювали своїх кандидатів. (На засіданні комісії був присутній міністр Гутцайт В. М.)

Равіль Сафович не намагався його загострювати, а лише попросив глянути об'єктивно на ситуацію. Він президент федерації, а отже, він відповідальний за результат. Тому логічно, щоб призначили тренером його кандидата. Адже за результат питатимуть із Сафіулліна, а не з Говорової чи комісії.

"Я комісії сказав, що легкій атлетиці потрібен суворий тренер, жорсткий, але справедливий, який налагодив би роботу в команді. І в мене прохання до вас – призначити тренером Апайчева. Я бачу, що ця людина профі у своїй справі й може досягти результату. Якщо я роблю все, щоб тримати на плаву федерацію, напевно, я маю робити ставку на того, кому довіряю. І відповідальність за належну атмосферу в колективі я беру на себе.

Загалом у мене було три пропозиції:

1. Призначити головним тренером збірної України Олександра Апайчева.
2. Апайчев сам призначає тренерів у спринті, метанні, стрибках тощо. Тобто приводить свою команду.
3. Укласти контракт із тренерським колективом на весь олімпійський цикл. Він має вивести команду на пік форми до Парижа-2024. А якщо вибирати тренера на рік, то в цьому я вбачаю повне нерозуміння організації процесу підготовки спортсменів або недовіру до кандидата (тоді навіщо такий тренер взагалі потрібний), а ще й корупцію.

На жаль, жодна з моїх пропозицій не була прийнята. Коли мені про це сказали, я одразу написав заяву про звільнення".

Лише після того, як Равіль Сафович подав у відставку, йому зателефонував міністр Вадим Гутцайт. Мовляв, що сталося? Чому? Забери заяву. "Я говорю: "Ти ж чудово знав, що є конфлікт у федерації. Чому раніше не дзвонив? Чому не запропонував сісти за стіл переговорів? І своїх рішень я ніколи не змінюю. Це зрада".

"Я не знаю, як з ними [Говорова Є.І. та Гутцайт В.М.] далі можна працювати після цього. Вони ж самі просили мене очолити федерацію, а коли у нелегкій боротьбі організація стала ставати на ноги, об'єднуватися – адже тільки таким чином можна вирішувати поставлені завдання, – враження, що вони зробили крок назад, щоб підставити підніжку... Чому? Я не знаходжу відповіді. Вважаю, що на міністра Гутцайта подіяла радниця Офісу президента Говорова. Думка Олени Іванівни виявилася вище за думку президента федерації.

Але ж ми скільки років разом працювали! Особливо з Вадимом Марковичем. Коли я був міністром, він прийшов до мене, після чого очолив олімпійську базу в Кончі-Заспі. Договір був укладений на 5 років, не на один рік.

Я підтримав Гутцайта після Олімпіади-2020, хоча багато хто називав її провальною, піддавали критиці дії міністра міністра, заради об'єктивності – необґрунтовано. У нас із Вадимом Марковичем були чудові стосунки, і він знав про існування конфлікту між мною та Оленою Іванівною у питанні вибору головного тренера, але нічого не зробив для його вирішення, навіть не спробував.

Знаєте, після цього я згадав відому цитату: "Врятуй мене Боже від друзів, а з ворогами я сам впораюся". Багато хто вважав, що вона належить Вольтерові. Історики підняли всі його праці, але не знайшли цього виразу. Приписували знаменитому полководцю Людовіка XIV герцогу де Віллару. А от на шаблі польського короля Яна Собеського було написано таке: "Бережись невірних друзів, а від ворогів я тебе захищу". Якби я знав про такий напис, мабуть, був би обачнішим у спілкуванні з олімпійським чемпіоном у цьому виді фехтування".

Після того, як Равіль Сафіуллін подав у відставку, разом із ним написали заяву ще п'ять людей, серед них і всі, хто має право підпису. Фактично припинялася діяльність федерації. "На засіданні Ради ФЛАУ мене просили залишитися. Але я сказав, що не змінюю своїх рішень. Хочу, щоб для міністерства це було уроком. Щоб вони зрозуміли, до чого призводять необдумані, на догоду комусь прийняті рішення. За статутом я мав призначити наступника до виборів. Але я запропонував це зробити Раді ФЛАУ. І вона не обрала виконувачем обов'язків Говорову як першого віцепрезидента! Хоча перед цим Говорова написала заяву, що вона розпочинає роботу. Отже, члени Ради ФЛАУ оцінили дії Олени Іванівни!"

Наразі федерацією керує віцепрезидент – Євген Ігорович Пронін.

На засіданні Ради ФЛАУ був присутній народний депутат із фракції "Слуга народу" Георгій Мазурашу. Після закінчення він пропонував мені сісти за стіл переговорів з Говоровою, на що я відповів категоричною відмовою, мені нема про що більше говорити з Оленою Іванівною.

Комічність ситуації полягає в тому, що за кілька тижнів після свого обрання Михайло Хмель відмовився від посади головного тренера, пославшись на сімейні обставини.

"І тепер у мене питання до комісії, Говорової та міністра. Коли ви обирали тренера, ви з ним спілкувалися чи ні? Якщо так, то чи йшлося про легку атлетику України? Ви знаєте, що його родина в Голландії? Ви питали, де він житиме під час роботи – в Україні чи Голландії? Хто відповість за таку "ефективну" роботу комісії, оплачену платниками податків України?"

"Говорова, як радник Офісу Зеленського з питань спорту, і Гутцайт, як міністр молоді та спорту, стоять на чолі спортивної піраміди нашої країни. Вони повинні робити все, щоб спорт, а отже, і федерації розвивалися, однак їхні дії мало не зупинили діяльність Федерації легкої атлетики України. Потрібно віддати належне членам Ради ФЛАУ, які не дозволили це зробити. Мабуть, з помсти за незговірливість міністр пригрозив ФЛАУ не продовжувати договір про проведення експерименту, який дає змогу федерації самостійно планувати свою діяльність. Що це? Показати, хто в домі господар? Слід було б покаятися за те, що за 2,5 року до Олімпійських ігор "завдяки" Міністерству молоді та спорту Федерація легкої атлетики залишилася без головного тренера, а не зводити з нею рахунки".

За словами Равіля Сафовича, не лише у легкоатлетів проблеми. Вони є і в інших федераціях.

"До мене заходив Микола Мільчев. Олімпійський чемпіон-2000, учасник чотирьох Олімпіад у стендовій стрільбі, він ніс прапор України на відкритті Ігор у Ріо-2016. Скаржився, що у них у федерації конфлікт. Якийсь бізнесмен під Києвом збудував стенд і уявив себе царем, мовляв, тепер усі змагання проходитимуть у нього, інакше він зніме Мільчева з посади головного тренера, Мільчев іде до міністра з проханням розібратися, на що йому рекомендують звернутися до поліції.

Звернулась Асоціація кінного спорту, розповіла про розбіжності в їхній федерації і подальше заслуховування цього питання на комісії в Мінспорту. Я розповів про це міністру спорту та його першому заму, просив їх вислухати і ухвалити об'єктивне рішення, що допомогло б погасити конфлікт і сприяло б розвитку цього виду спорту. Так вони і зробили, дуже уважно вислухали протягом... аж 3 хвилин – і відмовили. Асоціація з таким підходом не змирилася і, звернувшись до судових органів, на сьогодні виграла близько 10 судів!

Місія міністра полягає у тому, щоб вирішувати такі проблеми. Посадити за стіл переговорів зацікавлені сторони та вирішити конфлікт. Так, може, і треба буде звернутися до поліції, але тільки тоді, коли буде вичерпано всі можливості.

А невтручання та небажання розбиратися призводить до таких наслідків".

"Окремі наші функціонери дуже вузько розуміють, що таке чистота в спорті. Це не тільки відмова від вживання заборонених препаратів. Ставлення до людей, тон розмови з ними – це теж чистота спорту! Пост міністра, посада радника Офісу президента – це все тимчасово, куди важливіше залишатися людиною, чесною, справедливою та благородною, щоб завтра не соромно було дивитися в очі один одному!"