17-річна героїня чемпіонату Європи Софія Лискун: "Я чекала весь рік на відпустку. На море поїду"

Позаду три дні київського чемпіонату Європи, і Україна лідирує в медальному заліку з двома золотими і однією срібною нагородами! Ділимо 1-ше місце з Німеччиною. Ми очікували, що вдома "синьо-жовті" зачастять на подіумі. Але відразу два титули для багатьох стали сюрпризом.

КУСАТИ? Дуже хотілося добути відсутню олімпійську ліцензію на Токіо-2020 на жіночій вишці тут, щоб було менше переживань наступного сезону, коли квоти розіграють на Кубку світу. Але знаючи про травми 17-річної Софії Лискун, за щастя було б і просто потрапляння на п'єдестал. У Софії ж були інші плани: чітко відпрацювала майже всі стрибки – тільки на 2-му трохи не встигла випростатися перед входом в воду. На третій українка виходила після росіянки Бєляєвої, яка так і не зістрибнула з вишки: двічі зірвала стійку, за що їй вліпили нуль балів. У Софії наступний візит теж був зі стійки, і весь зал завмер в нервовому очікуванні – як б не повторила помилку Бєляєвої. Але обійшлося – ще одне фантастичне виконання. Як не дивно, найкраще у неї вийшли найскладніші елементи – з коефіцієнтом 3,2. А тих, що легше, вистачило, щоб закріпити "золото" з відривом в 25,5 бала від голландки ван Дуйн.

Після нагородження Софію, яка світилася від щастя, раз у раз просили позувати з медаллю. "А, надіти її треба? Я думала, вона так полежить". Потім ще і вкусити її запропонували, але стрибунка відмовилася: "Таким не займаюся". На перемогу налаштовувалася давно: "Я за тиждень або дві дала собі чіткий розпорядок – виграти Європу. Не стрибала довгий час. За тиждень до змагань зробила всі стрибки і знову перестала підніматися на десятку. І тільки на розминках на старті почала. Я не роблю акцент на травмах – просто стрибаю і роблю що можу. Перед останнім стрибком не знала, що я лідер: не дивлюся на табло під час змагань. Зрив росіянки на мене не вплинув. На минулому чемпіонаті Європи я була в її ситуації: теж падала зі стійки. Так буває". Тепер не дочекається закінчення ЧЄ: "Я чекала весь рік на відпустку. На море поїду".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПЕРЕДЧУТТЯ. Для Лискун це 2-ге "золото" ЧЄ в кар'єрі – після командного 2018-го в Глазго. А ось Вікторія Кесар і Станіслав Оліферчік так високо заскочили вперше. Наш мікст-дует взяв дебютний європейський титул, обігравши німців Тіну Пунцель і Лу Массенберга, які в липні виграли в цій же дисципліні "бронзу" ЧС. Після трьох стрибків пари йшли з однаковими балами, але в підсумку вперед вирвалися українці. "Відчуття було: нарешті-то! Адже дві попередні Європи у нас то "бронза", то "срібло" були, – ділилася Вікторія. – Щоразу, коли якась невдача, опускаються руки. Не знаю, як я знаходжу сили знову йти до цього басейну і робити ті ж самі стрибки. Напевно, мені це просто подобається ".

Такі ж почуття були і у Станіслава: "Задоволений, що з 3-го разу ми змогли добути "золото". Домашня арена мотивує. Але і не хочеться помилитися в рідному басейні, підвести тренерів, публіку, родину. У мене зранку було передчуття , що ми виграємо". Віка також розсекретила свою звичку під час турнірів: "Стас вже звик, що я на змаганнях співаю якусь нову пісню". От тільки ніяк не могла згадати, яка саме крутилася тут – щось з реклами. Підтримати Стаса приїхали мама і сестра, партнерка ж розвела руками: "А у мене батьки на роботі".

НАБРИЗКАЛИ НА №2. З відходом зі спорту Іллі Кваші його коронка пустувати не стала. Вчора батл розгорівся на метровому трампліні – вигляді, де спортсменам найлегше окропити водою суворих суддів, які сидять у басейні. Особливо якщо ти стрибаєш з крайнього трампліну, як це робив швед Вінко Парадзік. "Срібло" тут зумів добути колишній партнер Іллі Олег Колодій. В останній момент його обійшов дворазовий призер ОІ Патрік Гаусдінг. Зірковий німець завоював "золото" вдруге за три дні і 15-те – в кар'єрі. Задавив фінальним стрибком, який був в рази складніше, ніж у Олега, і обігнав його більш ніж на 7 балів. Весь цей час зосереджений і серйозний німець нарешті розплився в усмішці, побачивши на табло вісімки і заповітну циферку "1".

З 2-м результатом кваліфікацію пройшов новоспечений чемпіон Європи Станіслав Оліферчік, але в фіналі "поплив" – лише 11-й. До слова, саме перед його першим стрибком один з охоронців почав з кимось голосно базікати. Обурені глядачі його тут же зашикали: після спецсигналу в залі повинна бути тиша, щоб не відволікати спортсмена від підготовки до стрибка.

"Це моя перша срібна медаль на метровому трампліні, і є поки найвищим результатом. Я задоволений, – поділився Олег Колодій. – Вдома дуже важко виступати, тому що на тебе приходять дивитися багато глядачів, і тягар відповідальності лежить. До останнього стрибка не бачив, на якому місці я йду. Чому оцінки нижче, ніж у медалістів минулих років? Моє завдання – стрибати. Це краще у суддів запитати, чому так оцінюється чемпіонат Європи зараз. Якість стрибків не відрізняється від попередніх. Щоб стати першим, трошки не вистачило якості 2-го стрибка на вході: я розслабився і сильно набризкав. І коефіцієнт в останньому стрибку був дуже низький – 2,6. Поставили в кінець, тому що найлегший: щоб не так сильно напружуватися. Після запригу Ілля Кваша відразу ж мене привітав. Надіслав повідомлення, сказав: "Молодець, давай далі борись".