Недовіра до українського паспорта, сонні волонтери і аварія: наші пригоди в Кореї

9 лютого 2018, 17:14

Любомир Луканюк Любомир Луканюк

Наш кореспондент прибув на Олімпіаду в Пхенчхан

Після дивовижної екскурсії по Риму, далі все пішло шкереберть. Неприємності почалися на реєстрації. Представниця авіакомпанії довго дивувалася, як можна українцю потрапити до Італії без шенгенської візи в біометричному паспорті. Тривалі гортання Тіматіка (база даних, що містить інформацію про документи, необхідні пасажирам, які перетинають державні кордони), гортання паспорта.

Реклама

Нове запитання: "Де корейська віза?" Перегляд з великими очима акредитації, що дає право на в'їзд. Знову гортання Тіматіка. А час-то тікає... Покликала колегу, довго обговорювали, схоже, не тільки мій рейс, а й дітей, коханців, погоду. А час-то тікає... Дзвінок супервайзеру. Прохання підійти через п'ять хвилин. Покликала, переписала адреса в Кореї. Сказала, що зв'яжуться з оргкомітетом Пхенчхана-2018. Дзвінки... Очікування... А час-то тікає. О диво, мені друкують посадковий талон. І треба бігти стрімголов. Ось-ось закінчиться посадка. Чи не останнім заскакую на борт. Хух... Можна видихнути. Попереду 11 з половиною годин польоту назустріч сонцю.

Помітив карту польоту, облітаємо Україну – хоча через батьківщину було б швидше. Шкода...

img_20180208_180751_hdr_01

Потім шикарне зоряне небо над тайгою, метеоритний дощ, дивовижний світанок, перші промені сонця... Море, вкрите кригою, острови, Корея...

Реклама

img_20180209_003923_hdr

Прохід карантину, паспортні процедури... Здавалося, країна, яка так довго хотіла прийняти Олімпіаду, повинна все зробити в оргплані так, що голки ге підточиш. Але поки що головні люди Олімпіади-2018 – волонтери – розчарували. Ніяких olympic line, як на інших Іграх, сліду немає. Ніхто нічого не знає. Коли після довгих ходінь знаходжу інфоцентр, видають квитки на поїзд. З обов'язковою умовою – самі посадять до вагона. До відправлення хвилин 40. Чекаю. За 10 хвилин до відправлення звучить команда: "Побігли, запізнюємося". З валізами по головах, через ліфти, ескалатори, сходинки. В останній момент заскакуємо до вагона. Питання: "Чому раніше не стартувати?" – риторичне. Як і всі решта...

img_20180209_032126_hdr

Поїзд швидкісний, спеціально запущений до Ігор. розганяється до 300 км/г. За дві години перетинає всю країну від Жовтого до Японського моря...

img_20180209_151122_hdr

В тренді
Пережив катастрофу шатла і повернувся в космос через 30 років: неймовірна історія м'яча
Реклама

Каннин. Нижній кластер. Після годинних поневірянь по пропускних пунктах для активації акредитації, висуваюся у верхній кластер до прес-центру.

Автобус один, другий, третій. Волонтер просить пристебнутися. Викликає подив, хто в Україні пристібається? Але ми законослухняні. І буквально хвилин через п'ять автобус потрапляє в аварію. Різко гальмує на великій швидкості, але все ж чіпляє огорожу. Від розбитого носа рятує ремінь безпеки.

В автобусах 50-дюймові плазми, де крутиться церемонія відкриття Олімпіади-2018. О, Олена Підгрушна несе прапор. Аплодуємо.

А коли на арену виходить голий лижник з Тонги, вся жіноча половина верещить від задоволення...

Знайомство з прес-центром теж сумне. Одна його частина абсолютно порожня. В іншій багато чого не працює. Навіть робот-прибиральник у куточку нудьгує. 

Реклама

0001_75

Позитиву додали лише роботи-рибки, які плескалися в акваріумі.

Але перше враження часто буває помилковим. Завтра буде перший день знайомства з містом, перші старти і медалі. Буде веселіше.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти