Захисник "Шахтаря" Бутко: "Скидаєш бронежилет – і ніби летиш в повітрі"

Перед завтрашнім матчем з "Фейєноордом" 26-річний захисник "Шахтаря" Богдан Бутко розповів нам про свій номер, відмову від гірських лиж, заробітки на тесті Купера, поради Срни, футболку Халка, швидкість Тайсона і складнощі матчів ЛЧ.

- Богдане, ти виріс в Донецьку. Пам'ятаєш, коли найперший раз дивився за грою "Шахтаря" вживу?

- Коли вступив до ДЮСШОР, це ще до клубної Академії було, часто ходив на матчі першої команди. Бувало, нас і як болбоїв залучали. Пам'ятаю, наприклад, подавав м'ячі, коли "Шахтар" в Лізі чемпіонів обіграв лондонський "Арсенал" – 3:0 (листопад 2000 року. – Авт.). Хороша тоді була команда: Зубов, Тимощук, Воробей, Ателькін, Вірт в воротах. Мені після того матчу особливо сильно захотілося грати в "Шахтарі".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- А пам'ятаєш, на що ти витратив свою найпершу футбольну зарплату?

- Ну, це була ще не зарплата, а стипендія, яку нам платили в Академії. 2005 року, коли я туди поступив, мені платили щось близько 420-425 гривень, зараз вже точно не пригадаю. А найперші отримані гроші я витратив на покупку класних бутс. Але моїх грошей не вистачило, ще й батьки додали.

- А коли ти дав своє найперше інтерв'ю?

- Так одразу й не пригадаєш (задумавшись). Швидше за все, це сталося під час юнацького Євро-2009 в Донецьку, де ми стали чемпіонами.

- Але для тебе той турнір видався швидкоплинним – всього дві гри в групі, потім серйозна травма.

- Так, в першій грі турніру, проти Словенії, я замінив Люльку, який порвав "хрести". А вже в наступній грі, з Англією, і сам отримав розрив бічної зв'язки коліна. У нас взагалі на тому чемпіонаті просто епідемія травм була, якийсь злий рок. Травма – це взагалі завжди образлива справа. Дивишся футбол з трибуни, переживаєш за хлопців, а допомогти нічим не можеш. А в моєму випадку було образливо удвічі: матчі адже проходили вдома, в Донецьку, на стадіон мене приходили підтримати батьки, друзі, а я – не на полі, а в лазареті.

- Ти дебютував у Прем'єр-лізі в сезоні-2010/11, виступаючи на правах оренди за "Волинь". В цей же час там закінчував кар'єру Владислав Ващук. Дивився на легенду знизу вгору чи намагався поводитися як з рівним?

- Звісно, я до нього ставився з великою повагою. На тренуваннях з ним працювалося дуже цікаво. Він у нас тоді був, по суті, граючим тренером, таким дядьком для нас: стежив за нами і на поле, і в побуті. У кожній команді мАє бути така людина. Для молодих це дуже важливо і потрібно – завжди мати перед собою такий приклад для наслідування.

- Багато доводилося чути про незвичайні методи, які застосовуються Віталієм Кварцяним на тренуваннях "Волині". Це правда, що він вас в бронежилетах змушував бігати?

- Так було. Я таке на собі теж відчув. Але у мене з "фізикою" завжди був порядок, тому якимось шоком це не стало. Тим більше, ми ж не все тренування в броніках пахали, надягали їх, тільки коли бігли трикілометровий крос лісом.

- І потім в іграх дійсно з'являлася легкість?

- Так вона відразу ж під час тренувань з'являлася (посміхається). Скидаєш бронежилет, починаєш ігрові вправи, і таке відчуття, що ноги землі взагалі не торкаються, як ніби в повітрі летиш. Але потім наслідки цих навантажень все-таки давалися взнаки, особливо спина "підсаджувалася".

- Можна сказати, що з усіх команд, де ти грав, саме у Кварцяного були найважчі тренування?

- Я б не сказав. Микола Петрович Павлов в "Іллічівці" нас теж пристойно навантажував, особливо на зборах. Він дуже любив біговій тест Купера (за 12 хвилин потрібно пробігти якомога більшу відстань. – Авт.). При цьому існувала система заохочень і покарань: троє тих, хто показав найгірші результати, платять трьом першим. Фігурували суми в $ 200-300. Я теж кілька разів вигравав, платити ж самому не доводилося. Напевно, після "Волині" мені було трохи легше, ніж іншим (посміхається).

- За головну збірну країни ти дебютував у вересні 2011 року, в товариському матчі з Уругваєм в Харкові, четвертою командою світу за підсумками ЧС-2010. Проти кого-то довелося грати персонально?

- Проти мене на фланзі тоді грав Крістіан Родрігес з мадридського "Атлетіко". Непросто мені, звісно, довелося. Але якщо налаштовуватися на певну гру і викладатися за максимумом, то можна з усіма грати.

- Ти граєш в "Шахтарі" під другим номером. Для тебе він з чимось пов'язаний чи ти взяв те, що запропонували?

- Ні з чим не пов'язаний, просто був вільний номер, який вважається класичним для правого захисника, як "одиниця" для воротаря.

- А знаєш, що твій номер більше 10 років був в команді безхазяйним: після зільнення 2005-го румуна Косміна Беркеуана його так ніхто і не брав?

- Так, я чув про це. Але це й не дивно. Адже весь цей час основним правим захисником в "Шахтарі" був Срна, а він завжди грав під 33-м номером.

- А кого ти вважаєш найкращим правим захисником у світовому футболі?

- Не оригінальничатиму: мені дуже подобається Дані Алвес.

- Цього року ти спускався на День шахтаря до шахти і там навіть понабивав м'яч. Пам'ятаєш, в яких найскладніших умовах тобі доводилося проводити реальний матч?

- Пам'ятаю, як зараз, цю гру: я з "Волинню" приїхав грати до Луганська проти "Зорі". Поля там, можна сказати, взагалі не було. Лежав шар мокрого снігу, а під ним – просто лід, і жодного натяку на траву. Незрозуміло, чому той матч не перенесли, але грати було взагалі неможливо.

- Під землею ти побував. А які ще екстремальні штуки ти випробував у своєму житті? Можливо, стрибки з парашутом?

- Свого часу любив гірські лижі. Але потім сказав собі: "Досить!" Оскільки це дуже ризиковане захоплення. Зробив незручний рух – і можеш отримати травму.

- А ось на зборах перед Євро-2016 тренери збірної України проводили серед вас змагання з картингу. Там у тебе успіхи були?

- Так, і непогані: вийшов до фіналу і посів підсумкове третє місце.

- Ти якось говорив, що багато в кар'єрі футболіста вирішує дружина. Сам-то давно одружився?

- Два з половиною роки тому, але знайомі з дружиною вже років 9 або 10. Ми з Катею земляки, обоє родом з Костянтинівки, але ще дітьми переїхали до Донецька, там вже і познайомилися – жили в одному районі

- Дружина на стадіон часто ходить?

- Ні, зараз їй не до цього. Весь час забирає дитина – синові зараз рік і три місяці. Няня нянею, але вечорами, я вважаю, з дитиною повинна знаходитися мама.

- Як звуть спадкоємця?

- Мілан.

- Незвично. Чому саме так?

- У Андрія П'ятова одну з дочок звуть Мілана. Нам з дружиною це ім'я дуже сподобалося. Вирішили, якщо народиться дівчинка, назвемо її саме так. Але народився хлопчик, і став Міланом.

- Даріо Срна з відомих причин припинив свої виступи за "Шахтар", і ти отримав місце в основі. Напевно випробував двоїсті почуття?

- Мені, звісно, було дуже шкода, що з Даріо це сталося. Всі ми люди, сьогодні ти граєш, а завтра – травма, або, не дай бог, якесь нещастя в родині, або щось ще. Тому в такій ситуації ми все намагаємося підтримати Даріо. А то, що з-за того, що сталося тепер на мене покладено обов'язки основного правого захисника "Шахтаря", то я, якщо чесно, цього до кінця ще не усвідомив. Це так швидко все сталося.

- А взагалі Срна на правах старшого і досвідченішого партнера давав тобі якісь поради і настанови, як краще діяти на цій позиції в "Шахтарі"?

- Спеціально такі розмови не велися, хоча, звісно, бували моменти на тренуваннях, коли Даріо показував мені, як краще відкритися, як і куди віддати передачу. Але це були чисто робочі моменти.

- Одне з твоїх сильних якостей – підключення до атак з подальшою передачею до штрафного. Але складається враження, що цю твою функцію в клубі використовують не так часто, як у Срни. Така установка Фонсекі – більше уваги приділяти захисту?

- Ні, жодних установок немає. Я сам намагаюся діяти акуратніше, щоб не виникало проблем на моїй позиції. Я насамперед захисник і звик задавати собі запитання: "Хто робитиме твою роботу ззаду, якщо не ти?" Тож моє першочергове завдання – відпрацьовувати в обороні, а вже потім підключатися до атак.

- У матчі проти "Манчестер Сіті" ти протистояв Лерою Сане, який носиться по флангу, як ракета. Він тебе сильно вимотав?

- Ну, в першому таймі, поки була свіжість і ми грали щільно і компактно, я почувався цілком нормально. А після перерви "Шахтар", пропустивши гол, почав розкриватися, у них з'явилися зони, вільний простір, і було вже важче.

- З кимось обмінювався футболками після "МанСіті" і "Фейєноорда"?

- Після "Сіті" як раз з Сане футболками і помінялися. А з "Фейєноордом" обійшлося без обміну.

- А взагалі, футболки суперників збираєш?

- По можливості, як виходить. Але без фанатизму.

- Чия футболка в твоїй колекції найкрутіша?

- Ну, футболок Мессі і Кріштіану у мене точно немає. Коли грав в "Амкар", помінявся з бразильцем Халком з "Зеніту" і з голландцем Квінсі Промесом з "Спартака".

- Позаду половина групового етапу ЛЧ. Як ти думаєш, в повторних поєдинках з тими ж суперниками "Шахтарю" доведеться простіше чи, навпаки, складніше?

- Однозначно складніше. Все-таки спочатку десь могла бути якась розслабленість, недооцінка. А зараз всім потрібно вирішувати свої завдання, і ціна кожного очка дуже велика.

- Якби в "Шахтарі" відбувалися змагання на швидкість бігу, хто б переміг?

- Напевно, все-таки Тайсон. Я? Думаю, зміг би увійти до п'ятірки лідерів.

- Андрій П'ятов – найкращий воротар в Україні щодо гри ногами. Ви його якось спеціально на тренуваннях натаскувати?

- Ну, наші воротарі завжди на тренуваннях грають з нами нарівні в квадрати і виконують всі ігрові вправи. Сучасний футбол такий, що воротар просто зобов'язаний добре грати ногами.

- Нещодавно знаменитий спринтер Усейн Болт заявив, що починає футбольну кар'єру. Є якісь знаменитості не зі світу футболу, з ким би тобі було цікаво зустрітися на футбольному полі?

- Цікаво було б зіграти з зірками, наприклад, естради. Он, я бачив, Джастін Бібер якось взяв участь в тренуванні "Барселони". А що стосується Болта, я почитав його інтерв'ю і не зрозумів, навіщо йому це потрібно. Після такої фантастичної кар'єри в спринті, де він був реально найкрутішим, досягти таких же висот у футболі він точно не зможе. Ну ладно, грав би просто так, собі на втіху, десь на аматорському рівні, але він же хоче піти в професіонали. Не розумію таких стрибків з однієї справи до іншої.

- Ти на "Донбас Арені" встиг пограти?

- Так, і не раз. Приїжджав туди з "Волинню", з "Іллічівцем", грав на Євро-2012 в складі збірної України. Є мрія – колись зіграти там і в складі "Шахтаря". Але коли це буде... (важко зітхає).

Нагадаємо, матч "Шахтар" – "Фейєноорд" відбудеться в середу, 1 листопада, у Харкові на стадіоні "Металіст". Початок матчу – о 21:45. Наш сайт проведе текстову онлайн-трансляцію матчу.

Раніше стало відомо, що "Фейєноорд" запросив 100 кг льоду і 40 рушників на матч з "Шахтарем". Після матчу футболісти "Фейєноорда" переночують в Харкові і вилетять до Голландії о 11:30 в четвер.

Нагадаємо, що два тижні тому в Роттердамі "Шахтар" обіграв місцевий "Фейєноорд" – 2:1.

Голова комітету національних збірних Федерації футболу України Мирон Маркевич впевнений, що донецький клуб здолає голландців і в Харкові.