Вперше жінка судила матч Ліги Європи. Ми бачили його на власні очі

Вчора в Англії відбувся історичний поєдинок: вперше матч групового етапу Ліги Європи довірили судити арбітру-жінці. Зі своїм завданням вона впоралася добре: була непомітна на полі, що й вимагається від арбітра високого класу. Ми подивилися матч "Лестер" – "Зоря" з трибуни. Та про все – по порядку ...

І "Зоря", і "Лестер Сіті" надають великого значення виступам на єврокубковій арені. Клуб з Луганська – за традицією, що склалася в останні роки, причому йдеться не тільки про престиж – необхідність латати дірки в бюджеті за рахунок преміальних в Лізі Європи ніхто не відміняв.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А що стосується "Лестера" – він радий кожній нагоді збагатити свою історію, поповнюючи власний єврокубковий реєстр, і якщо іншим представникам найсильнішої європейської ліги другорядний турнір УЄФА здається тягарем, то "Лестеру" він – в радість.

Англійці підготувалися до старту в Лізі Європи солідно. На видному місці в просторому клубному магазині (який, незважаючи на недопуск уболівальників, був відкритий до сьомої вечора, і там були раді кожному відвідувачу!) красувалися актуальні сувеніри – гарний якісний вимпел з емблемами суперників в ЛЄ 2020/21, чашка з тієї ж серії, подарунковий набір "Ліга Європи" в пакеті – з вимпелом, чашкою, і програмою.

О, шикарна програма до групового турніру Ліги Європи – таке собі диво поліграфічної техніки! 84 сторінки в журнальному форматі, і вісім з них присвячені поданням нашої "Зорі".

Розворот – про головних дійових осіб суперника, рубрика "Ключова трійця": Микита Шевченко, Віталій Вернидуб, Владислав Кочергін – англійці знаються на цьому!

І поруч красується головна, на їхню думку, "зірка" – Владлен Юрченко. Та тут вони, по-моєму, погарячкували, адже ми знаємо – головна "зірка" "Зорі" перебуває на тренерському містку. Але й Віктору Скрипнику у виданні "Лестера", само собою зрозуміло, присвячений окремий матеріал.

Якби не злощасний карантин, трибуни стадіону з кумедною назвою "Імені королівської енергії" (King Power Stadium) вчора були б забиті під зав'язку. Порожня арена – сумне видовище, яке вже там свято футболу. З іншого боку, що вимагати від стадіону? Порожній Лестер, порожній Бірмінгем, напівпорожній Лондон. Порожня Англія ...

Колінопреклоніння, що стало у Великій Британії обов'язковим елементом перед початком матчу ("Black Lives Matter"), гості з української Прем'єр-Ліги за прикладом господарів з англійської Premier League виконали на ура. Але пролунав стартовий свисток, і, чим далі в ліс, тим ставало ясніше – знайти щось спільне у сьогоднішніх суперників – завдання непросте.

У бажанні досягти позитивного результату луганчанам не відмовиш – "Зоря" намагалася комбінувати, йшла вперед напролом, в результаті навіть відсоток володіння м'ячем у неї виявився вищим за лестерівський. Хто знає, як би закінчився матч, зумій реалізувати божевільний шанс і відкрити рахунок Кабаєв, який увірвався в середині першого тайму справа один на один з воротарем в штрафну, але Владислав не зміг підняти м'яч над Каспаром Шмейхелем.

Сценарій розвернувся в іншому напрямку – на кінець півгодини "Зоря" отримала безглуздий гол після того, як Барнс закрутив м'яч у дальню штангу, і гравці, що скупчилися у воротарській, буквально заштовхали в ворота.

Українська команда не знітилася, могла зрівняти рахунок. Так, на 41-й хвилині Кочергін намагався закинути за комір Шмейхелю, який невдало вибив м'яч, – та не влучив у ворота. І перед самою перервою наші отримали другий – Барнс, як колобок втік від усіх захисників, які чомусь розступилися, опинився один перед Шевченком, і не залишив голкіперу "Зорі" жодних шансів.

На другий тайм футболісти "Зорі", вочевидь, переживши рознос від тренера і налаштувавшись рішуче, вийшли хвилини на дві раніше за опонентів, які спочивали на лаврах. Було видно, українці хотіли переломити хід поєдинку. Але не змогли. А коли Дмитро Іванісеня буквально подарував м'яч Іхеаначо, "Лестер" остаточно оформив розгром – 3:0.

І, треба сказати, якби не героїчні підкати Ловро Цвека і Віталія Вернидуба, підсумковий рахунок міг бути й більшим ...

Вперше в історії європейських клубних турнірів суддею в полі була представниця прекрасної статі – Стефані Фраппар. Щоправда, на лініях "французькій Монзуль" допомагали чоловіки – зібрати повноцінну жіночу бригаду арбітрів, за прикладом українок, французи, мабуть, не змогли.

Мініатюрна Фраппар спритно пропускала м'ячі, що летіли в її бік, була не дуже помітною на полі – прекрасно для рефері! Не помітила вона і два пенальті, але по одному в кожен бік, що не так страшно.

А наприкінці першої половини зустрічі Стефані забула про додані нею ж 2 хвилини, давши під сміх журналістів свисток на перерву. З ким не буває! Проте приплюсувала їх до другого тайму. Зрештою, на результат матчу ці дрібні похибки вплинути ніяк не могли ...

Огляд матчу "Лестер" – "Зоря" 3:0

Статистика матчу "Лестер" – "Зоря"

• 46% – 54% володіння м'ячем
• 17: 7 удари в бік воріт
• 5: 2 удари в створ воріт
• 6: 2 кутові
• 1: 2 жовті картки
• 443: 541 всього передач
• 373: 439 точних передач
• 62:51 атаки