Українським футболістам платили зарплату краденими авто

Біткоін докотився вже і до спорту. Хокеїст данського "Рунгстеда" Микола Розенталь стане першим в світі профі-спортсменом, хто отримуватиме зарплату в цій стрімко зростаючій віртуальній валюті, що напередодні подолала рубіж в $ 20 тисяч за один Bitcoin. Втім, нашим спортсменам отримувати з/п неживими грошима – не звикати. "Сегодня" згадала, як це було в найбагатшому для України виді спорту – футболі. І прикинула, чи проникне біткоін і туди.

"1991-го я закінчував кар'єру гравця в досить забезпеченій на ті часи команді – "Темп" (Шепетівка), – розповів нам екс-тренер "Таврії" Олег Федорчук. – Ми виходили до вищої ліги чемпіонату України. Так премії за деякі ігри нам виплачували черевиками, імпортними туфлями. Пам'ятаю, один матч виграли в Закарпатті, так жіночими чобітьми розраховувалися. У нас був в команді один хлопець на прізвисько Чичиков. Він найхитрішим виявився – брав зарплату і премії цеглою (у власника клубу було кілька цегляних заводів). Так за рік два будинки побудував! І ми потім зрозуміли, як ми прорахувалися – чоботами брали, а треба було цеглою. Ось це був справжній бізнесмен. Такий був час. Мені, наприклад, коли я йшов, клуб погасив борги кухнею і кахлем. Але займатися перевезенням було лінь, і я залишив це добро в клубі. Були випадки, давали замість грошей автомобілі. Одному відомому футболісту в Івано-Франківську на початку 90-х видали підйомні машиною, він приїхав до Києва і там дізнався з преси, що це авто – крадене. І в Шепетівці, і в Криму так було. Так часто-густо. Давали авто, але просили за межі області не виїжджати... Негласна премія тоді найкращим командам була – поїхати на матч або збори до багатої країни: для вищої ліги – до Італіїю, Франції. Для другої ліги – до Африки. І це була можливість заробити. Береш з собою золото, продаєш там, а на ці гроші привозиш сюди джинси і тут їх вже збуваєш. Навіть гравці збірної стояли на базарі. І це не вважалося непристойним. Пам'ятаю свою поїздку з "Динамо" (Біла Церква) – а ми були в структурі київського "Динамо" – на збір до Італії 1990-го. Набрали з собою командирських годинників, матрьошок. Заходимо до італійських магазинів – а вони заповнені цим добром. Виявляється, перед нами там був основний склад київського "Динамо", і вони стільки матрьошок привезли, що наш товар виявився вже нікому не потрібен".

Екс-тренер донецького "Металурга", "Металіста" і "Маріуполя" Олександр Севідов на початку 90-х грав за луганську "Зорю". "Нашим спонсором була фірма МАЛС, яка виробляла ігрові автомати, – каже Севідов. – Але її офіс був в Москві, після розвалу Союзу зв'язки обірвалися, ми кілька місяців сиділи без зарплат, а потім нам оголосили: "Можемо розраховуватися товарами". Ми погодилися – краще так, ніж взагалі нічого. Пропонували настінні килими, чоловічі сорочки та сорочки з короткими рукавами, електрофени. Наприклад, моя ставка в клубі була, умовно кажучи 1000 купоно-карбованців. Після перерахунку в цю суму вписувалися один килим і одна сорочка або два фени і три сорочки. Я прикидав, що мені потрібніше, і віз додому. І так всі, включаючи головного тренера Анатолія Куксова. Куди поділи? Я особисто не продавав – прилаштовував по родичах і знайомих. А деякі з хлопців, знаю, носили на ринок, до комісійних магазинів, щоб виручити якісь гроші. Сучасним футболістам цього не зрозуміти. Але нічого, якось вижили".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але і в наш час оплата натурою існує. "Чув, в одеському "Чорноморці" з гравцями кілька років тому, коли криза грянула, розраховувалися квартирами, – каже Федорчук. – Справа в тому, що власник клубу Клімов є великим забудовником. Футболісти були таким розрахунком задоволені. Хтось робив ремонт і здавав житло. Знаю, що і в ФК "Полтава" президент клубу має будівельний бізнес. І в вигляді заохочення давав гравцям квартири в кредит на пільгових умовах. Теж ніби плата".

"Стосовно біткоіна, то, в моєму розумінні, ця валюта використовується для легалізації сумнівних засобів, коли складно відстежити адресата. Але якщо хтось із криміналу, терористичних організацій засвітиться в її оборотах, це джерело відразу ж накриють по всьому світу, – вважає Федорчук. – По-моєму, життя у біткоіна буде недовгим".

Нагадаємо, що раніше ми писали про зарплати наших легіонерів: більше всіх отримує Ярмоленко.