Рінат Ахметов згадує перемогу в Кубку УЄФА: "За нас переживала вся Україна"

Десять років тому, 20 травня 2009 року, незалежна Україна отримала свій перший і поки єдиний футбольний євротрофей: "Шахтар", перемігши у фіналі німецький "Вердер" (2: 1), став володарем Кубка УЄФА. Президент "Шахтаря" Рінат Ахметов – про історичну перемогу "гірників".

"Я пам'ятаю той склад: П’ятов, Чигринський, Кучер, Срна, Рац, Левандовскі, Фернандіньо, хоча до цього завжди грав Гай, Вілліан, Ілсіньо, Жадсон, Адріано. Мірча Луческу, коли ми з ним розмовляли в день фіналу, від нього йшла впевненість. Він каже: "Президенте, я впевнений, що ми виграємо Кубок УЄФА". Але я теж вірив. Я теж вірив, що ми в змозі завоювати Кубок УЄФА. Я пам'ятаю, коли ми їдемо на стадіон, і там виявилося багато уболівальників Вердера, але коли я прийшов на стадіон і подивився, виявилося, що наших уболівальників теж було дуже багато. За що їм величезне спасибі. У мене тремтіння по тілу, дуже сильно переживав, дуже сильно хвилювався. Я тоді порушив всі прикмети. Я тоді надів костюм, приїхав в клубному костюмі. І думав: до чого б це, чому я порушив цю прикмету?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але ми дуже добре почали гру. Адріано вже мав нагоду забити. Коли Рац дав передачу на Адріано і той забив гол, я підлетів: був щасливий. Ми 1: 0 повели. Я думав, що коли ми забили гол, і я підлетів, підстрибнув від радості, не потрібно було цього робити. Потрібно було сидіти мовчки і не радіти. Я подумав, що це щось від мене не те пішло.

Ми контролювали гру. Потім був необов'язковий штрафний біля наших воріт. На 34 або 35 хвилині. І бразилець Налдо метрів з тридцяти п'яти вдарив, і П’ятов не втримав м'яч. І рахунок 1: 1. Нічого хорошого на адресу П’ятова я тоді не думав. Як такий м'яч можна було пропустити? Все погане, що можна було сказати на адресу Андрія, я про себе говорив. Даріо, як справжній капітан, відразу підійшов і підтримав П’ятова, щоб не було мандражу. Ми відразу могли пропустити другий гол. Нам міг забити Пісарро. Нам тоді пощастило.

Другий тайм теж був дуже важким. Вердер – команда потужна і досвідчена, і в той час вона дуже добре грала. Ми могли виграти, могли програти, але ми все робили для перемоги. І Луческу був націлений на перемогу. Ми забили дуже красивий гол: Даріо віддає передачу Жадсону, і той забиває. І я вже не підлетів. Коли ми забили другий гол, я згадав, як почав аплодувати після першого гола, і ми пропустили. Другий гол ми забили – я вже сиджу мовчки, як ніби нічого не сталося. Ми повинні були забити ще один гол – у Вілліана був дуже хороший момент, він повинен був забивати. Не забив. А потім нас притиснули в кінці, і навіть гол забили після порушення правил. У мене пульс 180, переживаєш, хвилюєшся, дві хвилини йдуть, як два роки. Коли додають дві хвилини, здається, що годинник зупинився, час стоїть.

Якщо ви пам'ятаєте, до фіналу всі ігри я до кінця не дивився завжди бігав по вулицях, де б це не було – в Марселі, Києві чи Донецьку. Другий тайм я ніколи не дивився – у мене сил не вистачало залишатися на стадіоні. У Стамбулі я був до кінця, до самої останньої секунди. І точно я не планував вийти до команди і привітати її. Вийшов тому, що ми всі разом працювали на цю перемогу: тренерський штаб, гравці, масажисти, лікарі, весь менеджмент клубу. Ми всі працювали на цю перемогу. І звичайно, ми хотіли разом відсвяткувати цю перемогу на полі. Всі хотіли привітати один одного. Я хотів привітати футболістів, тренерів, вони хотіли привітати мене. Це було прекрасно. Це була дуже і дуже красива і яскрава гра, і всі наші вболівальники були щасливі. Звичайно, в кожній нашій перемозі величезна заслуга наших уболівальників. Це була наша спільна перемога, тому що ми всі мріяли перемогти.

Я пам'ятаю донецький аеропорт, там взагалі не було видно, де початок, де кінець – всюди вболівальники, всі йшли пішки в аеропорт, ніхто не спав. Тільки матч закінчився, і все пішки йдуть в аеропорт, щоб зустріти і привітати команду. За нас переживала тоді вся Україна. І це дуже важливо. Ті хвилини я буду пам'ятати завжди. Я зараз говорю, а у мене тремтіння по тілу. Незабутні ті хвилини. Такий історичний день 20 травня: "Шахтар" володар Кубка УЄФА. І ми дуже сильно працювали на цю перемогу. Ми вірили і працювали. І найголовніше – ми домоглися цієї перемоги".

Як повідомлялося раніше, зз чемпіонством "Шахтар" в Харкові після матчу з "Динамо" в найближчу середу привітають Maruv, Гайтана та Оля Полякова. Поєдинок "гірників" з киянами 22 травня розпочнеться о 19:36. В цей час відображений рік заснування "Шахтаря".