Любош Міхел: "З'явилася можливість приїхати в Україну і зустріти старих друзів з "Шахтаря"

Двохматчева дуель донецького "Олімпіка" і грецького ПАОКа, що стартує через тиждень, пройде під вивіскою "свої проти колишніх своїх". На провідних ролях в клубі з Салонік – екс-дніпряни Євген Шахов і Лео Матос, а одним з топ-менеджерів працює Любош Міхел, який багато років пропрацював в "Шахтарі". Словак, який прекрасно володіє російською мовою, погодився відповісти на питання "Сегодня".

- Пане Любош, за той час, що ви працюєте в ПАОК, вас називали і членом Ради директорів клубу, і виконуючим обов'язки президента, і гендиректором. Уточніть, що все-таки написано у вас на візитці?

- Спортивний директор і віце-президент клубу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Чи задоволені ви жеребом в Лізі Європи?

- Особисто я – так: у мене з'явилася можливість приїхати в Україну і зустріти старих друзів, з якими працював у "Шахтарі". Чи залишиться задоволений ПАОК, ми дізнаємося після матчів. Я вже багато років у футболі і навчився тому, що завжди треба поважати і вивчати кожного суперника. Хоча зрозуміло, що в цій парі ПАОК є фаворитом. Найголовніше для мене і для тренерів буде достукатися до голів футболістів, щоб вони підійшли до цих ігор зі 100-відсотковою концентрацією. Тому що суперник, який дебютує в єврокубках, буде налаштований на 120 відсотків. Якщо хочемо пройти далі, потрібно поставитися до "Олімпіка" з великою повагою.

- Ви в Греції вважаєтеся фахівцем з українського футболу, оскільки довго працювали в нашому чемпіонаті. Але, напевно, і для вас "Олімпік" є клубом-загадкою?

- Так, я бачив їх тільки в найпершій фазі становлення в Прем'єр-лізі. До того ж їх ростер постійно змінюється. Я знаю тільки Богданова і пам'ятаю їх воротаря з грузинським прізвищем (Махарадзе. – Авт.). Але це вже робота для нашої аналітичної групи: дізнатися якомога більше деталей про гру суперника. У всякому разі, гру "Олімпіка" з "Олександрією" вже дивилися і розбирали.

- За всіма розкладами ПАОК повинен був виходити в кваліфікацію Ліги чемпіонів, а не Ліги Європи. Ви спіткнулися на самому фініші грецького плей-офф, програвши у двох останніх турах. Важко в клубі сприйняли цю невдачу?

- Так, в минулому році ми виграли турнір за потрапляння до кваліфікації ЛЧ, хотілося повторити і в цьому. Але після виграшу Кубка Греції, а це був наш перший трофей за 14 років, хлопці трохи розслабилися, вирішивши, що виконали основне завдання на сезон. Плюс до цього пішли травми. Наприклад, в двох останніх матчах плей-офф через травму не грав наш основний воротар. Тобто було багато подій, які нам не допомогли... Ну так, було прикро. Але ми намагаємося не сприймати це як трагедію, сконцентруємося на Лізі Європи, щоб виступити тут якомога успішніше. Якщо команда пройде далеко, це може поповнити клубний бюджет на 15-20%. Тому тут питання не тільки престижу, але і доходу.

- У міжсезоння в ПАОК змінився головний тренер. Новий наставник Олександр Станоєвич вже встиг обжитися в клубі?

- Думаю, після зборів він має вже повне уявлення про команду. Спочатку він хотів поміняти ігрову схему, але збори показали, що з тим набором футболістів, який є, найкращий варіант – повернутися до минулорічної схеми. Зараз у нас дві позиції ще потребують підсилення, і потім, я думаю, команда буде дуже добре укомплектована.

- Що за позиції, якщо не секрет?

- Секрет (посміхається).

- Тоді трохи змінимо тему. В ПАОК важко забути російську мову, чи не так?

- Так, практикуюся майже щодня. У клубі російський власник Іван Саввіді, фінансовий директор і клубні юристи теж з Росії. З Женею Шаховим іноді спілкуємося, Лео Матос добре говорить по-російськи, так що практика є завжди.

- А як справи з грецькою?

- Не дуже, знаю кілька основних слів і фраз. Немає часу вчити. Тим більше що в Греції завжди можна домовитися англійською. І потім, після англійської, німецької та російської відчувається, що в голові більше не залишилося місця для ще однієї мови (посміхається). А якщо знайдеться, я її залишу для іспанської. У сучасному футбольному світі це дуже важлива мова.

- За півтора року життя в Салоніках ви вже перейнялися менталітетом жителів південного приморського міста з їх неквапливим і розміреним ритмом життя?

- Я вже усвідомив для себе, що місцеві живуть саме так. Але у мене такий характер, що так жити не виходить. Скажу більше: за півтора року тут я відпочивав всього днів п'ять. Роботи дуже багато: клуб – це великий організм, де постійно щось відбувається.

- Сім'ї в Салоніках подобається?

- Так. Дочка, якій зараз 16, вчиться в Салоніках в американському коледжі. За ці півтора року дуже добре вивчила англійську і трохи додала позитиву в свій світогляд. Я задоволений цим.

- А син живе в Словаччині?

- Так, веде там невеликий сімейний бізнес. У минулому році одружився, і в кінці вересня я вже стану дідусем. Лікарі кажуть, буде внучка.

- Як довго ще плануєте пробути в ПАОК?

- Я підписував контракт на три роки, до кінця 2018-го. Мене тут все влаштовує. Але футбольне життя така: є результат – людина на місці, немає результату – люди змінюються. Тому я не люблю будувати довгострокових планів. Головне отримувати задоволення від своєї роботи. Коли я прийшов в "Шахтар", думав, затримаюся там на 2-3 роки. А в підсумку пробув в Донецьку майже вісім років.

- Коли в останній раз наживо бачили гру "Шахтаря"?

- Навесні минулого року приїздив до Львова на 1/4 Ліги Європи з "Брагою". Вийшло, що заодно побачив і майбутнього тренера "Шахтаря".

- Фінал Ліги чемпіонів в Києві плануєте відвідати?

- На таку гру завжди непросто знайти квиток. Якщо вийде, то з задоволенням побуваю. Сподіваюся, що друзі в Україні допоможуть, знайдуть для мене квиток (посміхається).

- У наступному році вам виповнюється 50 років. Друзі та родичі вже починають цікавитися: "Любош, що ти хочеш отримати в подарунок на ювілей?"

- О, до цього ще далеко, майже рік. В принципі, коли є поруч сім'я, друзі і всі живі-здорові, це найкращий подарунок. У мене є робота, яка подобається, в матеріальному плані не скаржуся, дуже багато бачив у житті. Що мені ще потрібно? Головне, що є кохана дружина поруч, з якої ми вже майже 30 років разом, дочка, син. А народиться внучка – все буде взагалі чудово.