Київське "Динамо" вийшло у плей-офф Ліги чемпіонів!

Незважаючи на рішення УЄФА провести заключний матч "Динамо" у груповому турнірі ЛЧ без глядачів, НСК не виглядав безлюдним. На матч було акредитовано 178 журналістів у ложу преси і 68 фотокорів. Як розповів Богдан Булига з прес-служби "Динамо", не прийшло з них чоловік 30. Але ще на трибунах були кілька сотень людей за дозволеною УЄФА квотою клубів: адміністратори, технічний персонал і родичі, друзі футболістів. У "Динамо" на цей матч квота була 75 людей (одним з них був Андрій Шевченко, якого незабаром можуть включити в тренерський штаб збірної), у "Маккабі" – 275, ізраїльський клуб же не покараний. Ось вони-то і співали, і скандували весь матч так, що порожнім стадіон не можна було назвати. Від чого багато занервували: "Динамо" покарали двома матчами без глядачів і одним умовно. Чи не згадає тепер УЄФА про цей умовний? Причому напередодні, на передматчевій нараді з УЄФА, цей момент піднімався: раз матч без глядачів, оголосіть цим клубним "квотами", щоб не шуміли. Але оголосити щось можна – а ось гарантувати, що ті послухаються ... Втім всі в цей день на стадіон потрапляли за списками, і прізвища всіх присутніх є у УЄФА. По-своєму висловили підтримку команді і динамівські фанати, зустрівши автобус з командою Реброва біля в'їзду на стадіон грандіозним фаєр-шоу.

Беззаперечним фаворитом матчу було "Динамо", що підтвердили і події на полі. Вже на третій хвилині Гармаш вразив ворота "Маккабі", підправив м'яч після удару Жуніора Мораєса, але боковий суддя угледів офсайд у цьому епізоді. На 12-й хвилині знову упустив можливість Жуніор Мораєс, чий удар під поперечину "прочитав" воротар гостей. А незабаром у Ярмоленка невдало "поїхала" нога, за допомогою Ріка. Ярмола так закричав від болю, що це почув увесь стадіон. Лише за допомогою лікарів Андрій покинув поле, а засмучений цією прикрою травмою Ребров випустив замість нього Гусєва. Тут же "Динамо" і забило: після розіграшу штрафного вдало зіграв на добиванні настирливий Гармаш – 1: 0. Після цього господарі поля особливо вперед не лізли, намагаючись контролювати м'яч, змушуючи суперника вимотуватися у відборі. "Маккабі" все ж спромігся на парочку контратак, але вичавити з них щось суттєве не змогли. У кінцівці тайму представники динамівської оборони продемонстрували своє "вміння" допускати непрощенні помилки. Спочатку Антунеш "позіхнув" флангову передачу, але обійшлося. А через пару хвилин найдосвідченіший Шовковський, намагаючись зловити м'яч після "свічки" біля своїх воріт, ледь не закинув його у ворота! Це щастя, що "Маккабі" не загартований баталіями ЛЧ, а суперник вищого рівня за такі "ляпи" покарав би за всією суворістю.

У дебюті другого тайму Гармаш міг оформити дубль, проте з близької відстані пробив головою повз ворота після навісу Рибалки у центр штрафного. Динамівці все ніяк не могли зібратися, що відчули і гості, які все сміливіше йшли в атаку. І вже на 50-й хвилині Міха пробивав у створ воріт "Динамо", однак Шовковський без особливих проблем забрав м'яч. Були й інші контратаки гостей, які не відрізнялися особливою гостротою. А у "Динамо" тим часом справи в атаці зовсім розладналися: то втрати м'яча у штрафному суперника, то безадресні передачі ... Грали так, як ніби на табло був рахунок 3: 0 на їхню користь. Невже так гнітюче діяли порожні трибуни стадіону? Команда Реброва злегка стрепенулася лише під кінець зустрічей, коли на поле вийшов Теодорчик. Скромні 1: 0, але і їх вистачило киянам, щоб розлучитися з ЛЧ до весни. Востаннє таке було аж у сезоні 1999/2000.