Герой молодіжного чемпіонату світу Юхим Конопля: "Тренера обливали водою – скінчилося шампанське"

Чемпіон світу U20 Юхим Конопля, самий гольовий распасовщик збірної України на Мундіалі, розповів "Сьогодні" про стоячих колумбійців та італійців із сигаретами, про пам'ятник Льоліку і Боліку і про "репера" Корнієнка, про те, як розлучалася "золота" команда.

Спадкоємці Срни, Мораєса і Циганкова: ким стануть герої "золотої" збірної України U20

- Юхим, хто із суперників доставив нашій збірній найбільше клопоту?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Звичайно, Італія. Ну, ми цього і чекали від них: дуже дисциплінована команда, із зоряним складом, багато їхніх футболістів уже грають у Серії А. Це був матч до першої помилки, і добре, що вони помилилися раніше, а ми цим скористалися і втримали переможний рахунок. Але після гри ми були вичавлені, не було сил навіть радіти. А більшого чекали від Колумбії. Коли ми розбирали їхні матчі, вони здавалися такими реактивними, дуже хорошими в роботі з м'ячем. Хоча було видно, що у відбиранні працювати не люблять – як і всі південноамериканські команди. А в грі з ними виявилося, що нападник, який грав проти мене, простояв весь перший тайм на брівці, а коли отримував м'яч, відігравав назад. Не бігав ні вперед, ні назад. І така ж ситуація була на протилежному фланзі.

- Який нефутбольний або навколофутбольний момент на цьому чемпіонаті запам'ятався?

- У Бельсько-Бяла поруч з нашим готелем був пам'ятник Боліку і Льоліку, героям відомого польського мультсеріалу – саме в цьому місті розташована студія, де його робили. Ну, ми всією командою на пам'ять біля цього пам'ятника сфотографувалися – все-таки мультфільми про Боліка і Льоліка в дитинстві багато хто дивився. Ще запам'яталося божевільна якість футбольних полів – й ігрових, і тренувальних. Причому навіть в якихось селах, куди ми приїжджали на тренування, галявини всюди були дуже гідні. А, і ще момент: після гри з Італією виходимо зі стадіону до автобусів – їхній і наш паркувалися поруч. Італійці майже всією командою стоять біля свого автобуса і курять: хто звичайні сигарети, хто електронні. Повз проходять їхні тренери, лікарі – нуль реакції. Хоча це для них звична справа. Пам'ятаю, ще торік на Євро їх штрафували в готелі за те, що вони курили в номерах. І взагалі італійці – найпротивніші: більших симулянтів і провокаторів важко знайти. А їхні тренери із суддями поводяться так, ніби ті якісь школярі.

- З ким із суперників обмінявся на пам'ять футболками?

- Та ну, що ви. Нам же не по 20 комплектів форми на чемпіонат видавали. Одну татові з мамою на пам'ять привіз, одну – другові, одну собі залишив – ось і все.

- Кажуть, що в кожній команді на фарт повинен бути хоча б один рудий. Тобі тренери або партнери про це під час ЧС не нагадували?

- Жартували, звичайно (з посмішкою). Говорили: "Конопля зобов'язаний бути в складі. Якщо він на полі, ми виграємо по-любому".

- А те, що ти схожий на Пола Скоулза, часто помічають?

- Кажуть іноді. Але я до цього спокійно ставлюся.

- З нинішніх правих латералів хто тобі імпонує?

- Зараз, напевно, один з найліпших на моїй позиції – Трент Александер-Арнольд з "Ліверпуля". Ну і Кайл Уокер із "МанСіті". Дуже подобався Срна. Даріо – бровочник від Бога, хоч і не найшвидший, але завжди вмів опинитися в потрібний час в потрібному місці. А які передачі віддавав!

- Під час ЧС хлопці дотримувалися якихось ритуалів або забобонів?

- Наскільки знаю, Валера Бондар весь ЧС шкарпетки не прав – на фарт. На всі матчі виходив в одних і тих же. До фіналу вони були вже в не найкращому стані. Плюс не голилися – і тренери, і хлопці, у кого бороди ростуть. Позаростали всі.

- А хто в команді був найзапальнішим?

- За емоції у нас відповідав Вітя Корнієнко. Він і сам під репера косить – кепочка, комірець стійкою. І постійно носив із собою переносну колонку, після кожної гри "наварював" в роздягальні по повній. І в автобусі, коли їхали з матчів, і на вечері в готелі – скрізь із музикою.

- Коли у фіналі ви вже на 5-й хвилині пропустили гол, чи не промайнула думка: "Все пропало!"?

- Взагалі не було таких думок. Просто подумав про себе: "Ну що: VAR дав, VAR узяв". Але ноги не підкосилися, руки не опустилися, відчував упевненість. Знав, що хоча б один шанс у нас буде. А виявилося, що відразу три (посміхається). Корейці трохи здивували – люди без емоцій, як роботи. У італійців після півфіналу половина команди плакала, інша половина лізла з'ясовувати стосунки. А корейці просто стояли – ніяких емоцій. Та й у грі, я думав, вони будуть жвавішими. Напевно, теж позначилася втома, все-таки вже сьома гра. Але у нас, мабуть, характер виявився міцнішим.

- Від кого були перші СМС із привітаннями після фіналу?

- Від батьків і моєї дівчини Насті.

- Чия була ідея організувати душ для Олександра Петракова на прес-конференції після фіналу?

- Я так і не зрозумів. Коли зайшли в роздягальню, позаливати шампанським, зробили по ковточку, наробили селфі з кубком, потім зайшов президент Федерації, подякував нам. Начебто метушня почала вщухати. І тут знову починається якийсь рух. Чую, пішла хвиля: "Йдемо на пресуху Васильовича поливати". Хотіли шампанським, але воно на той час вже закінчилося (сміється), обійшлися водою.

- Де провів ніч після фіналу завойований кубок? У чиєму готельному номері?

- Начебто у Валери Бондаря. Оскільки він із ним всюди носився, не випускав із рук – і в аеропорту, і в літаку, говорив: "Як синочка рідного ношу!" – думаю, що і на ніч він його до себе в номер забрав.

- Питання про матеріальну винагороду від ФФУ ще не порушувалось?

- Ні. Вручили значки МСМК, медалі, вимпели. Чи буде щось ще – поки незрозуміло.

Читайте також:

"Преміальні будуть. Хвилюватися не варто": УАФ заспокоїла переможців молодіжного ЧС-2019

- Ваша збірна припинила своє існування. Якось із хлопцями відзначили розставання?

- Відразу після офіційної церемонії в Будинку футболу у нас був замовлений банкет в ресторані. Всі хлопці, тренери, персонал. Дуже добре посиділи. Хоча привід був сумний – ми адже п'ять років разом були, як рідні вже стали. Ніколи ніякого напруження не було, ніяких розмов на тему: ти – з "Динамо", я – з "Шахтаря", – "хохол", я – "кріт". Всі пацани – чесні й чисті. Тому, звичайно, багато хороших слів на прощальному банкеті говорили, які горді один одним, як шкода розлучатися.

- Після такого успіху розраховуєш поїхати на збір із першою командою "Шахтаря"?

- Сподіваюся, що це чемпіонство якось позначиться на моїй подальшій кар'єрі в "Шахтарі". Дуже хочеться потрапити в першу команду – будь-який гравець молодіжного складу мріє про це. Але як воно складеться – подивимося.

Ім'я: Юхим Конопля

Народився: 26 серпня 1999 року в Донецьку

Правий захисник.

Зріст – 175 см, вага – 70 кг

Конопля є вихованцем академії "Шахтаря" і минулий клубний сезон провів у молодіжному складі "гірників", ставши чемпіоном України U21. На "золотому" ЧС U20 зіграв у шести із семи матчів збірної України і увійшов до трійки найліпших асистентів мундіалю – по чотири гольові паси у Коноплі, корейця Кан Ін Лі і норвежця Йенса Петера Хауге.