Півзахисник "Шахтаря" Тарас Степаненко шокований тим, що його поцілунок клубної емблеми в матчі з київським "Динамо" викликав величезний резонанс і спровокував скандал. Напередодні відповідь півфіналу Ліги Європи з "Севільєю" 26-річний футболіст розповів своє бачення ситуації.

- Всіх цікавить питання – чи спілкувалися ви з Ярмоленком після матчу? Можливо, він дзвонив.
- Я не спілкувався, ніхто не дзвонив. Ще раз хочу поставити жирну крапку, тому що не хочу про це говорити. Зараз багато хто говорить, що це була спланована провокація. Як ви думаєте, я сиджу перед грою і думаю, як мені спровокувати або, не дай Бог, принизити уболівальників або клуб "Динамо", який я дуже сильно поважаю?

- Багатьох збентежив той факт, що ти побіг цілувати емблему саме до сектору динамівських ультрас...
- Вказуючи на емблему, я хотів показати, що гордий за клуб і люблю його. Якби це сталося на нашій половині поля, то я б нашим уболівальникам показав цю емблему. Подивіться матч з "Севільєю". Коли я забив, то точно так само показав. Коли грали зі збірною України в Одесі на стадіоні "Чорноморець", то був такий же знак з мого боку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Я не хотів когось спровокувати або принизити. Ні клуб, ні вболівальників – вони-то на результат взагалі ніяк не впливають. Якби я хотів когось спровокувати, то робив би це на поле – бив нишком або обзивав. От і все. Мене неправильно зрозуміли.

Я взагалі не можу зрозуміти, як показуючи на емблему "Шахтаря", при цьому не роблячи ніяких знаків руками або губами – це все можна подивитися – можна принизити гідність того чи іншого клубу. Тим більше, що ми грали вдома. Тому хотілося б в цьому питанні поставити крапку.

- Не шкодуєш, що ось так все сталося?
- Я багато думав, що я зробив не так, і був готовий вибачитися. Але я навіть не можу уявити, за що. Не розумію, що викликало таку бурю емоцій. У кожній футбольній лізі так показують. Я говорив із Едуардо, мені було цікаво, як люди реагують на це в Англії. Він сказав, що цілком нормально.

Був один прецедент, коли Адебайор перейшов з "Арсеналу" в "Манчестер". Так, він з однієї половини поля побіг на іншу і почав лондонським уболівальникам показувати емблему "МанСіті". Ось це я вважаю провокація. Якби ми забили на тій стороні, а я дав би 100 метрів ривок і показав емблему перед фанатами "Динамо".

Так вийшло, що ми забили третій гол з боку київських ультрас. Ще раз повторюся: я показав емблему через гордість до свого клубу, а не щоб принизити іншу команду. Я ніколи цим не займався і з великою повагою ставлюся і до футбольного клубу "Динамо", і до його вболівальників. А з цього роздули незрозумілу війну, яка мені незрозуміла.

- Можливо, раніше б до цього поставилися інакше. А зараз, коли фанати всіх клубів об'єдналися, їм кожен подібний вчинок здається провокацією.
- Коли я біг показувати емблему, то навіть уявити не міг, що таке почнеться. Вважаю, що поганого нічого не зробив. Це збіг обставин – ми забили там, де сиділи фанати "Динамо". Може, не так би сприйняли, якби був повний стадіон і крім них сиділо ще 10-15 тисяч осіб. Вийшло б, що я не тільки ультрас показую емблему.

Але мені дуже не подобається, коли вважають і кажуть, що це була провокація. Та ще й підготовлена. Хлопці, ну я ж не ідіот. Я футболіст, а не сценарист або телеведучий. Мені нема чого робити? Думаєте, я сиджу в номері на Великдень і складаю, як би мені спровокувати скандал, від якого ще й піддам ризику свою сім'ю, тому що живу в Києві. Треба ж думати головою.

- Напевно, ти чув фразу Шовковського після матчу про твою безпеку. Це відразу ж прокоментував клубний юрист "Шахтаря", який сказав, що Олександру може загрожувати в'язниця, якщо з тобою щось станеться в Києві. Як сам відреагував на все це?
- Я розмовляв з багатьма людьми, які вболівають за "Динамо", і давно живуть в Києві, і взагалі цієї фрази не зрозумів. Олександр – дуже авторитетна людина в спорті. Я особисто Шовковського не знаю, але з дуже великою повагою до нього ставлюся. Він поводиться грамотно, але таке говорити... У нього теж є сім'я, діти. А говорити, щоб я подбав про свою безпеку в Києві – не можу такого зрозуміти.

Гаразд, якби я показав якийсь жест, який демонстрували інші футболісти на "Донбас Арені" – ми всі їх чудово знаємо – а потім говорив би, що не робив цього, то мені було б соромно. Я б вибачився в цей же день або на наступний і сказав, що не мав права таке робити або показувати. Ніколи не міг подумати, що показати емблему свого клубу і поцілувати її – це така величезна провокація.

- Подальші події, які потягли за собою масову бійку між гравцями обох команд. Що скажеш з цього приводу?
- Далі були абсолютно хаотичні події. Я спеціально тікав на свою половину поля, щоб не почалася бійка. Якби я хотів якогось конфлікту, то почав би бійку ще коли мене Віда з Рибалкою хапали за голову і били по шиї. Ну, вдарили, це емоції. Думав, що зараз обурення пройде, і ми спокійно дограємо матч до кінця без жодних конфліктів.

- Коли побачив, що запасні вибігли, то зрозумів, що конфлікту не уникнути?
- Вони почали вибігати вже після того, як мені припав удар в коліно. Стало ясно, що зараз буде бійка. Зрозуміло, що кожен футболіст захищатиме своїх партнерів. Якби я сидів на заміні, то вибіг би точно так само.

- Коліно хоч в порядку?
- Після матчу я пройшов обстеження, і лікарі сказали, що там забій. Невелика набряклість зв'язок підколонника. Слава Богу, серйозного пошкодження немає. Суглоби, меніск – все ціле, це головне. День-два треба потримати лід, і забій зійде. Не так це боляче, як те, що трапилося.

- І все-таки, чекаєш вибачень від Ярмоленка?
- Я просто не розумію його вчинку. Я б зрозумів, якби показав якийсь знак, який образив уболівальників і зачепив команду. Нехай він би пред'явив претензії, дочекався б мене в підтрибунному приміщенні і сказав все в обличчя. Я не та людина, яка буде ховатися.

Якби він мені сказав на вухо, то після матчу я б прийшов, і ми з ним все нормально роз'яснили – спокійно пояснив би, що у мене в думці не було кого-то зачепити, образити або принизити.

Я навіть не бачив, хто б'є. Спочатку подумав, що це Женя Хачеріді вдарив. Слава Богу, що так закінчилося. Ми ж всі футболісти і для нас головне – це здоров'я. Все-таки робимо одну справу.

- І одна справа вам належить робити вже зовсім скоро у Франції. Як цей конфлікт позначиться в збірній? Перед Євро він зараз в команді зовсім недоречний.
- Сталося те, що сталося. Дуже погано, що ще й на Великдень – затьмарило таке світле свято. Але я така людина, яка не буде бігати на тренуваннях і шукати якогось приводу помститися. Кожен робить свою справу і говорить те, що він думає. Коли я виходжу на поле або сиджу на заміні, для мене є моя команда, за яку я вболіваю і переживаю. Я за неї віддам всі сили. Але поза полем я не зобов'язаний ні з ким спілкуватися або дружити.

- Як відчуваєш, час залікує рани?
- (Після паузи) У збірній я для команди зроблю все, що в моїх силах. Але поза полем дружити або ходити з кимось за руку я не зобов'язаний.

- У сімейному колі з дружиною і дітьми вдалося зняти стрес, коли повернувся додому після гри?
- Діти спали вже, коли я прийшов. А дружина, як і я, теж дуже сильно переживала. Вона у мене емоційна. Батьки дзвонили, переживали. Питали: може щось дійсно показував? Але я ж не ідіот. Можна подивитися повтори і побачити, що я робив.

Єдине, що ще неприємно – дуже багато загроз пишуть в соцмережах – в Instagram і Facebook.

- Тобі або дружині?
- Гаразд, коли мені пишуть. Вчинок я зробив. Але різні ідіоти пишуть дружині. А образити дружину або дитину для якоїсь тупої людини не є проблемою. Я за це переживаю. Розумію, що на цей момент ми живемо в Києві і люди різні бувають.

- Дурнів скрізь вистачає...
- Тому я її попросив, щоб вона, по можливості, перший час менше ходила по місту. Сказав, щоб з дітьми далеко від хати не заходили і намагалися перебувати в тих місцях, де багато людей. Щоб якщо що, хтось зумів допомогти. Сподіваюся, що все-таки дитину ніхто не дасть в образу.

- Можливо, варто було якусь охорону тимчасово найняти?
- Не люблю, коли люди додумують від себе. Мені сьогодні подзвонили з одного сайту, і я сказав, що "Шахтар" стурбований ситуацією і гарантував безпеку моєї сім'ї. Я навіть не сказав, як забезпечив, а він уже пише, що "Степаненко сказав, що йому дали двох охоронців". Тому ще раз повторюю: спасибі, "Шахтарю".

Мені дзвонив президент і Сергій Анатолійович Палкін. Ми розмовляли, і вони сказали, що будуть гарантувати безпеку моєї сім'ї. Звісно, нормальна людина нічого не зробить, але є різні люди і дай Бог, щоб їм в голову нічого не прийшло. Тому що образити жінку і дитину – особливого розуму і сил не треба.