Артем Далакян: "У Гвоздика набагато більше бажання перемогти, ніж у Стівенсона"

Україна може похвалитися відразу трьома чемпіонами світу з боксу, а в найближчі вихідні може отримати ще одного, якщо Олександр Гвоздик зуміє перемогти Адоніса Стівенсона. Володар титулу WBA в найлегшій вазі Артем Далакян і віце-президент Union Boxing Promotion Дмитро Єлисєєв поділилися своєю думкою щодо злету вітчизняного боксу.

Додамо, що сам Далакян 15 грудня проводитиме другий захист чемпіонського поясу. Раніше Артем розповів про підготовку до бою проти Грегоріо Леброна. 

- Кінець року для України виходить дуже насичений в плані боксу. Уже провели титульні бої Дерев'янченко і Усик, 1 грудня боксує Олександр Гвоздик, 8-го – Василь Ломаченко, потім – ви, і потім Денис Берічнік. У чому причина такого підйому нашого боксу?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

– Я не знаю, може, просто час співпав. Коли я був в олімпійській збірній, там якраз були той же Саша Усик, Вася Ломаченко, Беринчик. Може, ми як раз зараз третє покоління, яке має показати хороший бокс. І це круто, що в даний момент в Україні три чемпіони світу і, дай Бог, буде більше і більше. Цим треба пишатися.

- Усик, Гвоздик, Ломаченко часто бувають на боях один одного. Вам вдається відвідувати поєдинки інших українських боксерів?

– Не вдається – або якісь сімейні причини, все-таки троє дітей, або у нас поєдинки йдуть один за іншим і просто не виходить їздити на бої.

- Чи плануєте дивитися бій Гвоздика зі Стівенсоном і що від нього варто очікувати?

- Так, дивитимуся. Я вболіваю за Сашу, тому що він хороший боксер, українець і людина, яка йшла до цього дуже довго. У нього бажання набагато більші, ніж у Стівенсона. І я думаю, що він повинен стати четвертим українським чемпіоном.

- Одні кажуть, що Гвоздику не вистачає досвіду, інші – удару ...

- Та ні. Бокс, звичайно, все покаже, але я не думаю, що Саша програє, тому що у нього послужний список і в любителях непоганий, і досвіду в професіоналах вистачає для цього.

Єлисєєв: Саша ще постійно додає і додає. Дивишся – кожен бій у нього по-різному і бачиш, що він прогресує. Це добре, він не зупиняється і в наступному бою він покаже ще кращий результат. Більшість боїв у нього видовищні, він – боксер, що б'є, нокаутує.

- А коли Ломаченко виходить в ринг, залишається тільки гадати, в якому раунді він закінчить бій?

- Знаєте, наразі у Васі немає суперника, який може з ним впоратися. Але на кожен бій йому потрібно виходити серйозно, тому що це бокс. Прилетить шалений якийсь, як було в бою з Лінаресом, коли Вася опинився в нокдауні (в 6 раунді. – Авт.). Але це бокс і це сталося. Вася не та людина, яка просто так виходить, і він не розслабляється тому що він – чемпіон або найсильніший. Вася грамотний, дуже сильний і нині ніхто проти нього не може нічого зробити. Це круто і нехай це буде довше.

- Ви в 30 років стали чемпіоном і багато наших бійці – боксували за свій перший титул або завоювали його приблизно в цьому віці. Що в ньому особливого?

Єлисєєв: Чому в 30 років? Думаю, боксери зараз дозрівають до такого віку. Але знову ж таки є періоди олімпійського циклу. Все одно ми базуємося на досвіді любителів. Ломаченко пройшов два олімпійських цикли, хоча він міг піти в професіонали і після першої Олімпіади. Але він залишився ще на одну і потрібно віддати йому належне. І зрозуміло, що спортсмени, закінчуючи з олімпійським боксом, приблизно дозрівають до 30 років. Плюс одні професіонали, як Василь, швидко дійшли до чемпіонського бою і пояса, а інші довго йдуть, і 28-30 років – той оптимальний варіант – коли є і досвід, і зрілість, і ще є швидкість. Хоча все змінюється, візьміть Джорджа Формана, який повернувся після 10-річної паузи, а потім в 45 років знову завоював титул. Так що тут немає вікових меж. Але так збіглося, що наша українська школа боксу отримує такий розвиток – спочатку максимальний результат в любителях, а потім піти в професіонали. Але є випадки, коли у боксерів немає ніякої аматорської школи, і вони просто йдуть в професіонали і теж домагаються результатів.

- Це скоріше прийнято за кордоном, в тій же Британії можна прийти з вулиці і піднятися ...

- У Британії все зовсім інше, – продовжив Єлисєєв. – Вони родоначальники профібоксу. У них це все поставлено на зовсім інші рейки. Він на таксі, припустимо, працює – вийшов, побився, сів і поїхав працювати далі. Були такі випадки. І в процентному співвідношенні в Британії в кожній категорії дуже багато боксерів. І там йде природний відбір. Дивишся – рекорд негативний, але він виходить і такі бої показує!