Мешканка Донбасу: діти через обстріли забігали додому і лягали на підлогу!

Скоро виповниться рік з того моменту, коли запеклі бої на Донбасі змусили мирних жителів регіону масово залишати свої будинки і, взявши лише найнеобхідніше, шукати притулку за межами зони конфлікту. Допомагати з евакуацією, іноді прямо під кулями, одним з перших почав Фонд Ріната Ахметова. Всього за 2014 рік завдяки допомозі фонду виїхати з небезпечної території змогли 46401 осіб.

Людей вивозили з найбільш "гарячих точок" Донецької та Луганської областей. Одна з евакуйованих, мешканка Слов'янська Марина Галустова розповіла, як їй з трьома дітьми довелося тікати з міста, що знаходилося на той момент під контролем бойовиків.

"Ми виїхали зі Слов'янська 25 травня. Місто обстрілювали. В 30 метрах від нашого будинку бойовики поставили свій блокпост, де для розваги виставляли бронежилети і розстрілювали їх з автомата Калашникова. Перевіряли, витримають чи ні", – розповідає Марина.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В першу чергу вона боялася за дітей. Молодшій дитині на той момент був всього 1 рік і 2 місяці, старші – ходили в школу. Але практично всю останню чверть навчання пропустили. "Діти перший час дуже боялися обстрілів, забігали додому і лягали на підлогу. А потім навіть звикли і продовжували займатися своїми справами, грали", – розповідає Марина. Щовечора вона переживала про те, де покласти дітей спати, щоб врятувати від осколків, якщо поруч вибухне снаряд. "Укладати дітей і думаєш, в яку кімнату краще покласти, щоб уберегти", – згадує Марина.

В школу, яка знаходиться недалеко від їхнього будинку, потрапив снаряд, в боях було пошкоджено будівлю училища, а також сильно постраждав дитячий будинок, у дворі якого бойовики поставили установку НОНА. Але тверде рішення покинути місто жінка прийняла після того, як бойовики розстріляли один з будинків на її вулиці. "У цьому будинку років п'ять жила звичайна пристойна родина. Бойовики забрали у них машину, вбили жінку, коли вона підійшла до вікна. Чоловік встиг пригнутися. Стало так страшно!", – Каже Марина.

В евакуації зі Слов'янська Марині з трьома дітьми допоміг Фонд Ріната Ахметова та волонтери церкви "Добра звістка". "Ми зателефонували на" гарячу лінію "Фонду Ріната Ахметова. Там нам підказали телефон волонтерів. Пропонували декілька варіантів, куди можна виїхати: в Дніпропетровськ, Харків, Донецьк... Але в Донецьк ми вирішили не їхати, там було неспокійно, ми побоялися. Вирішили їхати в Святогірськ, бо сподівалися, що це все має скоро закінчитися. Нас вивезли на машині", – говорить Марина.

За два дні до цього, 23 травня 2014 року, зі Слов'янська вирушили перші автобуси Фонду Ріната Ахметова в Святогірськ. З міста, яке стало найгарячішою точкою конфлікту, вивозили жінок і дітей.

У Святогірську сім'ю забезпечили найнеобхіднішим, в тому числі продуктами та одягом для дітей, адже під час виїзду багато речей взяти було неможливо. До 13 червня Марина з дітьми перебувала в Святогірську, потім перебралися на базу в Сергіївці Одеської області. "Ми знаходилися там безкоштовно до 31 липня", – каже жінка. У липні Слов'янськ знову перейшов під контроль української влади, і сім'я вирішила повернутися.

"Чоловік у якості волонтера допомагав людям у Семенівці, яка постраждала від обстрілів. Він робив дахи. Зараз у нас тихо, життя налагоджується. Працює дитячий садок, старші діти ходять в школу. Наш будинок, слава Богу, цілий", – розповіла Марина.

Сім'я найбільше сподівається на те, що в місті збережеться мир, і більше ніколи не буде боїв. "Мені б дуже не хотілося, щоб це все повторилося!", – каже мешканка Слов'янська.

Нагадаємо, Благодійний фонд, а потім і Гуманітарний штаб Ріната Ахметова відразу після початку бойових дій на Донбасі організували евакуацію мирних жителів в інші регіони країни. Основна увага приділялася жінкам, старим, дітям, а також вихованцям державних соціальних установ: інтернатів та притулків для дітей, дитячих будинків; інтернатних закладів управління праці та соцзахисту Донецької області для літніх і самотніх людей; людям, які вимагають екстреної евакуації: дітям з важкими захворюваннями, громадянам, які потребують проходженні регулярного гемодіалізу, та інсулінозалежним людям.