Переселенці з Донбасу, залишившись без грошей і речей, живуть лише за рахунок гуманітарної допомоги

Сьогодні на Мелітопольський аеродром прибув вантаж з гуманітарною допомогою для переселенців з Донецької та Луганської областей, які були змушені виїхати зі своїх будинків і розселитися в населених пунктах Першотравневого, Новоазовського району, в Маріуполі і Волновасі.

Від донорів по лінії ООН були зібрані набори для дітей, іграшки, кухонний інвентар, постільна білизна, матраци, рушники; від донорів ЮНІСЕФ – медичні препарати; від Держслужби України з НС – консерви, макарони, м'ясні консерви, крупи, солодощі. Всього цього дня переселенцям, які поспіхом покидали свої будинки тільки з найбільш необхідними речами і документами, доставили більше п'яти тонн вантажу.

Везла гуманітарку делегація у складі: представник Верховного комісара ООН у справах біженців у республіках Білорусь, Україна та Молдова Олдріх Андрисек, посол Швеції Андреас фон Бекерат, посол Швейцарії Крістіан Шьоненбергер, голова Державної служби України з НС Сергій Бочковський, народна артистка України Руслана.

"У селищах і селах Першотравневого району розмістилося більше семи тисяч тільки зареєстрованих переселенців, з них – дві з половиною тисячі дітей, – коротко розповів голова райдержадміністрації Борис Тріма. – Часто цим людям не вистачає не тільки найнеобхіднішого одягу, кухонного посуду, але у них немає грошей на їжу. Районна влада та місцеві жителі допомагають всім, чим можуть. Ми організували штаб, який намагається вирішити всі проблеми переселенців – від психологічної та соціальної допомоги до збору продуктів харчування. І вже зараз ми думаємо, як забезпечити цих людей житлом восени, а їхніх дітей відправити на навчання в наші школи".

У гостях у переселенців – на базах відпочинку Ялти і Юр'ївки

Після зустрічі на трасі колона машин вирушила на бази відпочинку в селище Ялту і село Юр'ївку Першотравневого району, щоб делегація своїми очима побачила, в яких умовах живуть переселенці і якої допомоги вони потребують.

У Ялті на базі відпочинку "Автомобіліст" машину зустрічали десятки жінок з дітьми різного віку. Були навіть ті, які тримали на руках немовлят. Тут Ялтинська селищна рада розмістила 160 дорослих і 85 дітей. "Всього ж у селище приїхало більше двох тисяч жителів міст Донецька, Горлівки, Сніжного та інших, – розповів Ялтинський селищний голова Дмитро Черниця. – І люди продовжують приїжджати! Ми їм допомагаємо, чим можемо, і все одно цього недостатньо".

А тим часом машини оточили жінки і діти, які з радістю брали в руки речі з гуманітарного вантажу.

"Ми вдячні за будь-яку допомогу, – розповіли члени сім'ї Толмачових – матір двох дітей і їхня бабуся. – Вкрай важко опинитися далеко від дому без побутових зручностей, без елементарного посуду – тих же тарілок і каструль". До речі, чоловіки родини залишилися в зоні АТО – місті Лутугине Луганської області – вони працюють у держслужбі з НС і розуміють, що, крім них, там зараз нема кому виконувати обов'язок служби – рятувати людей і об'єкти в місті.

Багато хто з переселенців запитували, коли ж в Україну прийде мир. Люди зі сльозами на очах розповідали, що їхні будинки зруйновані, і вони тепер не знають, куди повертатися.

Наступна база "Червоні вітрила" знаходиться в селі Юр'ївка – за десять кілометрів від Ялти. На ній оселилися співробітники Донецького заводу хімічних виробів, розташованого в зоні активних бойових дій. Тут розмістилося триста чоловік, п'ятдесят з яких – діти.

Сама база розташована на схилі біля моря – у зсувній зоні, і жити в її будиночках небезпечно. Питну воду людям доводиться купувати і привозити, їжу готувати на електроплитах.

У переселенців стан справ – важкий: з травня вони не отримували зарплату. Коли Олдріх Андрисек попросив переселенців, які його оточили, підняти руку тих, хто має на картці або на будь-якому рахунку п'ять тисяч гривень, на обличчях людей з'явилося здивування – для всіх це була фантастична сума. "У нас взагалі немає грошей, – сказала одна з жінок Ольга. – Виживаємо тільки завдяки гуманітарній допомозі місцевих жителів".

Тут же на території бази розбили намети ті, кому не вистачило місць в будиночках. Деякі з переселенців вимушені ночувати в автомобілях.

У Маріуполі в школі-інтернаті №2 роздали гуманітарку і вручили орден вдові героя-льотчика

Наступним пунктом у програмі делегації було відвідування гуртожитку школи-інтернату №2 в Маріуполі, де вже три тижні проживають біженці з різних міст.

За словами міського голови Юрія Хотлубея, в гуртожитку зупинилося понад 200 осіб, з них 105 – діти. Переважно, це жителі Донецька і прилеглих районів. Їм безкоштовно надається житло, триразове гаряче харчування.
Голова Державної служби України з НС Сергій Бочковський вручив орден третього ступеня "За мужність" вдові пілота Олександра Лисиченка, який загинув під Чугуєвим, з честю виконавши свій обов'язок. Його родині пообіцяли вирішити питання з житлом, а син Вадим може піти навчатися або на пілота, або у ВУЗ Держслужби з НС.

Представник Верховного комісара ООН у справах біженців Олдріх Андрісек розповів, що три роки працює в Україні, але в Маріуполі побував уперше. Головною метою поїздки було не стільки доставка гуманітарної допомоги, скільки бажання побачити, чого потребують люди. "Треба щільно працювати, – підбив підсумок побаченого Олдріх Андрисек. – Ми відкрили офіс, шість моїх колег будуть постійно займатися цими питаннями. Потрібно ретельно вивчити потреби, і завозити адресну допомогу, яка буде дійсно потрібна людям".

Він зазначив, що біженцям надають величезну допомогу неурядові організації і прості люди: "Це феноменальна допомога, яка дозволяє вижити десяткам тисяч людей, які залишилися без доходів. Якби не ця допомога, тут би була справді криза".

"Звичайно, мені дуже сумно, – розповів про свої враження після поїздки посол Швеції Андреас фон Бекерат. – Для людей, вимушених покинути свій будинок, це трагедія, це жахливо".

Як живуть переселенці в Маріуполі

У дворі інтернату на мотузках сушиться білизна, біля ганку – кілька колясок. Біля їдальні про щось розмовляють жінки різного віку, одна гойдає на руках немовля. Під деревами маленька дівчинка грається з кішкою, старші хлопці шумно вибігають на ганок. Діти сприймають світ по-своєму, на їхніх обличчях ще можна помітити посмішки. А очі дорослих відразу ж говорять, як важко у них на душі – розповідаючи про пережите, вони не можуть стримати сліз.

Ольга, яка приїхала до Маріуполя з Краснодона день тому, позбулася будинку – його знищив снаряд. "Чоловік – інвалід, живе у родичів і не перенесе дороги. Де зараз він і рідні, що залишилися вдома, я не знаю. Зв'язку немає. Я навіть не можу повідомити їм, що жива!",- каже Ольга.

Напередодні її від'їзду в місті стало особливо небезпечно – бої йшли в житлових кварталах. Багато, хто наважився покинути будинки, чотири дні чекали на автобус і зуміли вибратися із зони АТО.

На умови проживання Ольга не скаржаться. В її кімнаті – дванадцять чоловік, в інших є і більше. Якщо заглянути у відчинені двері кімнат, то можна побачити ліжка, що стоять рядами, речей – зовсім мало, видно, що в дорогу брали тільки найнеобхідніше. "Тіснота – не проблема, але погано, що діти, які застудилися, часто заражають сусідів по кімнаті, добре б їх переводити в окремі кімнати, – висловила думку Ольга. – Годують добре. Сьогодні була каша, овочевий салат, печиво, компот і навіть мед. Учора дітям давали соки. Вода – холодна і гаряча, є, де випрати одяг. Душові – чудові, видно, недавно відремонтовані, не у кожного такі будинки".

Про що б не говорили переселенці, вони постійно повертаються до спогадів, що твориться зараз в їхніх рідних містах. Літня жінка з Мар'їнського району, ледь не плачучи, згадувала, як сиділа в підвалі з двома онуками – вона їхній опікун. Як її чоловік, скориставшись тимчасовим затишшям, навідався додому, щоб взяти їжу для дітей, і ледь не загинув... У всіх – одне бажання: щоб це скоріше закінчилося.

На допомогу приходить Гуманітарний штаб при фонді Ріната Ахметова

У цій зустрічі дипломатів і керівника Держслужби України, радників губернатора Донецької області, мера Маріуполя з переселенцями брала участь і представник Гуманітарного штабу при Фонді Ріната Ахметова Ірина Соболь.

"З кінця травня наш Фонд вивіз із зони активної фази АТО більше 20 тисяч чоловік, 12 тисяч – це діти, – розповіла вона. – Ми не тільки евакуюємо людей, але і, за необхідності, тимчасовим житлом забезпечуємо. Крім Маріуполя і прилеглих районів, розселяємо в Запорізькій, Одеській, Харківській, Дніпропетровській областях, в Бердянську, Святогірську. Звичайно, більшість людей хочуть залишатися ближче до дому в сподіванні, що бойові дії скоро закінчаться.

Наша робота триває. Гуманітарний штаб, створений при фонді, об'єднує зусилля також підприємств групи СКМ, ФК "Шахтар". "Метінвест" багато робить, зокрема, для Маріуполя. Для зв'язку з Гуманітарним штабом створена цільова "гаряча лінія" – для переселенців та бажаючих виїхати з небезпечних районів. Номери телефонів: 095-199-74-81, 050-620-29-15, 063-117-89-01. Територіально штаб також знаходиться в Маріуполі. Ми вже активно працюємо з міжнародними організаціями, облдержадміністраціями, з громадськими організаціями та окремими волонтерами. Консолідація зусиль дуже сильна".

Допомога благодійників у цих обставинах вкрай важлива, зазначає також і представник ООН. Без підтримки волонтерів, підприємств та благодійних фондів – переселенцям буквально не вижити.

"Це феноменальна допомога, яка досі тримає десятки тисяч людей, які без доходів, без пенсій, без зарплат – яка тримає їх живими. Якби не було неурядових організацій, я не знаю, що б ми робили", – підкреслив Олдріх Андрисек.