Жан Беленюк – про поразку у фіналі: "Значить, сьогодні я не такий гарний, як про себе думаю"

16 серпня 2016, 02:07
Український борець греко-римського стилю виборов "срібло" Олімпіади в Ріо

Жан Беленюк. Фото AFP

Українець Жан Беленюк був близький до золотої медалі Ріо-2016. На шляху до фіналу він летів на експресі – переміг єгиптянина Ахмеда Саада (9:0), болгарина Ніколая Байрякова (10:1) і Джавіда Гамзатова (6:0) з Білорусі.

У фіналі ж Беленюк протистояв грузин з російським паспортом Дивид Чакветадзе, а також суддя поєдинку з Грузії. Рахунок – 2:9 на користь Чакветадзе.

Реклама

- Жане, чого не вистачило для "золота"?
- Пропустив атаку в партері і пішло поїхало. Я ставав в партер при – 2:0, а встав при – 2:7. Просто не розраховував, що суддя буде так довго тримати мене в партері. Але якщо ти хочеш виграти олімпійське "золото", то повинен бути готовий відстояти в партері хоч шість хвилин. Значить, на сьогодні я не такий гарний, як про себе думаю.

Не люблю закінчувати на програші. Але медаль є медаль. Я до неї прагнув. Але моє правило, коли виходиш у фінал, потрібно видавати все, щоб виграти. Сьогодні не вийшло. Фінал був замалий.

Реклама

- Може, трохи втомилися за день?
- Якщо бути об'єктивним, у мого суперника сітка була сильнішою. Я ж відчував себе досить добре, тому що між півфіналом і фіналом пройшло багато часу, і я встиг відновитися.

- Може, суддівство завадило?
- Ясна річ, що в Росії в цьому плані потужна федерація. І судді тут лояльніші до російських борців. Так, мене дуже довго тримали в партері. Я так зрозумів, що поки суперник не зробить дію, я буду перебувати в партері. А він досить непогано зробив прийом, там я його ще за ногу зачепив... Потім потрібно було розкриватися, а він досить чіпкий.

Є країни, які цінують олімпійські медалі, вкладають гроші в спорт на всіх рівнях. І в базу і для того, щоб їх чесно судили. А коли нічого не робиться, то складно виграти. Потрібно бути на голову сильніше... Нічого, ми працюємо і не здаємося, сподіваємося, що буде свято і на нашій вулиці.

Реклама

- Тим не менше, ви реалізували свою дитячу мрію, яка і привела вас в спорт – виграли олімпійську медаль.
- Це так. Але в цьому випадку краще "бронза", ніж "срібло". Тому що "бронза" – ти виграєш наостанок і у тебе гарний настрій. А коли ти програєш фінал... Звичайно, я радий, що у мене є медаль, але я дуже засмучений, що вона не золота.

- Але ж боротьбу хотіли виключити з олімпійської програми Ріо-2016.
- Тоді пішов би працювати на завод.

- Ви говорили, що якщо виграєте "золото", то вам більше нічого робити в спорті, мотивації не буде. Виходить, мотивація тепер боротися до Токіо-2020.
- Цим я сам себе теж заспокоюю. Але насправді мені дуже сумно.

- Ви Чакветадзе програєте вже втретє поспіль.
- Так. До цього два рази перемагав по "молоді", коли він ще за Грузію виступав. А коли перебрався в Росію, я не можу у нього виграти. Він дуже незручний, сильний хлопець, з ним важко боротися. А я такий спортсмен, що мені потрібно гарненько промацати, проаналізувати суперника і лише потім я можу вибудувати сутичку. Але з ним ніяк не виходить це зробити.