Віктор Чанов / Фото: Григорій Салай
У середу ввечері помер Віктор Чанов, головний футбольний воротар України для вболівальників 80-х. Легенді "Динамо" було 57 років. Про причини смерті його сім'я розповідати не стала, і це очікувано породило масу чуток.
"НАПАД". "Спорт Експрес" повідомив, що, за їхніми даними, ще 20 січня на Віктора Чанова було скоєно напад в околицях Києва. Невідомі зупинили його автомобіль і завдали численні ушкодження, що спричинили фатальну черепно-мозкову травму.
НЕВІСТКА. "У мене до вас велике прохання, не повторюйте ці дурниці про те, що його побили, убили тощо, – сказала "Сегодня" невістка Чанова Ірина. – Це все взагалі неправда. Все відбулося в будинку під Києвом. Побутовий нещасний випадок, скажімо так. Три тижні Віктор Вікторович був в комі і пішов. Все. Ми не хотіли б зараз вдаватися в подробиці. Мама (дружина Чанова, Галина. – Ред.) дуже просить нічого не коментувати. Похорон – в суботу на Байковому кладовищі, перед цим буде прощання на НСК "Олімпійський". Старший брат В'ячеслав Чанов кидає всі справи в Туреччині і вилітає до Києва. Це все, що я можу поки сказати".
Віктор Чанов з сином і невісткою:
ЩЕРБАЧОВ. "Для всіх, хто його знав, це просто шок! – Сказав нам відомий коментатор Валентин Щербачов, який більше 30 років товаришував з Чановим. – У Віті був такий склад характеру, що свої проблеми він ніколи ні на кого не перекладав. Вважав це недоречним. І вся його родина жила за тим же принципом. Мабуть, тому Галина і син не дуже афішували те, що з ним сталося. Він ніколи не скаржився на здоров'я. Ті, хто стежив за останніми матчами ветеранів "Динамо", дивувалися його формі: він такі м'ячі тягнув, що хлопцям на 40 років молодшим повчитися можна було. І ось таке... Цей випадок потрібно розслідувати поліції і не залишати його без наслідків".
"ПО СТАТТІ 115". Ближче до полудня інформація про смерть Чанова з'явилася на сайті поліції Києва: "8 лютого близько 22:50 надійшло повідомлення від лікаря про те, що у відділенні нейрохірургії помер колишній футболіст 1959 р.н. Начальник Деснянського управління поліції Олександр Косівський розповів: "Попередньо встановлено, що непритомного чоловіка 21 січня 2017 року о 10 годині доставила в медустанову швидка з села Рославичі Васильківського району, де він, за словами лікарів, отримав множинні травми при падінні з висоти. Пацієнту з важким діагнозом надавалася необхідна медична допомога, протягом всього часу він був без свідомості. За фактом смерті розпочато виробництво за статтею 115 Кримінального кодексу ("Умисне вбивство". – Ред.). Призначається судово-медична експертиза для встановлення причини смерті".
"СПУСКАВСЯ ПОПИТИ". "Безглузда смерть від побутової травми... Віктор жив у приватному будинку. Вночі спускався попити води і впав, – процитував "Чемпіонат" Олега Кузнєцова, що грав з Чановим у "Динамо". – Всі домочадці спали, а вранці його теща знайшла вже майже без свідомості. Ніякого побиття не було. Травма на рівному місці... Після цього він лежав три тижні в комі. Нам говорили: якби і вийшов з неї, то повноцінним життям все одно вже жити не зміг би".
У РОСЛАВИЧАХ. Ми побували в селищі Рославичі, там в котеджному містечку останні роки жила сім'я Чанових (готові будинки з ремонтом і меблями тут продаються за ціною $ 1500 за метр). "Я спілкувалася з керуючим котеджного містечка, – сказала "Сегодня" глава сільради Віра Чубенко. – Все сталося в будинку Чанових. Віктору Вікторовичу на сходах стало погано, він втратив свідомість і впав. Стався крововилив в мозок. Тобто до смерті призвело не падіння з висоти, а, як я розумію, інсульт. Схоже, великий. Було дві швидких. Ви ж знаєте, що у нього дружина – хороший лікар-реаніматолог і теща – лікар з досвідом... Йому робили трепанацію черепа, але він помер, не приходячи до тями. Але ж буквально недавно ми з ним обговорювали, як би в Рославичах зробити спортивний майданчик біля озера, і він готовий був всіляко сприяти... А взагалі, душевна людина, здоровий, здавалося б, мужик. Познайомилися, коли він прийшов до сільради за довідкою. "Якщо потрібна буде консультація дружини як лікаря, завжди будь ласка", – говорив. Він же родом з Донецька. Цю трагедію (війну на Сході) по-своєму переживав. Говорив, страшно дивитися на руїни і що історія напише правду. В Рославичах їм дуже подобалося. Знаєте, Леонід Кравчук назвав це місце маленькою Швейцарією. Тут ще незаймана природа, у нас ще співають солов'ї. Напевно, і Чанова зачарував їх спів. Він мені ще автограф залишив, який загубився. Тепер його обов'язково знайду".
Охорона в самому котеджному містечку, на території якого є корт, футбольне поле і басейн, нас не пустила, але розповіла: "Чанов купив тут будинок кілька років назад. Знали його тут? Кожна собака, в буквальному сенсі! Завжди, коли Вікторович під'їжджав, бездомні собаки збігалися, і вони з дружиною їх годували... З приводу того, що сталося вже разів сто дзвонили. Один знайомий футболіст десь почув, ніби Чанов збивав на балконі бурульки і впав. Нісенітниця.
У районі п'ятої ранку 21 січня він спускався з другого поверху – води попити або в туалет. І в цей момент стався крововилив. До речі, в такий час його раніше не раз бачили біля будинку, з чашкою чаю і трьома йоркширськими тер'єрами... Готувалися до гіршого. Але минулого тижня Чанов поворушив пальцями, і з'явилася надія – він же спортсмен, вибереться. Але ні. У нас ось футбольне поле восени зробили, але вже не поганяємо на ньому з Вікторовичем".
РАЦ. "У 20-х числах січня мені подзвонив Паша Яковенко, запитав: "Чув, Вітя в комі?" – Розповів нам екс-динамівець Василь Рац. – Я дав Яковенко телефон Чанових. Паша поспілкувався з його дружиною Галиною і потім казав мені, що по її голосу вже було зрозуміло – все дуже страшно... Спілкувалися тільки що з Бєлановим, він всю ніч не міг заснути після цієї звістки. Я сам увечері, почувши про смерть Віті, ввімкнув запис фіналів Кубка кубків-1986 і Кубка СРСР-1987. До першої години ночі дивився ці матчі, як Вітя тоді рятував нас. Не віриться... Тільки недавно Андрійка Баля втратили, тепер – Вітя. Ніби частинкимене не стало. Пригадую, як ми залишалися після тренувань. Я навішував, Бєланов з льоту бив, а Чайник, як ми жартома називали Вітю, тягнув ці м'ячі. Сперечалися, скільки з п'яти ударів він пропустить. Він говорив – один, а ми наполягали, що два. Забити йому було дуже складно".
Займався бізнесом, Чанов був директором компанії, що виробляє комплектуючі для з/д складів і не тільки. "На металі заробив більше, ніж у футболі", – говорив він нам. Мріяв про онука. Але – не дочекався.