Фото Е. Павлова
Дорога з Києва до тихого чеського містечка Градец Кралове спочатку поїздом до Львова, а потім автобусом через майже 9-годинної затримки на українсько-польському кордоні несподівано зайняла аж 28 годин! У підсумку, після польського Вроцлава, коли в автобусі залишився купка людей до Градца і Праги, ми почали підганяти водіїв, щоб встигнути хоча б на гру, не кажучи вже про те, щоб кинути побіжний погляд на організацію жіночого Євробаскету. Але вже на автостанції ми побачили перший невеличкий стенд, де гравець збірної Чехії запрошував городян на матч. А ще трохи далі, пробігаючи вуличками 93-тисячного містечка біля злиття річок Лаби (ми знаємо її, як Ельбу) і Орлиці, помітили ще не повністю зібраний баскетбольний майданчик. Ще один організатори звели біля Зимового палацу, як називають арену місцеві жителі. В "мирний" час вона хокейна, а під Євробаскет була злегка переобладнана і могла вмістити майже 4000 глядачів.
У матчі України з чешками трибуни при вартості квитків від 80 до 400 крон були, природно, заповнені. Хоча були помітні і синьо-жовті прапори – підтримати команду прийшли як українці, що живуть в Чехії і Польщі, так і вболівальники, які приїхали з України. Наприклад, біля автомата з кавою ми зустріли двох киянок. А хітом організаторів можна вважати піаніста, який в перервах матчу грав на чорному роялі замість танців групи підтримки. Атрибутики, як для чемпіонату Європи, було зовсім небагато – з чисто української – наліпки у вигляді прапора на обличчя за 20 крон, тобто, десь 20 гривень. Футболки з лого чемпіонату доходили до 500 крон – трохи більше 500 гривень. На арені, крім сендвічів і бургерів, всі бажаючі могли підкріпитися популярними тут макаронами – двох видів з начинками.
Поруч з ареною розташувався майданчик з м'ячами, де будь-який бажаючий міг покидати в кільце, а заодно і подивитися матч на великому екрані. Якщо, звичайно, не було дощу, оскільки погода в перші дні нікого не щадила. Крім цього, в найближчому парку влада міста влаштувала спортивне містечко з майданчиками різних видів спорту – від хокею і карате до бальних танців і ходіння по спеціальних чи мотузках, то чи канатах. Візьмеш участь хоча б в 10 активностях – можеш вибрати собі подарунок – невеликий рюкзак або спортивну пляшечку. У річці я навіть бачила ворота для водного поло, але там ніхто не грав. І тут же поруч свою палатку розгорнула місцева поліція – на столі були кросворди, розмальовки та ігри, призначені в першу чергу для дітей – вчити закони та не порушувати їх.
Вдалося побачити і готель "Гранд", де жила наша збірна. Але незважаючи на гучну назву, сірий будинок практично в центрі нічим не вражав. На відміну від центральної площі з собором і затишними будиночками, що простояв там пару-трійку століть так точно .