Юрій Чебан. Фото AFP
Четверта Олімпіада і третя медаль: Пекін-2008 – "бронза", Лондон-2012 – "золото", Ріо 2016 – "золото". Наш герой завжди усміхнений каноїст Юрій Чебан, який не сумує.
У Ріо-де-Жанейро Юрій потрапив через відмову суперника, щоб потрапити в фінал – довелося подати протест.
- Учора був півфінал. Скажу зі свого досвіду – півфінальна гонка часто набагато відповідальніша, складніша, жорсткіша від фіналу. Адже далі проходить всього два кращих і третій за часом. Я заїхав третім, після чого мене взяли на допінг. У протоколах з'явилося, що я в фіналі В. Повернувся з допінгу, дивлюся суєта, все бігають. Виявилося з першого заїзду в фінал потрапило четверо людей, а такого не може бути. Я шукаю головного тренера збірної, який повинен бути на місці. Він взагалі не повинен їхати з каналу без своїх спортсменів. Але його не було. Пішов на фінішну вишку сам розбиратися. Подав протест, після чого і потрапив у фінал.
- Ви говорите, що півфінал складніше фіналу. Вам же легше далася гонка за "золотом".
- Після того, як задовольнили мій протест, у мене відкрилося друге дихання. До того ж я ще й травму шиї отримав на тренуванні, що і позначилося на попередньому заїзді. Я не виклався по максимуму в півфіналі, відчував, що є запас.
Багато ж як, налаштовуються дуже добре на півфінал, а в фіналі розслабляються. А я йду по наростаючій.
- Який був план на гонку?
- У спринті немає ніякого плану. Тут треба херячіть від старту до фінішу. Єдине, що кожен раз, кожну секунду мою голову в голові старт-фініш. Це найважливіше. Якщо ти проспав – все. Відставання частки секунди, сірникову коробку.
- Є час побачити, яким йдете по дистанції?
- Я бачив тільки бічним зором Дем'яненка, який йшов по сьомий доріжці. Тут крутити головою нема коли. Це відволікає, можна втратити баланс і збитися. Якщо їхати, розглядати все довкола і робити селфі, то першим не будеш.
- На фініші ви випали з човна.
- Я виграв на підсиді. Це коли я вивернувся, перед фінішем максимально виштовхнув ніс човна, що дало мені запас в два грібка. Човен як би зупиняється, ти відкидаєшся назад на корму і відразу ж прискорення з максимальною швидкістю. Ось я і не втримав баланс, сильно відкинувся назад, щоб човен пішов вперед, і випав.
- Тобто, позначився досвід.
- Для мене це вже четверта Олімпіада. Є молоді хороші спортсмени, але в певний момент, коли потрібно зібрати всю волю в кулак, вони губляться. Олімпійські ігри – це гонки не для молоді, а для затятих. Тут велике хвилювання, вся країна за тобою стежить, і цей момент може трохи зламати.
На Олімпіадах як, дуже багато цікавого, спокус, та ще й в Ріо. Красиві пам'ятки, пляжі, багато різної халяви, де можна щось отримати... Тут важливо не розпорошуватися по цих дрібниць. Чітко знати, навіщо ти приїхав.
- До Ігор у Ріо ви підготували оригінальне каное.
- Я зі своєю дівчиною Катею розробляв дизайн. Директору фірми "Пластікс" Річарду Сіругу виклав свої ідеї, що хочу церкву, козаків і багато-багато ще чого... Він: "Юро, стоп-стоп. Здалеку це не буде видно, давай зупинимося на основному". Тоді я попросив зробити кольори національного прапора, напис "Україна", козаків з одного боку з булавою і гербом, з іншого боку з мечем і повинен був бути ще щит, але його не домалювали.
- У Лондоні-2012 ви розповідали, що ваш тренер довго умовляв вас пересісти в інший човен. Це теж новий або старий?
- Ні, ніякої заміни. Я звикаю до човна, прикипаю. Я не можу мотатися з одного на інший. Я вважаю, що не човен везе спортсмена, а спортсмен човен. Тому як би ти не налаштовувався, щоб не міняв, потрібно до кожного човні звикати. Краще їхати на перевіреної човні. Вона перевірена на чемпіонатах світу, Європи, Олімпійських іграх – я знаю, на що вона здатна. Далі вже справа за організмом і тренером.
- Але організм вас ледь не підвів.
- Так, я захворів перед відбором на Олімпійські ігри. І скажу чесно, я б не взяв ліцензію. Якраз за два дні до ліцензійного відбору я одужав. Мені ліцензію дали автоматом, оскільки я був дев'ятим на чемпіонаті світу, а якась країна відмовилася від ліцензії. Тому у мене було дуже багато часу підготуватися до Ріо-2016. Чи не розпорошуватися на чемпіонат Європи, не їздити на Кубок світу. Чітко готувався до одного старту. До цих сорока секундам, які принесли мені медаль.
Я думаю, що це остання Олімпіада в моєму житті і я хотів її закінчити барвисто. Радий, що вдалося поставити жирну крапку.