Кирило Фесенко
Вчора в останньому матчі 2019 року в баскетбольній Суперлізі "Дніпро" обіграв "Київ-баскет"86:81. Гравцем цього дуже важливого матчу став центровий дніпрян і колишній капітан збірної України Кирило Фесенко – 33-річний гігант, який грав і в НБА за "Індіану Пейсерс", набрав 28 очок.
- Кирило, які відчуття після перемоги в такій битві?
- Я дуже сильно втомився, але в цілому відчуття приємні, звичайно ж. Була безпринципна боротьба, сьогодні всі спалили багато емоцій. І я знаю тільки одне – ми грали, як команда, ми помилялися, як команда, але ми допомагали один одному, підстраховували. І навіть коли хтось зробив помилку, інші чотири людини допомагали йому. І думаю, що за рахунок цього, за рахунок нашої командної хімії ми і перемогли. Ми останнім часом багато працювали над командною хімією. Якісь спільні організації, вечері і все таке, і, думаю, це дає свої плоди.
- Чим була викликана ця робота над налагодженням взаємозв'язку – вильотом з Кубка Європи або чимось ще?
- Просто розуміли, що нам цього не вистачає. У нас хороша команда і гравці, але результат ми показували, як мені здавалося, посередній. Тому проаналізували, зрозуміли, що нам потрібно і почали над цим працювати. Ми всі професіонали і я вважаю, що одноосібна статистика нам не потрібна. У нас 100% не буде в команді MVP сезону. Тому що у нас 12 хороших гравців, і сьогодні у кого-то одного пішла гра, завтра – в іншого.
- Але коли набираєш за матч 28 очок, все одно претендуєш на якісь лаври.
- Сьогодні зіграв добре, але не знаєш, що буде завтра. Подивимося ...
Читайте також: Центральний матч чемпіонату України з баскетболу зупинили через сутички фанатів
- В якийсь момент ви просто завелися на майданчику – забивали зверху і вболівальникам щось показували. Що сталося?
- Просто емоції гри. Я завжди взаємодію з уболівальниками – своїми або чужими. У мене це відбувається мимоволі. Іноді це мінус, іноді плюс – як сьогодні, коли я отримую заряд енергії.
- Що хочеться в першу чергу зробити після такого матчу?
- Поспати, поїсти, скупатися. Все примітивне. Серйозно. І щоб перестало боліти все те, що було сьогодні побито.
- В українському футболі є протистояння "Шахтаря" і "Динамо". А в баскетболі поєдинки "Дніпра" і "Київ-Баскета" теж стають такими ж принциповими?
- У цьому сезоні, напевно, буде негарно не згадати ще й "Прометей", це буде тріо принципових суперників – "Прометей", "Дніпро", "Київ-Баскет". Хоча, з іншого боку, я зараз дивлюся, як доукомплектовуються інші команди, наскільки все зіграються, піднімають рівень своєї гри ... Але – так, звичайно, у нас з "Київ-Баскет" завжди будуть якісь свої принципові рахунки.
- У вас була травма коліна, яка на довгий час вибила з колії. Всі вже все в нормі або відчуваєте якісь її наслідки?
- Ні, все пройшло, все зажило. Сподіваюся, залишатися здоровим до кінця сезону.
- Раз ви вже в хорошій формі, не розраховуєте пограти ще за збірну – в лютому Україна почне відбір на Євробаскет-2021?
- Не думав про це і такої можливості поки не розглядав. Ніхто поки не дзвонив і зі мною на цю тему не розмовляв. Навіть не замислювався, поки ви не запитали.
- Але ви все-таки були капітаном збірної.
- Звичайно, якщо покличуть, то я поїду грати. Але думаю, що в 33 роки є інші гравці, яким це і потрібно більше, і цікавіше.
- Гаразд, давайте про хороше. Що будете робити на Новий рік?
- Буду вдома з мамою, а потім, напевно, пройдуся по друзях. Нічого такого божевільного не планую. Може поїду подивлюся ялинку.
- У вас, напевно, є якісь байки, пов'язані зі святкуванням Нового року.
- Є мільярд, але не для преси (сміється). Може, закінчу кар'єру і тоді випущу якісь мемуари з усіма тими байками, які не можна було розповідати, поки був гравцем.
- Ну якусь найбільш лайтову ...
- Одного разу в Америці заснув в таксі, коли їхав на новорічну вечірку. Проспав так чотири години, а таксист просто сидів і чекав, коли я висплюся. Він навіть не намагався мене розбудити.
- Який рахунок виставив?
- О, ну там хороший був рахунок (посміхається) ...
- А є якийсь подарунок, про який мріяли з дитинства, але так і не отримали?
- Все своє життя мріяв про комп'ютер, але в підсумку купив його собі сам, коли вже заробляв. Я, скажімо так, не з найбагатшої сім'ї і ми не могли дозволити собі комп'ютер. А мріяв про нього з дитинства – хотів хоч якийсь.
- А зараз – багато часу проводите за ним? Ви ігроман?
- Я якось намагався, але не виходить. У мене немає часу, щоб стільки часу приділяти комп'ютеру. Я навіть вже в планшет перестав грати. На телефоні гри все встановлені, але я не граю, а більше читаю. Що? Як завжди, фентезі. Змінюватися вже пізно. З останнього прочитав "Гробниці п'яти магів" Андрія Васильєва. Ця серія схожа на "Гаррі Поттера", але тільки трохи жорсткіша – поменше магії і побільше пригод.
- Ну це ж здорово.
- Так, плюс – це довга серія, і у мене попереду ще шість книжок. Тому я щасливий.
- Всі ми чекаємо Нового року, щоб дозволити собі трохи більше. Може, щось з'їсти. Як ви відводите душу в кулінарному плані?
- Домашня кухня.
- Готуєте?
- Ні. Їду до мами. Я в принципі встав на ваги, відчув, що все нормально, можна собі смачненьке дозволити. Мій улюблений десерт – це желе від мами. Будь-яке, наприклад, ягідне. Крім сметанного. Я проста людина, я люблю "олів'є", желе, пельмені, пюре.
- А ви могли б щось з цього зробити?
- Ні-ні. Я можу зіпсувати навіть приготування чаю, так що я за це навіть не беруся (посміхається).
- Чаю?!
- Я навіть колись запоров розігрівання їжі. Але це довга історія, я потім якось розповім.
Дивіться також, як чоловіча збірна України з баскетболу 3х3 стала віцечемпіоном світу