У другий день Євробаскету організатори нарешті вирішили оживити центр міста і нагадати, що в країні проходить баскетбол, встановивши величезні букви LV (міжнародне позначення Латвії), наповнені баскетбольними м'ячами. Відразу скажу, що дістати самостійно з конструкції їх не можна, а в сувенірних крамницях офіційні м'ячики чемпіонату продають по 125 євро, репліки – 45 євро.
Також ми вирішили піти на невеличкий експеримент і прогулятися по центральних вулицях Риги в майках збірної України, які колись правдами і неправдами були виклянчені у наших гравців. Ефект був приголомшливий – нізвідки почали з'являтися наші вболівальники, яких раніше до матчу не було видно і чути. З усіх боків полетіли: "Слава Україні!". Як старим друзям махали і посміхалися литовці, хвалячи наших баскетболістів за перший матч проти збірної, а одна рижанка просто просила нас з нею сфотографуватися. "Я сама з Риги, потім нас депортували в Сибір, повернулася лише після розвалу Союзу. Там, у Сибіру, у нас було багато українців, і ми завжди трималися разом, – розповіла Надія. – Українці дуже гарна нація, у мене в родині по лінії батька були українці. Я дуже за вас переживаю. Ви там тільки не здавайтеся!".
Фішкою неділі стала перша балтійська заруба – Латвія проти Литви, яка залишилася за Валанчюнасом і компанією – 68:49. 12-тисячний зал "Арени Рига", який фактично не затихав, вмістив далеко не всіх бажаючих. Тому багатьом уболівальникам і тієї, й іншої збірної довелося дивитися матчі на великих екранах фан-зон, попутно попиваючи дуже навіть непогане місцеве пиво. І в наметах біля арени, і всередині півлітра коштує 3 євро. Дівчина за прилавком не змогла мені відповісти, скільки за день випивають цього хмільного напою, мовляв, важко встежити – його постійно підвозять. Але запевнила: "Дуже багато!". А на запитання, хто п'є найбільше, впевнено констатувала: "Латиші". Крім пива, користуються попитом різні алкогольні коктейлі – в середньому склянка 5 євро. Солодкі снеки-шоколадки – півтора євро, сухарики, горішки – 2,5.
Найбільш нещасні вболівальники – естонці. Натхненні надійною грою своєї команди в товариських матчах, на чемпіонат у Латвію тільки офіційно викупили квитки близько 3 500 фанатів, але насправді приїхало значно більше – інші отримують перепустки вже на місці. Два дні поспіль вони весело крокують на стадіон, передчуваючи перемогу, і два дні поспіль повертаються, похнюпивши голови. І якщо у латишів з естонцями не найтепліші відносини, то литовці спілкуються з представниками найпівнічнішої прибалтійської країни цілком дружелюбно. Хоча і вони, зустрівшись на вулиці, не упустили можливості потруїти невеселих естонців фразами: "Хто виграв?" і "Як там ваша збірна?" Бідні "Eesti", як написано на футболках, тільки хмикали у відповідь і говорили: "Погано...". Маючи на увазі гру своєї команди. Починають тиснути на збірну Естонії й місцеві журналісти, мовляв, один матч програли, другий, до третього, з Україною, втомимося, а потім однозначно влетимо Литві... навіщо взагалі потрібно було їхати на Євробаскет? Але недооцінювати естонців, з якими українцям належить зіграти завтра, також не потрібно, інакше це може коштувати нам дуже дорого.