Менні Пакьяо не запрошував Постола на бій проти Мейвезера. Фото instagram
Офіційний претендент на пояс чемпіона світу з боксу Віктор Постол розповів "Сегодня" про два раунди, що пропали, про тренувальний табір мегазіркового Менні Пакьяо, про "руки, що летять" після басейну, про кума-боксера і полювання на 9-кілограмового коропа.
Американський експерт Марті Малкейхі назвав 31-річного Віктора Постола найперспективнішим боксером у своїй вазі (63,503 кг), а легенда тренерського цеху Фредді Роуч в захваті від джеба українця. Уже в своєму наступному бою, на кону якого буде пояс WBC, броварчанин може стати третім чинним чемпіоном світу з боксу з України – поряд з Володимиром Кличком і Василем Ломаченком. У минулі вихідні Постол після 11-місячної перерви вийшов у ринг і здобув свою 27-му перемогу, розім'явшись на американці Гуірісео.
- У травні 2014 я відбоксував з Айдином, став офіційним претендентом на пояс WBC і почав домовлятися про титульний поєдинок з чемпіоном за цією версією Денні Гарсією, – почав Постол. – Але в нього теж були свої плани, він дуже хотів побоксувати з Пітерсоном. Переговори затяглися, і, щоб не застоюватися, ми вирішили провести рейтинговий поєдинок. Спеціально в один вечір з Гарсією. Тому, що свого часу він кидався словами, мовляв, я не знаю, хто такий цей Постол. Ось ми і влаштували зустріч в Брукліні, щоб і він мене побачив, і ми подивилися, в якій він формі. І скажу, що в бою з Пітерсоном Гарсія мене не вразив, я взагалі не побачив у ньому нічого небезпечного. Відбоксував погано і як чемпіон світу нічого не показав, немає колишнього удару. Думаю, з ним можна буде розібратися легко.
- Чи вдалося вам перекинутися з ним парою слів?
- Не розмовляли, але бачилися на зважуванні, сиділи в метрі один від одного. Він час від часу зиркав у мій бік, я теж поглядав на нього.
- З фінансової точки зору бій з вами не вигідний Гарсії?
- Так, він не прагне зі мною боксувати, бо в Америці я поки що недостатньо відомий, і він не може багато заробити. Звичайно, йому цікавіше зустрічатися з зірками рівня Мейвезера і Пакьяо, де крутяться великі гроші. Але, за правилами, він повинен провести захист зі мною. Комісія WBC майже напевно скаже йому: або ти боксуєш з Постолом, або залишаєш пояс. Так, всі кажуть, що Гарсія збирається піти в більш важку вагу, але це ще не точно. Думаю, ситуація повинна розв'язатися протягом місяця – якщо Гарсія змінить категорію, то титул виявиться вакантним і мені доведеться зустрічатися з кимось, хто стоїть в рейтингу після мене. Швидше за все, це буде аргентинець Лукас Маттіссе. Звичайно, хотілося б поборотися з Гарсією, але хочу сказати, що Маттіссе нічим не гірше. Теж знаменитий, дуже жорсткий і боксер, що б'є.
- Після бою з Гуірісео батько і тренер Гарсії, Анхель, сказав, що ви виглядали "лайново"...
- Так, я дивився його інтерв'ю – дружина показувала. Але батько Гарсії сам по собі скандальна людина, яка завжди багато говорить – загалом, базіка. Просто не звертаю на це уваги. Я своїм боєм залишився задоволений. Враховуючи, що я не боксував 11 місяців, корисно було відпрацювати і продихатися всі вісім раундів, а не закінчити поєдинок достроково. Ми підшукували опонента, який би за своєю манерою нагадував Гарсію – невеликого зросту, такий собі танчик, який постійно йде вперед і розмашисто б'є. Нічого складного для мене в цьому бою не було, хоча Джейк здивував – пропустив багато ударів, але продовжував стояти.
- Спочатку ви повинні були провести 10 раундів, а не вісім.
- Можливо, ми не встигали по трансляції або сталася якась помилка, не знаю. Я сідаю після сьомого раунду і думаю: зараз почну його дотискати. І мені тут же кажуть, що у мене залишилося всього три хвилини. Як?! Я давай додавати, але часу не вистачило. Думаю, ще б секунд 15, і я б завершив поєдинок достроково. А спочатку думав вибухнути і поставити крапку в 9-10 раунді.
- Бачила фрагменти ваших тренувань в басейні...
- Вперше таким чином я готувався до бою з турком Айдином. І мені сподобалися тренування у воді – руки потім летять, плюс хороше навантаження на плечі.
- Як ви потрапили в тренувальний табір Менні Пакьяо?
- Він повинен був битися з Крісом Алгіері, у якого високий зріст і тактика, схожа з моєю. Кріс добре рухається, працює джебом. Тому Фредді Роач і Пакьяо запросили мене в табір на Філіппіни. Поспарингували з Менні, я і сам досвіду набрався, і йому допоміг.
- І який Пакьяо?
- Він дуже швидкий, добре рухається на ногах і володіє величезним досвідом. Але нічого, боксувати можна. Якби домовилися, я не проти з ним зустрітися. Коли останній раз був у США, він вже почав готуватися до Мейвезера, бачилися в залі, віталися. Але в інший час ми не зідзвонюємося, і його номера у мене немає. А те, що писали в соцмережах, мовляв, Пакьяо запрошував мене на бій з Флойдом – фейк, такого не було.
- Між боями ви живете і тренуєтеся в Броварах. Не думали про переїзд в США?
- Якщо, дасть Бог, завоюю пояс, тоді вже й замислюсь. А поки їжджу туди на двомісячну підготовку. Мені найкомфортніше боксувати в Лос-Анджелесі – все по місцю, адже я там і готуюся в залі Фреді Роуча. У Нью-Йорку теж класно, але туди потрібно було летіти 6 годин і проходити адаптацію.
- У Нью-Йорку вас підтримувала дружина. Вона часто ходить на ваші бої?
- В Україні була на всіх. Вона вже навіть підказує мені – руки вище, зібраніше (сміється), і я її чую. А в Америці була вперше. І їй велике спасибі, що вона мене підтримувала, готувала мені.
- Боксери ризикують на рингу, а за його межами любите екстрим?
- Ні, я віддаю перевагу риболовлі. В Америці запрошували порибалити на океан, але не вийшло через тренування. В Україні мій найбільший улов – товстолобик на 3 кг. Ціль? Полюю за коропом на 6-9 кг! У США з Ванею Редкачом побував на стрільбищі – вперше, але стріляв я чітко. До речі, Ваня – мій кум. Ми знайомі ще з броварського спортінтернату, тренувалися в одного тренера – Поліщука, а потім він взяв мене хресним своєї доньки.
- У вас є якийсь ритуал перед боєм?
- Не те щоб ритуал, швидше традиція – печемо і їмо торт "Мурашник". Солодке дуже люблю, але коли готуюся до бою, доводиться його виключити, адже потрібно скидати до восьми кілограм – в звичайному житті важу 70-71 кг. Зі мною працював дієтолог, який розписав, що можна, а що не можна.