Віктор Чанов и Василь Рац / Фото: Юрій Кузнєцов
Своїми спогадами про Віктора Чанова з нами поділився його одноклубник по "Динамо" Василь Рац.
"У 20-х числах січня мені подзвонив Паша Яковенко, запитав:" Чув, що Вітя в комі? "Для мене це був шок. Я дав Яковенко телефон Чанових, Паша поспілкувався з дружиною Галиною і потім казав мені, що по її голосу вже було зрозуміло – все дуже страшно. Сподівалися, що він піде на поправку, але на жаль... Чув, робили кілька операцій, але не допомогло, – говорить Рац. – Спілкувалися щойно з Бєлановим, він всю ніч не міг заснути після цієї звістки . Я сам вчора ввечері, почувши про смерть Віті, включив запис фіналу Кубка кубків-1986 і матчу з мінським Динамо в фіналі Кубка СРСР-1987. До першої години ночі дивився ці матчі, як Вітя тоді рятував нас на полі.
Не віриться... Тільки нещодавно Андрійка Баля втратили, який був у нас душею компанії. А тепер Вітя, який теж завжди заряджав нас позитивом. Ніби частинки мене не стало.
Пригадую, як після тренувань ми залишалися на позаурочну роботу. Я з флангу навішував у штрафну, Бєланов зльоту бив, а Чайник, як ми жартома називали Вітю, тягнув ці м'ячі. Сперечалися, скільки з п'яти ударів він пропустить – один або два. Він говорив – один, а ми наполягали, що два. Ми сперечалися на перекиди або на віджимання. Забити йому було неймовірно складно".
Причин смерті Рац не знає. Зараз мусуються дві версії. Одна – Чанова побили, друга – побутова травма. "Я чув обидві версії, але що з цього правда – не знаю, я не докопувався", – сказав Рац.